Україна в січні 2023 року вперше з початку повномасштабної війни змогла виконати план щодо доходів держбюджету без використання "друкарського верстата" Нацбанку. У 2022 році частка "друку гривні" у наповненні скарбниці була суттєвою, що створювало ризики для економіки країни.
Про "бюджетні" підсумки січня розповів заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики нардеп Ярослав Железняк ("Голос"). "НБУ – 0 грн. Перший місяць війни, що пройшов без друку грошей", – зазначив нардеп.
Він уточнив, що січневі прибутки держбюджету України становила в основному міжнародна підтримка. Партнери забезпечили 155,24 млрд грн.
На другому місці опинилися сумарні доходи від податкових та митних надходжень. Вони становили 67,3 млрд грн (35,8 млрд "принесла" податкова, 31,5 млрд – митниця).
Істотний приплив коштів забезпечили внутрішні запозичення. Йдеться про випуск облігацій (зокрема військових) на 43,3 млрд грн.
Як зазначав раніше голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев ("Слуга народу"), при формуванні держбюджету на 2023 рік емісійне фінансування дефіциту ("додрукування грошей") не планувалося з самого початку. Мета – не посилювати тиск на інфляцію та обмінний курс.
Загалом 2022 року Нацбанк мав право "надрукувати" до 400 млрд грн, що й сталося. Вважається, що у такому разі вплив емісії на економіку був контрольованим.
Однак якби не вдалося вчасно зупинити емісію, у довгостроковій перспективі це зробило б українців біднішими. Безконтрольний "друк грошей" призводить до стрімкого зростання цін, знецінення заощаджень та ризиків стабільності національної валюти.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
