Постійні відключення світла потужно б’ють як по економіці в цілому, так і по кишені кінцевого споживача. А бізнес змушений перебудовувати свою роботу з огляду на нову реальність. Детальніше про це — в матеріалі РБК-Україна.
Ведення бізнесу в умовах перманентної відсутності світла перетворюється на суцільний квест: виробничі процеси порушуються, продуктивність праці падає, результат не гарантований. В результаті страждає і кінцевий споживач, якому доводиться зі свого гаманця платити за проблеми бізнесу.
Як перебої зі світлом впливають на ціни і курс валют
Електрика, вироблена невеличким дизельним генератором, в рази дорожча за вироблену електростанцією. Тож за умови тривалих перебоїв з електропостачанням питома вага витрат на електрику в структурі собівартості відчутно зростає.
У свою чергу, зростання собівартості виробництва може призвести навіть до закриття частини бізнесів, а отже — до зниження ділової активності. В першу чергу це ударить по малому бізнесу, особливо виробничому, і меншою мірою по торгівлі, упевнений професор Київської школи економіки, президент CFO Club Ukraine Михайло Колісник.
Мало того, існує ризик виникнення так званого ефекту «тригерної події», коли на тлі негативних ринкових очікувань бізнес може масово піднімати ціни на свою продукцію. В цьому випадку для росту цін достатньо простого підвищення споживчого попиту.
Ба більше – може навіть зрушитися курс валют. Причина проста: енергообладнання — це переважно імпорт. Ріст попиту на нього провокує збільшення об’ємів закупок, а отже — підвищений попит на іноземну валюту. В результаті маємо підвищений тиск на гривню.
Асоційований експерт CASE Україна, фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба серед потенційних негативних наслідків перебоїв з електропостачанням для бізнесу називає, зокрема, зниження продуктивності праці. А також — збільшення непродуктивних витрат і навіть можливі збитки через порушення виробничих процесів, втрату сировини і готової продукції, поломки виробничої техніки.
Для прикладу експерт наводить таку гіпотетичну ситуацію: «Уявімо. Виробництво бетону. Неочікувано вимикають електрику. Виробничий процес зупиняється. Напівготовий бетон застигає, виводячи з ладу виробниче обладнання. При цьому працівникам нараховується зарплата за період простою. В результаті — собівартість продукції росте. Прибутковість виробництва — під питанням. Саме існування підприємства — теж під питанням».
Як на кризу реагує український бізнес
В Українському союзі промисловців і підприємців попереджають: великі підприємства, які можуть дозволити собі імпорт електроенергії, матимуть конкурентну перевагу перед меншими підприємствами, що призведе до додаткової концентрації ринку.
Малі і середні підприємства будуть вимушені користуватись генераторами.
В УСПП наводять приклад розрахунку витрат середнього підприємства на паливо для дизельного генератора.
Потужність генератора: 100 кВ (для середнього виробництва).
Тривалість роботи: 7 годин (враховуючи графіки відключення і, можливо, аварійні).
Витрати палива: приблизно 10 літрів на годину роботи (залежно від рівня ефективності генератора та навантаження).
Витрати на паливо за день: 10 л/год * 7 год * 52 грн/л = 3640 грн.
Витрати на паливо для дизельного генератора за місяць (при 22 робочих днях): 3640 грн/день * 22 дні = 80 080 грн.
«Припустімо, загальні витрати на виробництво товару становлять 500 тис. грн, а витрати на паливо для генератора за місяць складають 80 тис. грн — саме ця сума додасться і вплине на собівартість та кінцеву ціну товару», — підраховує для РБК-Україна президент УСПП Анатолій Кінах.
Варто зазначити, що великі промислові підприємства не користуються дизельними генераторами через значну вартість палива для їх обслуговування (для заводів потрібна потужність генератора в рази більше, ніж 250 КВт), а віддають перевагу газовим установкам.
«За нашими внутрішніми опитуваннями підприємств-членів УСПП, використання газових установок додає +20% до попередніх витрат виробництва на електроенергію. Зрозуміло, що це закладатиметься в собівартість та в ціну продукції», — пояснює Кінах.
Серед додаткових факторів, які наразі впливають на ціни українських виробників, він називає нестабільність валютного курсу, зниження споживчого попиту на внутрішньому ринку, брак кадрів у бізнесі та досі наявні проблеми з механізмом бронювання фахівців, постійні зміни в законодавстві та плани щодо збільшення податків.
Все це б'є по діловому та інвестиційному клімату, зменшує конкурентоспроможність вітчизняних підприємств, що разом із ростом тарифів на електроенергію, відключеннями світла та в перспективі ростом вартості палива гарантовано вплине на ціни у бік їх збільшення, прогнозують в УСПП.
Перебої з електропостачанням суттєво впливають на агропереробну галузь, зазначає аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка. Адже, наприклад, для виробництва молочних продуктів важливо не зупиняти процеси обробки молока та побічних продуктів. Такий технологічний процес вимагає стабільного електропостачання. Схожа ситуація з виробництвом м`ясних продуктів.
«Щодо виробництва яєць, то тут трохи інакше споживання електроенергії, проте світло для птиці також повинно бути цілодобово. Крім цього виконується технічно-механічна робота подачі води, збір яєць тощо. Тому додаткові джерела енергії, по можливості, використовуються», — пояснює співрозмовник РБК-Україна.
Відповідно, ростуть витрати на альтернативне виробництво електроенергії. Якийсь час кінцевий споживач не відчуватиме це на своєму гаманці. Проте вже наприкінці літа, коли вартість електроенергії повноцінно впливатиме на всі етапи ланцюжка доданої вартості, можна очікувати відчутний удар по цінах.
