Українці оцінили рівень добробуту своїх родин за останні 30 років. Станом на грудень 2024 року 34% опитаних громадян вказали, що їм вистачає коштів на їжу, але купівля одягу вже проблема.
Згідно з даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), наприкінці 2024 року найбільша частка українських родин (35,9%) оцінила, що має достатньо коштів не лише на їжу, а й на певні заощадження - наприклад, на купівлю побутової техніки. На другому місці розташувались родини (34%), яким вистачає на харчі, але вже бракує грошей на одяг.
Наступні 15% респондентів повідомили, що можуть дозволити собі коштовні речі, проте їм усе одно не вистачає грошей на усе, що заманеться. 9% родин не вистачає навіть на їжу. Найменша частка осіб - 2,5% - відповіли, що ні в чому собі не відмовляють. Ще 3,6% опитуваних відмовились відповідати.
Динаміка за 30 років показує, що матеріальний добробут населення був низьким у 1990-х роках, після чого відбулося поступове поліпшення, перерване кількома значними спадами. З середини і до кінця 1990-х років лише 7–14% респондентів повідомили, що можуть дозволити собі щось більше за базові речі: харчі та одяг. Найбільша частка осіб, яким не вистачало навіть на їжу, була у 1997 році - понад 55%.
З початку 2000-х років ситуація почала покращуватись: поступово зростала частка людей, які повідомляли про фінансовий комфорт. У 2007–2008 роках таких було вже 47%. Однак після світової фінансової кризи цей показник знизився до 37% у 2009 році.
З 2010 до початку 2014 року фінансове становище населення поступово поліпшувалося. Але після 2014 року, з початком російської агресії, відбулося чергове погіршення: частка респондентів, які повідомили про можливість дозволити собі більше, ніж найнеобхідніше, знизилася з 47% у 2013 році до 32% у 2015 році.
Ситуація знову почала покращуватись з 2016 року. До 2021 року 57% респондентів заявили, що можуть дозволити собі більше, ніж найнеобхідніше. Повномасштабне вторгнення у 2022 році трохи знизило цей показник - до 53%, проте вже у 2023–2024 роках він повернувся до 59%. Тобто, майже до довоєнного рівня.
Аналітики зазначають, що цей показник відображає як об'єктивні економічні умови, так і особисті очікування та потреби.
"Той факт, що самооцінка матеріального добробуту людей не погіршилася істотно протягом перших двох років повномасштабної війни, відображає як відсутність різкого економічного колапсу, так і можливу зміну очікувань: у воєнний час потреби людей можуть стати скромнішими, що робить їх більш схильними відчувати задоволення від обмежених ресурсів. У будь-якому разі, ця тенденція видається досить позитивною, що свідчить про збереження певного оптимізму та стійкості незважаючи на триваючу війну", - йдеться в дослідженні.
Читають зараз: Графіки відключень світла повернулися, енергетики назвали кілька причин.
