Від початку російського вторгнення українська економіка втратила 37,2%, практично повністю втративши цілі галузі економіки. І хоча наприкінці літа ситуація почала покращуватися, складнощі з діловою активністю, як і раніше, спостерігаються в усіх регіонах країни. Інфляція прискорюється, а прибутки населення продовжують падати. Все це гальмуватиме товарообіг та, як наслідок, залучення нових інвестицій. Водночас, як кажуть експерти, 2023 рік з високою долею ймовірності буде ще складнішим.
Обвал ВВП
Згідно з даними Державної служби статистики, валовий внутрішній продукт України у першому кварталі знизився на 15%, а у другому кварталі впав уже на 37,2%. Як пише Bloomberg, нові цифри свідчать про те, що українська інфраструктура, експорт та споживання обвалилися.
"Дані, опубліковані Державним статистичним управлінням, дають уявлення про економічні втрати внаслідок війни. Центральний банк України, який зберіг базову відсоткову ставку на рівні 25%, заявив, що будь-які перспективи відновлення залежать від того, "коли закінчиться активна фаза війни", – пише агентство.
З огляду на різні сценарії уповільнення бойових дій та можливість поновлення роботи портів, Нацбанк України заявив, що зростання ВВП може відновитися вже наступного року.
Позитивні сигнали
Зі свого боку в Міністерстві економіки України повідомили, що скорочення економіки за рік загалом може становити 33%, але деякі економічні показники демонструють позитивні сигнали.
"Постачання українського врожаю, основного джерела експортних доходів, було зупинено на кілька місяців через російську військову блокаду морських портів. Зараз частина експорту зерна почала залишати чорноморські порти країни та прямувати до Євросоюзу, а збирання зерна збільшилося в регіонах, підконтрольних Україні", – зазначили у Мінекономіки.
Платіжний баланс "пішов у мінус"
Але негатив наразі переважає. За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, за 7 місяців платіжний баланс України "пішов у мінус" на $8,4 млрд, проте був збалансований за рахунок валютних інтервенцій НБУ та зменшення золотовалютних резервів (ЗВР).
Насамперед через війну різко погіршилося зовнішньоторговельне сальдо з мінус $0,7 до $10 млрд, та стрімко збільшився відтік валюти за фінансовим рахунком, перш за все, за операціями реального сектора та населення.
"Підтримку післявоєнному платіжному балансу надають відносно стійкі надходження від грошових переказів, оплати праці та значні зростаючі обсяги зовнішньої допомоги від західних партнерів", – зазначив Гетманцев.
Він додав, що шоковий вплив війни на платіжний баланс та неконтрольоване знецінення гривні допомогли пом'якшити своєчасні дії НБУ щодо обмежень на валютному ринку та фіксації обмінного курсу. Водночас через послаблення зовнішньої фінансової позиції тиск на золотовалютні резерви та національну валюту залишається значним.
"Для мінімізації цих ризиків влада вживає заходів щодо зменшення дисбалансів у зовнішній торгівлі. Насамперед, щодо збільшення можливостей для нарощування експорту, зокрема вирішення питань страхування ризиків, логістики, доступу до оборотних коштів, та своєчасного повернення ПДВ експортерам. Ще раніше для стабілізації платіжного балансу ми скасували більшу частину пільг з імпорту, запроваджених у перші місяці війни", – сказав Гетманцев.
Україна зіткнулася з шоком та обвалом економіки
Економіст Андрій Блінов зазначає, що війна завдала серйозного удару українській економіці.
"Україна зіткнулася з шоком та обвалом економіки. Його пік був у квітні поточного року. Тоді показник падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) був на понад 40%", – каже UBR.ua Блінов.
Керівник відділу аналітики Libertex Partner Андрій Шевчишин додає: через війну постраждали абсолютно всі напрямки та галузі української економіки.
"У Маріуполі зруйновано металургійні потужності. Істотно постраждали машинобудівні виробництва у Харкові та Краматорську. Є проблеми з газовими потужностями та, відповідно, підприємствами, які використовують газ як ресурс", – каже UBR.ua Шевчишин.
За його словами, досі у всіх регіонах України спостерігаються складнощі щодо ділової активності. Багато українців поїхали за кордон або були призвані до армії. Порушилося функціонування роздрібного бізнесу, зменшився товарообіг. Спад відбувся у всіх секторах підприємництва.
"Водночас ми бачимо підйом бізнесу будівельних послуг. Ремонтні бригади, склярі сьогодні затребувані як ніколи раніше", – зазначає він.
Ситуація почала покращуватись
За словами Блінова, наприкінці весни – на початку літа ситуація почала покращуватись.
"Сьогодні зупинилася масова міграція українців за кордон, частина окупованих територій країни повернулася під український прапор, Україна отримує велику фінансову допомогу від Заходу", – каже Блінов.
Експерт зазначає, що економічна ситуація хоча й не стабілізувалася, але відчувається рівномірна динаміка щодо її покращення.
"Спостерігається поступове зростання депозитів у банках. Це показує, що суттєвої втечі гривні за умов воєнного стану не відбувається, українці обережно ставляться до заощаджень та зберігають гроші на банківських рахунках. Це запорука того, що добре проходитимуть платежі", – пояснює Блінов.
