Спалюють склади й магазини. Майже щодня росіяни вдаються до харчового тероризму. Кілька тижнів тому на Сумщині вони дронами атакували фабрику з американськими інвестиціями, яка виготовляє солодощі. Уже вдруге з початку року. А напередодні поцілили в завод, який випускає солодкі напої, розташований неподалік столиці. Під прицілом постійно опиняються також ферми та навіть поля — саме тоді, коли аграрії збирають урожай. Та чи не найчастіше ворог атакує продуктові склади.
Через це підприємці змушені терміново перебудовувати логістичні маршрути, а люди занепокоєно спустошують полиці супермаркетів. Чи призведе це до дефіциту харчів і їх здорожчання? Чи потрібно запасатися їжею? ТСН розпитала урядовців та економістів.
Паніка в соцмережах та обмеження на продаж харчів в одні руки
Частину товарів розібрали — полиці порожні. Тут також порожньо. Паніка в соцмережах та обмеження на продаж харчів в одні руки. Чи призведуть російські обстріли до продуктової кризи в Україні та як бізнес пристососується до нових реалій — просто зараз.
Пані Людмила прийшла до столичного супермаркету. У списку лише продукти на кілька днів наперед:
«Я купила сьогодні хліб, сирок, курячий фарш, купила ще ряжанку — вона у них зараз в акції».
Жінка зізнається — ніколи не купувала продукти про запас. Та й зараз, коли почала помічати в магазинах спорожнілі полиці, паніці не піддалася.
«Вибирали крупи. Я прийшла — пусті були сахар, крупи, вермішель. Потім вибрали молочку», — каже вона.
«Я думаю, це у нас закладено з 33-х років, коли ми мали проблеми з продуктами харчування і пережили багато таких випадків, тому маємо таку тенденцію — забезпечити себе на невеличку хоча б перспективу, мати продукти харчування довгострокового зберігання», — каже гендиректор «Украгропромпродуктивності» Володимир Івченко.
Одна з наймасштабніших одномоментних атак була в ніч проти 5 серпня. Тоді ворог ударив по розподільчих центрах і комплексах зберігання одразу кількох великих компаній.
Наразі загальні обсяги знищеного на прохання бізнесу та з міркувань безпеки в уряді не розголошують, хоча нещодавно заявляли, що це майже 90 відсотків складів.
«Об’єктивно найбільша їх кількість на Київщині. Другим регіоном є Дніпропетровська область з погляду концентрації. Ми чули оцінки, що кожен одномоментний удар може завдавати від 3 до 5 мільярдів гривень збитків. Тобто ми однозначно говоримо про десятки мільярдів гривень», — каже міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Що відбувається у містах України
І нові обстріли відбуваються практично щодня. Як це впливає на асортимент продуктів? Журналісти ТСН вирушають із перевіркою до магазинів чотирьох українських міст.
Це — Одеса, один із гуртових супермаркетів. Тут напівпорожні полиці з солодощами та консервацією. Покупці активно розбирають гречку та рис.
Крупи користуються попитом і за 700 кілометрів звідси — в Харкові.
У Рівному люди запасаються макаронними виробами, крупами та олією.
А в столичних магазинах частково поріділи полиці зі снеками, ковбасами та консервами. Як і в інших містах, тут також поменшало круп.
Але задля справедливості варто зазначити: груп товарів, які б взагалі зникли, ми не помітили, просто асортимент став скромнішим. Хоча, до прикладу, яєць, олії та хліба в більшості магазинів у день знімань було вдосталь.
Представники бізнесу пояснюють збіднілий асортимент штучним ажіотажом населення. Тому деякі мережі встановили тимчасові ліміти на закупи.
«Це товари більшості з соціальної групи — крупи, борошно, яйця, олія, консерви — ті товари, які користуються найбільшим попитом у споживачів. По 6 штук або кілограмів або по 6 десятків яєць в одному чеку. Ситуація контрольована, дефіциту товарів і продуктів харчування у нас на сьогодні немає», — каже начальник управління з корпоративних комунікацій корпорації АТБ Сергій Демченко.
Серед причин і перебудова логістичних ланцюгів. Раніше від виробника товари спочатку потрапляли на гігантські склади, а вже звідти — на прилавки наших супермаркетів. Через обстріли росіян схеми постачань змінюються. Тепер товар тримають у невеликих сховищах або з виробництва одразу ж розвозять торговельними мережами. Саме тому й можливі затримки постачань.
«Були вибудувані умови для того, щоб було зручно і виробникам, і постачальникам. І щоб максимально знизити витрати на логістику. Зараз у нас ситуація змінюється. Шлях за своєю довжиною не збільшився. Однак ускладнилася логістика, тому що виробникові треба розвести до більшої кількості точок. Це складніше робити, проте ритейлери та виробники починають уже адаптовуватися», — каже виконавча директорка UKRAINIAN FOOD RETAIL ALLIANCE Наталія Петрівська.
Що буде з цінами
А це означає, що товари поступово повертаються на полиці, і, як кажуть підприємці, без радикальної зміни вартості базових продуктів харчування.
«Ринок продовольчих товарів розуміє, що всі перебувають у конкурентних умовах — як виробники, так і ритейлери. І кожен учасник хоче надати конкурентну пропозицію для свого споживача, щоб його товар купили. Тож наразі ситуація не є критичною», — пояснює Наталія Петрівська.
«Ціна зараз не підвищилася практично на жоден продукт харчування. Є зараз коливання цін на продукти сезонного виробництва. Картопля, помідори, морква, цибуля — за цими позиціями йде незначне зниження, тому що урожай цього року Україна отримала чудовий», — розповідає Володимир Івченко.
Але як довго бізнес, зважаючи на додаткові затрати, зможе тримати ціни? В уряді наразі впевнені, що значного стрибка не буде.
«За фактом поточної статистики ми розрахунок маємо по 2,5%, і це, умовно, загальне продуктове зростання по всіх позиціях загалом. Звісно, що в певних може й не бути зростання. У певних буде. Чи означає це, що можуть бути ще інші впливи, які можуть впливати на ціни? Можуть, енергетика може впливати», — каже Тарас Висоцький.
Втім, крім складів, ворог продовжує нищити підприємства харчової промисловості та фермерські господарства, спалювати поля зі збіжжям. І тут постає питання: чи не спорожніють полиці ще й через це? Урядовці заспокоюють: голодом росіяни нас заморити точно не зможуть, бо виробляємо ми більше, ніж споживаємо, та ще й експортуємо.
«Якщо взяти зернові та олійні, то 25% — внутрішнє споживання, а 75% — експорт. Але якщо ми говоримо про продовольство, у нас по більшості продукції присутній експорт, що ми виробляємо з запасом. У нас є експорт круп, борошна, цукру, олії, молочної продукції, м’ясної продукції, яєць», — пояснює міністр.
«Питання в чому: у нас, крім великих підприємств переробки по всім напрямках, у нас достатньо сьогодні малих підприємств, які виробляють ту чи іншу продукцію, які загалом у будь-якому разі забезпечать продуктами харчування населення України», — каже Володимир Івченко.
Тож в уряді запевняють — продовольча криза Україні не загрожує, і звертаються до українців з проханням не створювати штучний дефіцит.
