В Україні подорожчає риба внаслідок знищення Каховського водосховища та рішення влади з 1 липня підняти граничні комерційні ціни на електроенергію.
Промисел на Каховському водосховищі давав приблизно 5% від всієї рибної продукції на українському ринку, зробив оцінку один з опитаних UBR.ua експертів. На його думку, ненадходження цього обсягу точно підштовхне вгору роздрібні ціни, при цьому переважно подорожчання торкнеться нецінних видів риб та продуктів переробки (снеків, в'яленої та сушеної риби).
Незначна частка вітчизняної продукції у загальному обсягу споживання риби пом'якшить вплив катастрофи на ціни. Водночас залежність від імпорту є одним із чинників, які підвищують вартість риби в країні загалом.
Експерти вважають, що навіть без Каховського водосховища Україна має потенціал суттєво та швидко наростити внутрішній вилов. Однак зараз, окрім об'єктивних причин, цьому перешкоджає неефективне адміністрування галузі державою.
На скільки подорожчає риба в Україні
За даними Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство), через руйнування Каховської ГЕС буде втрачено 95 тис. особин риб – тих, що загинули внаслідок катастрофи, а також їхнього потомства. Грошові збитки агентство оцінює в 10 млрд грн.
Фактично Україна вже втратила понад 30 тис. особин срібного карася через мор у Мар'янській затоці (Дніпропетровська область). В цій самій області було затоплено єдиний в країні державний осетровий завод, що спричинило загибель унікального генофонду, розповідав під час телемарафону в.о. голови Держрибагентства Ігор Клименок.
У загальному обсязі споживання частка українського вилову завжди була невисокою та з року в рік знижувалась, розповідає генеральний директор асоціації "Українських імпортерів риби та морепродуктів" Дмитро Загуменний.
"Колись ми виловлювали близько 220 тис. т риби. Після анексії Криму цей показник зменшився вдвічі, приблизно до 100 тис. В 2021 році, довоєнному в плані повномасштабного вторгнення, було близько 65-70 тис. т. При цьому споживання риби в Україні становить понад 1 тис. т на день, або 40 тис. т на місяць", – розповідає нам Загуменний.
2021 рік показав спад вилову водних біоресурсів на 8,7% відносно попереднього року, до 69,9 тис. т, повідомляли в Держрибагентстві. При цьому рибний промисел тоді впав ще сильніше – на 13,3%, до 41,8 тис. т. З них у внутрішніх водоймах було видобуто 22,6 тис. т риби, в Чорному морі – 4,6 тис. т, а в аквакультурі – 11,1 тис.
На обсяги риби, яка вирощується в аквакультурах, війна вплинула найменше – у 2022 році українським господарствам вдалося отримати 10,6 тис. т біоресурсів методом розведення. Однак промисловий вилов у внутрішніх водоймах скоротився вдвічі (9,95 тис. т), а в морях – майже обнулився.
Ймовірно, 2023 рік завершиться з ще більш низькими показниками. Згідно з повідомленням Мінагрополітики, за перші 4 місяці вилов усіх біоресурсів становив 770 т проти 990 т за аналогічний період 2022 року. Левова частка вилову поточного року припала на внутрішні водоймища, а найбільше рибалки виловлювали срібного карася – 450 т, з яких 269 т припало на дніпровські водойми. Водночас треба враховувати, каже Загуменний, що значна частина внутрішнього вилову є неврахованою та не відображається у статистиці.
За оцінкою директора компанії у сфері аквакультури "Вісмар Аква" Любомира Гайдамаки, з Каховського водосховища виловлювали близько 30-40% прісноводної риби в Україні.
"Гадаю, що на вилов у водосховищі припадало десь 5% від українського ринку рибних продуктів. Його знищення в будь-якому разі призведе до зростання роздрібних цін на ті залишки, які ще виловлюються. Постраждають підприємства, які займалися переробкою та експортом цінних видів риби", – каже Гайдамака.
