Ханой і Москва підписали угоду про будівництво першої атомної електростанції у В'єтнамі. Влада країни прагне зміцнити енергетичну безпеку на тлі бойових дій на Близькому Сході, які порушують світові поставки палива.
Видання Bloomberg пише, що В'єтнам вжив заходів щодо зміцнення енергетичної безпеки після того, як війна в Ірані практично зупинила експорт нафти і газу через Ормузьку протоку, що призвело до зростання цін на паливо і черг на заправних станціях. Уряд розробив план заходів щодо економії палива, включаючи перехід на електромобілі та прискорення використання біопалива.
Ханой також звертається за допомогою до партнерів, включаючи Японію, Південну Корею, Анголу та Алжир, з метою диверсифікації джерел нафти. У країні є два власних нафтопереробних заводи, які забезпечують близько 70% внутрішніх потреб країни, проте понад 80% імпортованої сирої нафти надходить із Близького Сходу.
В'єтнам тиснув на Росію з метою прискорення будівництва АЕС "Нінтхуан-1", яку планується ввести в експлуатацію не пізніше кінця 2031 року. У рамках проєкту планується побудувати два реактори російської розробки загальною потужністю близько 2 400 МВт.
Згідно із заявою, Москва та Ханой також домовилися розширити співпрацю у сферах нових джерел енергії, екологічно чистої та відновлюваної енергетики. Зокрема, російський виробник СПГ "Новатек" також підписав попередню угоду про постачання до В’єтнаму.
Країни підтримують широкі зв'язки у сфері енергетичного співробітництва протягом десятиліть, включаючи спільні підприємства між "ПетроВ'єтнам" і російськими державними компаніями, такими як "Зарубежнефть" і "Газпром". "В'єтсоветнефть", підприємство, створене в 1981 році між цією південно-східною азіатською країною та СРСР, за останні п'ять років пробурило у В'єтнамі 36 свердловин.
Крім того, країни домовилися про розширення співпраці в галузі геологорозвідки та видобутку нафти і газу на в'єтнамському континентальному шельфі та на території Росії.