В Україні збираються суттєво підвищити податки. Зокрема, йдеться про військовий збір, який може зрости більш ніж утричі. За твердженням влади, це необхідно для фінансування видатків на оборону країни від російських окупантів. "Апостроф" з'ясовував, до яких наслідків призведе збільшення податкового навантаження, і чи справді уряд шукає у правильних місцях джерела наповнення державного бюджету.
В Україні підвищать податки. Це необхідно для того, щоб фінансувати в першу чергу військові видатки. За словами голови комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, для того, щоб покрити всі необхідні видатки, уряду необхідно знайти щонайменше 300 мільярдів гривень до кінця цього року. А, враховуючи те, що фінансування воєнних видатків здійснюються виключно за рахунок вітчизняних платників податків - ці податки треба збільшувати.
"Зміни будуть стосуватися бюджетоутворюючих прямих і непрямих податків, в тому числі ПДВ, військового збору та акцизів", - написав Гетманцев у своєму телеграм-каналі.
Втім нардеп не надав конкретної інформації щодо майбутнього підвищення податків.
У свою чергу, видання Forbes повідомило, що ПДВ, який на сьогодні складає 20%, планується підвищити на 2-3% (ймовірно уряд ще не зупинився на остаточній цифрі), а військовий збір - з нинішніх 1,5% до 5%.
Різні податки - різні наслідки
Зрозуміло, що війна обходиться нашій країні дуже дорого у всіх сенсах, і підвищення податків, на жаль, є хоч і непопулярним, але неминучим кроком. Проте можливі шляхи отримання додаткових надходжень до бюджету викликають досить бурхливі суперечки в експертному середовищі.
Почнемо з податку на додану вартість (ПДВ). Підвищення цього податку, як і будь якого іншого, матиме певні негативні наслідки для економіки. Воно призведе до деякого зростання цін (приблизно на ті ж самі 2-3%) і, як результат, до зниження споживання всередині країни.
"Як правило, ПДВ збільшують, коли економіка знаходиться в стані перегріву і надто швидко зростає, - розповів "Апострофу" аналітик аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ. - Тоді податок збільшують, щоб дещо знизити попит і охолодити економіку. У нас же цілком протилежна ситуація. Економіка не показувала і раніше високих темпів зростання, а зараз додатково охолоджена війною. Підвищення ПДВ лише загальмує її ще більше".
В той же час, цей захід, скоріше за все, дозволить отримати певну додаткову суму до бюджету. Керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський прогнозує, що підвищення ПДВ на 2% принесе близько 80 мільярдів гривень додаткових надходжень на рік.
Важливо зазначити, що цей податок дуже важко оминати, оскільки він закладений в ціни всіх товарів та послуг, які ми купуємо.
"Підвищення ПДВ з високою ймовірністю дасть результат близький до очікуваного, - сказав в коментарі для "Апострофа" експерт CASE Україна Володимир Дубровський. - Система адміністрування цього податку, хоча й не позбавлена проблем, працює більш-менш ефективно".
Інша річ - військовий збір. Декілька років тому його взагалі хотіли відмінити, але війна внесла свої корективи. Фактично він є частиною податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), оскільки має ту ж саму податкову базу - зарплату працівників. На сьогоднішній день він дорівнює 1,5%. Разом з ПДФО, який складає 18%, ми сплачуємо 19,5% з доходів. І якщо військовий збір зросте до 5%, загальне оподаткування доходів збільшиться до 23%.
За словами Володимира Дубровського, податки на оплату праці є найбільш шкідливими для економічного зростання.
"До того ж, їх дуже важко збирати, - додає експерт. - Тим паче в Україні, де практикується масштабне ухилення від таких податків. До повномасштабного вторгнення близько 2 мільйонів людей отримували частину зарплати в конвертах, а 3 мільйони - взагалі працювали нелегально. І введення додаткового податку на зарплату лише збільшуватиме масштаби ухилень".
Мабуть найбільша соціальна група, яка на сьогодні отримує доходи виключно "по-білому" - це військові. І звичайно, якщо б для них, серед інших, збільшили розмір військового збору - це принесло б значні суми до українського бюджету. Проте згідно із законом, військові військовий збір не сплачують. Що цілком логічно. В іншому випадку це б виглядало так, що в той час коли багато хто "оптимізує" податки, армія забезпечує сама себе.
ФОПи втечуть у "тінь"
Для оптимізації підвищеного військового збору роботодавці традиційно можуть запропонувати своїм робітникам стати фізичними особами – підприємцями (ФОП), що працюють на спрощеній системі оподаткування. До речі, подібні процеси вже відбуваються, хоча й з іншої причини – в такий спосіб роботодавці уникають обов’язків інформувати ТЦК про найм нових робітників, які є військовозобов’язаними, та забезпечувати прибуття до ТЦК військовозобов’язаних, які отримують повістки на робочих місцях.
Але в планах уряду - поширити збільшений військовий збір і на ФОПів-спрощенців.