Про вплив ситуації в енергетиці на цінову політику говорять у сфері телекомунікацій. Так, в компанії lifecell констатують, що забезпечення абонентів мобільним зв’язком у випадку тривалих перебоїв з електропостачанням по всій країні є величезним викликом для компанії lifecell та інших мобільних операторів. Адже мережі планувались та розбудовувались з огляду на наявність стаціонарного живлення.
«Тож коли електроенергія зникає — ми стаємо залежні від акумуляторних батарей, генераторів та палива. А це ресурси, які потрібно постійно заряджати, заправляти, доставляти», — пояснюють в компанії.
До прикладу, для підживлення лише однієї базової станції від генератора під час відключення електрики потрібно до 50 л дизпалива на добу залежно від типу генератора, та як мінімум одна людина, яка регулярно його дозаправлятиме. У lifecell близько 10 тис. базових станцій по всій Україні, тож можна порахувати, скільки потрібно людей для підтримання одночасної роботи всієї мережі на генераторах.
Масштаб проблеми значно більший, ніж ресурси окремо взятого оператора. Питання можна вирішити лише спільними зусиллями держави і всіх мобільних та фіксованих операторів, упевнені в компанії lifecell.
Загалом, зазначають в компанії, під час війни щодня зростають витрати українського бізнесу. І мова не лише про інвестиції, які пов’язані із перебоями електропостачання. Щодня ресурси йдуть на переведення виробництва в інші регіони, закупівлю обладнання в іноземній валюті, оплату енергопостачання та логістики, відновлення зруйнованих та пошкоджених війною об’єктів, будівництво нових базових станцій, а також пошук нового персоналу замість працівників, які служать в ЗСУ чи виїхали за кордон, та для виконання інших бізнес-завдань.
Про негативний вплив перебоїв електропостачання на бізнес говорять і в компанії Carlsberg Ukraine. За словами директора зі сталого розвитку, технічного забезпечення та інновацій компанії Юрія Гука, це напряму впливає на вартість товарів, створюючи нестабільність у всьому ланцюгу постачання.
Це змушує бізнес інвестувати в енергонезалежність, таку як дизельні генератори, когенерація, сонячні панелі, або навіть імпортувати електроенергію. Проте навіть це не гарантує стабільності, оскільки у ланцюзі постачання можуть бути компанії, які не готові до таких змін. Це призводить до припинення виробництва або обмеження його роботи. В результаті виробники кінцевого товару змушені шукати альтернативи, вимушено обирати вищу ціну всередині країни, або, що гірше, за її межами.
«Конкретика дуже проста. Вартість електроенергії з дизельних генераторів вища за ринкову у 2-3 рази, а імпортованої — у 1,5 рази», — наводить цифри співрозмовник РБК-Україна.
В Асоціації ритейлерів України кажуть, що дефіцит електроенергії змінюватиме логістику та виробництво. Ті об'єкти ритейлу, які мають потужності кухні чи оптового зберігання, змушені будуть встановлювати більш потужні генератори на об'єктах або відмовлятися від масового зберігання товарів в холодильних установках та від виробництва.
Будь-які проблеми та нестабільність руйнують відпрацьовані технології та ланцюжки, відповідно вимагатимуть змін та інвестицій. Отже збільшуватимуть собівартість товарів.
Ключова проблема полягає навіть не в паливі для електрогенераторів, а в тому, що ця техніка має обмежений ресурс і не може постійно балансувати відсутність централізованого електропостачання. Це тимчасове рішення для аварій чи незбалансованих пікових годин. Генератори не розраховані на 5-10 років регулярної роботи до моменту будівництва нових електростанцій.
Якщо питання енергозабезпечення не буде вирішуватися державою централізовано із залученням міжнародної допомоги, сучасних технологій та пільгових кредитів, бізнес змушений буде шукати інші рішення та джерела інвестицій для стабільного енергозабезпечення, кажуть в Асоціації.
Але, схоже, шлях цей не буде простим. Так, наприклад, виробники турбін малої потужності (від 0,5 до 30 МВт) не зможуть швидко збільшити виробництво.
Аналогічна ситуація з постачальниками палива: технології забезпечення розподіленої генерації деревиною, торфом, біоетанолом, соломою чи іншими видами палива не відпрацьовані.
Надії на стабільне газопостачання та вироблення електроенергії за рахунок природного газу теж немає: об'єкти ГТС, насамперед великі сховища, атаковані ракетами агресора. Країни ЄС не мають достатнього власного видобутку газу, щоб забезпечити споживання України. А український видобуток наближений до лінії фронту — Харківська, Полтавська, Чернігівська, Сумська області.
Достатнього обсягу виробництва потужних та доступних за ціною ємностей-акумуляторів для зберігання електроенергії на базі літій-іонних батарей теж немає. А масове встановлення сонячних панелей не вирішує питання вечірнього піку споживання електроенергії та роботи вночі.
Разом з тим, зазначають в Асоціації ритейлерів України, торгівельні мережі використовують усі можливості для забезпечення стабільної роботи.
Очевидно, проблема перебоїв з електропостачанням в Україні не має швидкого вирішення. Тому вітчизняному бізнесу доведеться виживати в новій реальності, а споживачеві — з власної кишені оплачувати його проблеми. І максимально ефективно вибудовувати нову інфраструктуру — пристосовану до реалій, в яких українцям, напевно, доведеться жити ще довго.