Серед цінних видів риб, пояснює директор "Вісмар Аква", у Каховському водосховищі виловлювався насамперед судак. Щоправда, для українців ця риба сімейства окуневих була малодоступною – переважно її продавали за кордон за вигіднішою ціною. В роздрібних українських магазинах судака немає, а на оптових ринках його можна знайти рідко та за ціною, яка перевищує експортну, додає Гайдамака.
"Я знаю власників кількох заводів, які виключно скуповували судака, переробляли – робили філе, заморожували – та відправляли на експорт. В Європі судак дуже цінується, на нього величезний попит. Тому для таких компаній руйнація водосховища – велика втрата. Думаю, що цей ринок вимірювався 15-20 мільйонами доларів", – сказав Гайдамака.
Менш цінні види риб, що виловлюються в Каховському водосховищі, часто йшли на "тараньку" (густера, лящ). Такого типу закуски можуть зрости в ціні на 15-20%, вважає Гайдамака. Загуменний з асоціації імпортерів риби вказав, що переробники, які втратили вітчизняну сировину, швидше за все, замінять її іноземними видами риб – корюшкою і салакою.
"Загалом в'ялена та копчена риба – нішевий продукт, немасового споживання. Мені здається, переважно він продається на чорних ринках, базарах, а обсяги легального ринку – не дуже великі", – зауважив Гайдамака.
За його словами, зі столових риб, окрім карася, подорожчати внаслідок катастрофи також може й короп (який, втім, найчастіше вирощується в господарствах, додає Гайдамака). Якщо зараз його ціна становить приблизно 110-120 грн/кг, то на осінь вона може зрости до 160 грн/кг. З сімейства коропових у Каховському водосховищі також водився товстолобик та білий амур, перераховує Гайдамака.
Прісноводна риба – лише один з сегментів ринку морепродуктів, який до війни на 85% складався з імпорту. Однак і завезена продукція може почати активніше дорожчати найближчим часом.
Основний чинник її ціноутворення – курс гривні, який зараз загалом є стабільний. Далі за важливістю для формування кінцевої ціни імпортної риби йде логістика – в 2022 році вартість транспортування суттєво зросла, а саме воно ускладнилося.
Не менше значення, ніж доставка, для ціноутворення імпортної риби має вартість її зберігання.
"Склади та холодильники використовують електроенергію. Її відключення змушували компанії використовувати паливні генератори, що набагато дорожче. З 1 липня в Україні підвищився промисловий тариф на електрику, що має певною мірою позначитися на вартості риби", – каже Дмитро Загуменний.
При цьому директор асоціації імпортерів риби зазначає, що закупівельні ціни на більшість іноземних позицій останнім часом залишаються стабільними. Це стосується американського асортименту, таких видів як хек та мінтай. Однак вартість лосося протягом року коливалася сильніше через інфляцію та енергопроблеми в Євросоюзі, додає Загуменний.
"На вартість лосося вплинуло також подорожчання кормів на світовому ринку, яке відбулося внаслідок війни в Україні. Зерно становить від 50% собівартості корму для риби", – додав Загуменний.
Чи є перспективи для рибальського промислу в Україні
Імпортна залежність України як щодо риби, так і щодо кормів для її вирощування є однією з причин більш суттєвого подорожчання рибних продуктів відносно інших харчових товарів. За даними Держстату, в період з січня до травня цього року ціни на рибу та рибні продукти збільшилися на 34,9% відносно тих самих місяців 2022 року. При цьому в середньому продукти харчування зросли в ціні на 26,5%. Сильніше, ніж риба, подорожчали лише фрукти (44,2%) та яйця (92,5%).
Високі ціни призводять до зменшення попиту – в 2021 році на одного українця припадало 14 кг риби (дані Держрибагентства) проти понад 20 кг в середньому у світі (дані ФАО). Зниження доходів українського населення в 2022 році погіршило ситуацію, каже Загуменний.
Ще до війни та каховської катастрофи в Національній академії аграрних наук прогнозували, що з 2024 року Україна може зіткнутися з необхідністю імпортувати не лише морську, але й річкову рибу – з 2013-го до 2022 року популяція останньої в українських річках знизилася на 70%. Проте попри руйнування Каховського водосховища Україна має потенціал для збільшення вилову риби, вважають наші співрозмовники.