Він наголошує, що стабільна робота системи безготівкових платежів є вкрай важливою. Те, що за часів війни вона продовжує впевнено працювати – позитивно позначається на економічній ситуації.
Блінов також зазначає, що зростати інфляція в Україні почала ще до війни під час ковідних обмежень.
"Тоді ми виходили на інфляцію вище 10%. До наступного року ми можемо вийти на 30%. Однак, якщо зовнішня підтримка Заходу триватиме, це допоможе стримувати зростання інфляції та навіть знижувати її", – каже експерт.
Підтримка Заходу покриває 40% бюджетних видатків
До речі, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряду вже вдалося встановити $326 млрд прямих збитків від агресії Росії. Виступаючи на 17-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії YES, він зазначив, що зараз фінансова підтримка міжнародної спільноти покриває до 40% бюджетних видатків України. За словами Шмигаля, €5 млрд від ЄС мають надійти до кінця вересня.
Загалом, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, 2022 року Україна планує отримати близько $30 млрд допомоги з початку повномасштабного вторгнення, з яких вже отримано близько $17 млрд.
Андрій Блінов наголошує, що вкрай важливим є те, аби фінансова допомога була безповоротною у вигляді грантів, а не кредитів.
Інфляція 20% буде на радість, а соцвиплати зменшаться
Як зазначає Блінов, після шокового падіння економіки почалося невелике її зростання за рахунок налагодження життя на звільнених територіях та повернення до звичайної економічної діяльності.
"До кінця року очікується гальмування зростання цін до рівня 31%. Якщо триватиме зовнішнє фінансування, Україна матиме можливість знизити інфляцію до 20%", – впевнений економіст.
Він також додав, що ситуація покращиться за рахунок відкриття зернового та металургійного експорту. Натомість зменшення врожаю позначиться на економіці негативно.
Крім того, за його словами, держава має не допустити дефіциту валюти, а якщо така ймовірність буде, необхідно одразу обмежити імпорт.
"На жаль, не варто очікувати, що наступного року покращиться ситуація в соціальному секторі. Ми маємо втрати війни. Рівень мінімальної зарплати залишається попереднім, а середня зарплата за таких умов не збільшуватися не буде. Соцвиплати будуть у такому самому розмірі, як і поточному року, якщо взагалі не зменшаться на 20%", – прогнозує Блінов.
2023 рік буде ще важчим
Експерт звертає увагу, що в історії українських криз найчастіше більш складним був другий рік.
"Після кризи 2008-го складним був 2009 рік. Після 2014-го – 2015 рік. Зазвичай за рік після шокуючих подій настає повільна адаптація та видряпування з наслідків кризи. Тому наступний рік може виявитися для українців більш важким", – каже Блінов.
Він зазначає, що на сьогодні близько 7 млн людей покинули Україну, з яких 4 млн – працездатних. Величезна кількість людей, що залишилися в країні, втратили роботу та, відповідно, доходи. Офіційний рівень безробіття становить 30%, проте реальний – набагато більше, оскільки багато громадян не стають на облік Біржі працевлаштування. Багато промислових та комерційних підприємств згорнули свою діяльність.
"Чекати на бум відкриття фірм та на сильне поліпшення ситуації на ринку працевлаштування наступного року не доводиться. Якщо порівнювати з шоком лютого-березня, коли всі вакансії обвалилися, то сьогодні за низкою секторів вакансії є, насамперед у сфері IT. Також наступного року будуть затребувані фахівці будівельних професій, торгівлі та комунального забезпечення", – каже Блінов.
Економіка залежатиме від фази воєнних дій
Експерт наголошує, попри те, що економічна ситуація сьогодні покращилася порівняно з весною, розслаблятися ще зарано.
"Країна перебуває у стані війни. Будь-якого дня ситуація може драматично змінитися. Нещодавні події з російською атакою на ТЕЦ та вимкненням електрики показують, що ми можемо зіткнутися з новими проблемами, яких в нас не було протягом минулого півріччя", – пояснює він.
Андрій Шевчишин також впевнений, що економічна ситуація в Україні залежатиме від фази воєнних дій.
"Зараз український бізнес та іноземні інвестори не хочуть вкладатися в будь-які проекти в Україні. Контрнаступ ЗСУ та перелом ходу війни на користь України може стати гарним імпульсом, який допоможе інвесторам покращити настрій. До того ж війна та пов'язані з нею ризики знизили ціни на багато об'єктів нерухомості, які можуть стати привабливими для інвесторів", – зазначив Шевчишин.
Що кажуть у Нацбанку
Згідно з останнім макроекономічним оглядом Нацбанку, стабілізація економіки України досі перебуває на низькому рівні як у виробничих секторах, так і в секторах послуг. Відновлення зруйнованих потужностей стримують бойові дії, скорочення попиту та зниження купівельної спроможності, а також логістичні складності.
"Споживча інфляція в Україні прискорюється (з 22.2% у липні до 23.8% у серпні)", – йдеться в огляді.
Також наголошується, що у липні-серпні дефіцит державного бюджету суттєво зменшився через краще міжнародне фінансування та податкові надходження.
"Коригування офіційного курсу гривні в липні та додаткові заходи НБУ для зниження девальваційного тиску разом з відкриттям "зернового коридору" сприяли зниженню тиску на валютному ринку", – йдеться в документі.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
