Бюджет-2025: як змінилися витрати до другого читання

РБК-Україна проаналізувало, як саме змінилися видатки держбюджету до другого читання.

Кому найбільше додали фінансування

Найвідчутніше видатки збільшили для Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури. У першому читанні для агентства було закладено 43,86 млрд гривень, але у другому – вже 53,16 млрд (+9,3 млрд).

Зокрема, 8 млрд гривень з цієї суми направлять на будівництво магістральних водогонів у Миколаївській області, щоб подолати наслідки підриву Каховської ГЕС росіянами влітку 2023 року.

На 1,29 млрд гривень збільшили кошторис на розвиток та утримання автомобільних доріг – з 11,31 до 12,6 млрд гривень.

Бюджет Міністерства розвитку громад та територій збільшили на 8,35 млрд гривень – з 32,81 до 41,16 млрд гривень. З цієї суми 3 млрд гривень направлять на компенсації українцям за знищене житло. Ще 1 млрд гривень заклали на програму "єВідновлення" для компенсації за майно, пошкоджене внаслідок бойових дій.

На Міністерство охорони здоров'я до першого читання запланували було 212,7 млрд гривень, але наразі цю суму скоригували до 216,68 млрд (+3,98 млрд гривень). На інвестиційні проєкти МОЗ хочуть спрямувати 3,39 млрд гривень.

На 50 млн гривень збільшили кошторис на спеціалізовану медичну допомогу – з 5,75 млрд гривень до 5,80 млрд.

Міністерство аграрної політики та продовольства отримало додаткові 1,02 млрд гривень (з 9,05 до 10,07 млрд гривень). На мільярд гривень мають збільшити підтримку сільгосптоваровиробників.

На 1,6 млрд гривень зріс бюджет Держагентства водних ресурсів, на мільярд гривень – Міністерства фінансів. Державна митна служба отримала додаткові 662 млн гривень, а Рахункова палата – 516 млн гривень.

Гроші на тюрми, зброю і ветеранів

По півмільярда гривень додатково отримали до другого читання бюджету три державні відомства. Зокрема, на Міністерство юстиції спочатку заклали 19,29 млрд гривень, але зараз ця сума зросла до 19,79 млрд.

З додаткових грошей 343 млн гривень виділили на реконструкцію та будівництво установ виконання покарань і слідчих ізоляторів. На електронні засоби контролю й нагляду додали 159 млн гривень.

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, яке також отримало додаткові 500 млн гривень (з 54,75 до 55,25 млрд), спрямує ці кошти на фінансову підтримку оборонних підприємств.

Міністерству у справах ветеранів спочатку планували виділити 2,85 млрд гривень, наразі ж Кабмін погодив підвищення до 3,35 млрд гривень. Додаткові 500 млн гривень спрямують, у тому числі, на створення Національного військового меморіального кладовища.

2,19 млрд гривень виділили на підтримку ветеранів війни, членів їхніх сімей та родин загиблих. Для реалізації цієї ініціативи скоротили видатки на деякі інші програми міністерства, які були передбачені до першого читання бюджету.

Гроші на українців за кордоном і "Феофанію"

На апарат Державного управління справами спочатку було виділили 3,67 млрд гривень, але до другого читання запланували вже 4,06 млрд гривень, тобто на 390 млн більше. З цих грошей 216 млн гривень спрямують на модернізацію та оснащення відділу виробництва радіофармпрепаратів лікарні "Феофанія".

Видатки Мінсоцполітики збільшено на понад 1,4 млрд гривень. На допомогу внутрішньо переміщеним особам виділять 1 млрд гривень. Ще 328,6 млн гривень – на послуги денного догляду для дітей з інвалідністю.

Кошторис Міністерства культури та інформаційної політики збільшився на 489 млн гривень. Фінансування стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції збільшили на 200 млн гривень – до 405 млн гривень.

Окремо на Український інститут книги та підтримку книговидавничої справи й популяризацію української літератури у світі виділили 278,5 млн гривень.

Додаткові 150 млн гривень отримає Міністерство економіки для підтримки українців за кордоном та сприяння їхньому поверненню в Україну.

На 198 млн гривень виросли видатки Управління державної охорони.

Також зросли бюджети таких відомств:

• Міністерство молоді та спорту – на 250 млн гривень;
• Державна аудиторська служба – на 250 млн гривень;
• Національне агентство з питань запобігання корупції – на 143 млн гривень;
• Міністерство закордонних справ України – на 18 млн гривень;
• Державна служба експортного контролю – на 15 млн гривень;
• Міністерство енергетики – на 14 млн гривень;
• Нацрада з питань телебачення і радіомовлення – на 9 млн гривень;
• Вища рада правосуддя – на 4,7 млн гривень.

На 30 млн гривень збільшено видатки Верховної Ради, зокрема на 20 млн гривень здорожчає, порівняно з першим читанням, здійснення законотворчої діяльності народних депутатів. Ще на мільйон здорожчає інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності ВР.

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті доотримає 25 млн гривень. Завдяки цьому на керівництво додатково направлять майже 15 млн гривень, а ще на 10 млн гривень збільшать видатки на реалізацію прав і свобод національних меншин та корінних народів України.

Кому скоротили кошторис

Органів державної влади, яким до другого читання скоротили фінансування, значно менше, ніж тих, кому збільшили бюджет.

Загальнодержавні видатки Міністерство фінансів скоротили аж на 52 млрд гривень. Зокрема, майже на 14 млрд гривень зменшився обсяг Резервного фонду. Під скорочення видатків потрапив Пенсійний фонд, бюджет якого зменшили на 1 млрд гривень.

Серед відомств, на яких вирішили зекономити, слід виділити Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Спочатку на неї заклали 7 млрд 568 млн гривень, але потім скоротили цю суму на 15 млн гривень – до 7 млрд 553 млн.

Видатки на Офіс генерального прокурора зменшили загалом на 1,22 млрд гривень – з 18,15 до 16,93 млрд гривень. Зокрема, скандальне підвищення заробітних плат прокурорам коштуватиме бюджету не 2,7 млрд гривень (як це було в першому читанні), а 1,2 млрд гривень.