На думку Володимира Дубровського, це взагалі позбавлене будь якого сенсу.
"У ФОПа немає зарплати. Його дохід - це не зарплата, а оборот його бізнесу, який включає всі витрати, - каже експерт. - Таким чином, військовий збір стане фактично додатковим податком з обороту. А додаткові 5% з обороту (на додачу до тих 5%, які ФОПи вже платять) - абсолютно непідйомне для них навантаження. І це призведе лише до того, що вони підуть в "тінь". Такий досвід у нас уже є. Нагадаю, що коли Микола Азаров (колишній голова уряду та головний податківець, а нині обвинувачений у скоєні державної зради, – "Апостроф") намагався скасувати "спрощенку", Україна втратила 2,2 мільйони легальних робочих місць".
Причому для багатьох малих підприємців таке підвищення податку може стати фатальним.
"Для тих ФОПів, які надають послуги - це буде суттєвим, проте не критичним навантаженням, - говорить Ілля Несходовський. - Певне зростання ціни зменшить попит на послуги, але радикально на їхню діяльність не вплине. Зате для ФОПів, які займаються виробництвом, новий податок призведе до значного вимивання обігових коштів і, зрештою, до закриття підприємств".
А це звичайно призведе до зменшення податкових надходжень до бюджету.
Пошукати на митниці
В той же час, більшість експертів вважають, що зібрати додаткові кошти, необхідні для підтримання бюджетних видатків на оборону, можна без підвищення податків на оплату праці.
"Якщо вже піднімати податки, то ті, які менше впливають на економічне зростання, - говорить Володимир Дубровський. - В першу чергу, варто було б прибрати існуючі пільги і привілеї при виплаті податків на землю і нерухомість. Це дозволило б додатково отримати до 40 мільярдів гривень на рік. А для власників великих ділянок землі і значної нерухомості це фактично стало би податком на розкіш".
Також традиційним засобом поповнення бюджету є акцизи. Уряд вже розробив і направив до парламенту законопроєкт, який передбачає підвищення акцизів на автомобільне пальне вже з 1 липня нинішнього року. Також, за словами Ілля Несходовського, можна вдатися і до підвищення акцизів на такі шкідливі товари як алкоголь і тютюн.
"Проте цей захід дасть позитивний результат лише в тому випадку, якщо уряду вдасться закрити чи хоча б скоротити нелегальні ринки тютюну та алкоголю", - зауважує експерт.
Можна "пошукати" додаткові кошти на митниці.
"Доцільно впровадити експортне мито на сировинні товари, - каже Олексій Кущ. - Це нормальна практика для країн з сировинною економікою, до яких належить і Україна. Всі вони отримують значну частину бюджетних надходжень від оподаткування експорту. В той же час, Україна практично цього не робить. Зараз від експорту сировини бюджет отримує лише 500 мільйонів гривень (трохи більше 10 мільйонів євро). Тож цілком логічно буде додатково оподаткувати експортерів".
Ще один захід, здатний збільшити бюджетні надходження, - скасування нульової ставки ПДВ при експорті сировини. На думку експерта, це дасть можливість спочатку скоротити розміри відшкодування ПДВ при експорті, а згодом експортери сировини почнуть сплачувати певні суми до бюджету.
"Ці заходи дозволять додатково залучити до бюджету близько 100 мільярдів гривень на рік, - говорить Кущ. - І це набагато більше, ніж та сума, яку вдасться отримати від додаткового оподаткування мікропідприємств".
Інша пропозиція стосується імпорту товарів, який після підвищення ПДВ може помітно зрости.
"Збільшення ПДВ призведе до підвищення цін всередині країни, в результаті чого конкурентоздатність вітчизняної продукції знизиться, - пояснює Ілля Несходовський. - І в цьому випадку вона буде витіснятися імпортним товаром, підприємства будуть банкрутувати, закриватися і переставати сплачувати податки. Тому перш, ніж піднімати ПДВ, уряд повинен задуматися про підвищення імпортних мит, які б урівняли умови для українських і імпортних товарів".
На думку експерта, підняття мит на імпортні товари дозволило б закрити значну частину потреб бюджету: "Торік до України було імпортовано товарів на 68 мільярдів доларів. Якщо впровадити на ці товари додаткове мито в розмірі 5% - це дасть до бюджету близько 4 мільярдів доларів (160 мільярдів гривень)".
На думку експерта, одночасне підвищення ПДВ і імпортних мит дозволить закрити більшість прогалин в державному бюджеті і одночасно зберегти конкуренцію між вітчизняними і закордонними виробниками.
Але тут є, як завжди, одне "але" - традиційна корупція на митниці, обмежити яку не вдавалося ще жодному з українських урядів. І тому наразі, невідомо, чи візьметься нинішній уряд за митницю, чи обмежиться підвищенням податків для вітчизняних підприємців, які й так насилу виживають через війну. Як воно насправді буде, напевно побачимо вже скоро.