Про інтерес підприємців до рибальського промислу свідчать результати нещодавно впроваджених аукціонів за квотами на вилов риби, вважає Загуменний. Перші аукціони було проведено 17 лютого, а станом на середину травня Держрибагентство уклало вже 214 договорів на спецвикористання біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах. Згідно з даними на квітень, було проведено 440 аукціонів, вказували в агентстві.
"За лоти змагалися до 500 суб'єктів господарювання. Якщо вони беруть участь та платять гроші – отже, вони на щось розраховують. Потрібно розуміти, що частина ринку раніше перебувала в тіні. Можливо, ті компанії, які займатимуться промислом, почнуть декларувати більш реальні цифри. Тому наступного року, якщо закінчиться війна, офіційні обсяги вилову можуть зрости навіть у порівнянні з 2021 роком", – висловив думку директор асоціації імпортерів риби.
Директор "Вісмар Аква" вважає аукціони неефективним і таким, що не сприяє збільшенню обсягів вилову, механізмом. Під виглядом аукціонів, каже він, стався перерозподіл ринку на користь фірм, які скупили квоти, але не мають потужностей для провадження діяльності.
"В аукціонах перемагають кілька десятків тих самих компаній, які потім торгують повітрям – заробляють на перепродажі документів. Це не інновація, а шахрайство, від якого страждають рибалки, які роками ловили рибу на розпроданих ділянках", – стверджує Гайдамака.
На його думку, радикально наростити обсяги вилову в Україні можна за рахунок розвитку аквакультури. Але цьому перешкоджає низка адміністративних бар'єрів. Для відкриття аквакультурного господарства лише на проектну частину та різні погодження потрібно щонайменше витратити 3-4 млн грн, каже експерт.
"Наша компанія хотіла взяти в оренду ділянку моря для вирощування устриць, молюсків та мідій. Ті водойми, які нам пропонувала держава – це "болото", вони нерентабельні. Відповідні водойми розміщено в заповідному фонді. За законодавством їх не можна передавати в оренду, але нам не надають й тимчасового права користування на провадження там діяльності", – розповів Гайдамака.
Підприємець пояснює відсутність урядової підтримки рибного господарства тим, що воно має менше значення для української економіки, ніж інші аграрні галузі. Тим часом аквакультурна компанія, яка запускає проект в Євросоюзі, може отримати 50% компенсації вартості комплексу після його введення в експлуатацію. Також до 30% компенсації компанія може отримати від місцевих громад, стверджує Гайдамака, компанія якого працює над проектом у Польщі.
Потрібно зазначити, що українська влада висловлює бажання розвивати аквакультуру. Для того, аби зокрема "консолідувати" учасників цього ринку, які нині не є об’єднаними в асоціаціях (понад 4 тис. суб'єктів), уряд нещодавно ухвалив стратегію розвитку рибного господарства до 2030 року.
Якщо влада зможе простимулювати створення нових аквакультурних господарств та загалом забезпечити розвиток рибного промислу, то Україна має достатньо ресурсів, щоб швидко збільшити обсяг вилову, вважає Гайдамака.
"Якщо ухвалити необхідні зміни до чинного законодавства та сформувати правильну стратегію розвитку галузі, то за 5 років власне виробництво має вийти на 50% обсягів внутрішнього споживання", – вважає директор "Вісмар Аква".
Якщо нарощувати обсяги вилову лише річкової риби, то знизити залежність від імпорту не вийде. Дмитро Загуменний звертає увагу, що прісноводна та морська риба взагалі являють собою різні сегменти ринку, які не перетинаються – замінити одне іншим неможливо.
"Не можна порівнювати лосось і короп, судак і оселедець – їх купують для різних цілей, вони не заміщаються на рівні споживача. Важко уявити, що хтось, наприклад, захотів купити скумбрію, але вирішив замість цього взяти карася", – зазначив Загуменний.
Любомир Гайдамака вважає, що Україна має потенціал частково перекрити попит на морські види риб, повністю – на креветки ("Вісмар фарм" будувала ферму з вирощування креветок у Миколаївській області, яка відкрилася в жовтні 2021 року, але була закрита через війну).
