Європейські країни намагаються знайти відповідь на російські гібридні атаки. Наскільки успішно з цим справляється Європа – читайте в матеріалі РБК-Україна.
Цього року Октоберфест запам’ятається європейцям не лише пивом. Спочатку знаменитий фестиваль 1 жовтня призупинили через загрозу теракту, а згодом рій "невідомих" дронів, імовірно російських, паралізував аеропорт Мюнхена, залишивши тисячі туристів у пастці скасованих рейсів і хаосу терміналів.
На тлі підготовки до нової зустрічі Трампа з Путіним гібридна агресія РФ проти Європи нікуди не зникла. Починаючи з 10 вересня, коли російські дрони вперше порушили повітряний простір Польщі, кількість таких інцидентів обчислюється десятками. А 20 жовтня безпілотники навіть долетіли до Іспанії.
Німецькі, французькі та данські спецслужби фіксують використання Росією "тіньового флоту" як платформи для запуску дронів у повітряний простір країн ЄС. Безпілотники з’являлися поблизу військових об’єктів і спричиняли тимчасові зупинки роботи аеропортів у Данії, Норвегії, Німеччині, Бельгії та інших державах.
Як повідомляє РНБО України, мета таких дій – багаторівнева дестабілізація. Мова йде про розвідку та диверсії, перевірку систем ППО та цивільної авіаційної безпеки, а також тиск на союзників України. Та чи готовий Альянс перейти від слів до дій, коли йдеться про відповідь на нові виклики?
Збивати чи не збивати
НАТО намагається дати відсіч гібридним загрозам. Так, після атаки на Польщу 10 вересня Альянс запустив нову військову операцію – "Східний вартовий", аби укріпити протиповітряну оборону на східних рубежах. До неї доєдналися вісім країн – Франція, Німеччина, Чехія, Британія, Данія, Італія, Іспанія та Швеція. По суті, це перегрупування зенітних систем туди, де Росія найбільше випробовує нерви Альянсу. Крім того, сили НАТО вже тривалий час патрулюють небо та море країн Балтії – в рамках ініціатив "Балтійський вартовий" та "Балтійська повітряна поліція".
В самому Альянсі високо оцінюють результати їхньої роботи, але роблять акцент більше на політичному стримуванні Росії, ніж на реальній відповіді військовими силами. Та коли доходить до справжньої протидії російським дронам, залишається багато невизначеності. Зокрема, це стосується можливості країн-членів діяти одноосібно.
Минулого тижня під час зустрічі міністрів оборони НАТО генсек Альянсу Марк Рютте не спромігся чітко відповісти на питання, чи можуть країни НАТО самостійно збивати дрони. У відповідь на питання РБК-Україна, чи може країна-член НАТО сама приймати рішення про збиття дронів, він лише звернувся до РФ.
"Дозвольте мені звернутися до росіян: якщо вони навмисно спробують щось проти НАТО, у нас є всі засоби і повноваження, щоб захистити кожен дюйм повітряного простору і території НАТО", – сказав Рютте.
Справа в тому, що деякі, але не всі, країни НАТО мають власні правила щодо збиття повітряних цілей, повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен.
"Є країни зі своїми правилами – наприклад, Польща, та багато інших. Це також питання суверенітету, тож обговорення непросте", – пояснив він.
Джерела The Telegraph повідомляють, що в НАТО обговорюють нові правила, які можуть спростити збивання російських винищувачів. Йдеться про розробку єдиного набору інструкцій щодо боротьби з ворожими літаками. За задумом, російські літаки, що несуть ракети наземного призначення над повітряним простором союзників, мають стати можливими цілями. При цьому ключовими визначальними чинниками мають бути "озброєння та траєкторія" літаків РФ.
Підтримка США
Додатковою невідомою у цьому рівнянні залишається позиція США. У Вашингтоні дуже неоднозначно відреагували на російську атаку 10 вересня. Дональд Трамп прокоментував її словами: "Here we go!" (Отакої!), а згодом взагалі припустив, що вторгнення російських дронів могло бути помилкою.
Та згодом той-таки Трамп заявив, що в разі поглиблення російської агресії США готові захищати Польщу й країни Балтії. На пряме запитання щодо цього він відповів коротко: "Я зроблю це".
Загалом чисельність американських військ у Європі знижується. Причини цьому – загальний курс Трампа на більшу увагу до Китаю з одного боку та ізоляціоністські настрої в його команді з іншого. Та попри це США залишаються стратегічно і оперативно залученими до оборони східного флангу НАТО. У плані стримування РФ американські частини залишаються в Польщі та на ротаційній основі – у країнах Балтії.
У Брюсселі також виділяють, перш за все, долучення США до патрулювань повітряного простору над Польщею та країнами Балтії.
"США надали сили як для "Балтійського вартового" та "Східного вартового", включаючи літаки, кораблі та війська", – сказав один військових чиновників НАТО у відповідь на питання РБК-Україна.
Американська розвідка й авіація регулярно беруть участь у реагуванні на загрози.
"F-16 та інші типи літаків союзників, завжди у взаємодії з американським командуванням, патрулюють регіон, часто координуючи дії з ППО країн першої лінії", – пояснив РБК-Україна старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний.
Серед іншого, ключовим залишається надання американських розвідданих союзникам. Тут все, як і раніше, відбувається на основі довіри та тісної співпраці.
"Я не бачив жодних ознак зменшення обміну – ані з боку США, ані з боку наших європейських колег у межах розвідувальної спільноти НАТО. Навпаки – усе відбувається з точністю до навпаки. Ми всі підвищуємо рівень зусиль, включно зі Сполученими Штатами", – наголосив у спілкуванні з журналістами у Брюсселі високопосадовець НАТО.
Та попри все це, у Європи та США розходяться ключові пріоритети. Американці передусім орієнтуються на стримування Китаю, тоді як Європа й досі сприймає Росію як основну загрозу. Дональд Трамп регулярно заявляє, що Європі потрібно більше витрачати на оборону і навіть робив питання військових видатків складовою ширших переговорів. Зрештою, на крайньому саміті НАТО у Гаазі він домігся, аби європейці пообіцяли підвищити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. Та чи достатньо цього?
Підготовка країн Європи
Ще на початку року РБК-Україна писало, як Європа була "сплячим гігантом", який має колосальні ресурси, але не використовує їх. Наразі цей "гігант" прокинувся, але, образно кажучи, досі сидить у піжамі та п’є каву.
Так, ЄС готується запустити масштабну оборонну реформу, що включає спільне виробництво озброєнь і дронів. Документ, з яким ознайомилося агентство Bloomberg, передбачає масштабне оновлення військового планування і закупівель у ЄС.
Згідно з планом, лише до кінця 2027 року ЄС має проводити 40% закупівель озброєнь спільно – це більш ніж удвічі більше за нинішній рівень. Країнам ЄС пропонується координувати військові витрати і швидко створювати коаліції для реалізації спільних програм оборони.
Показовим у плані бюрократії є проєкт "Стіна дронів". Згідно з дорожньою картою Єврокомісії щодо оборони, він мав вийти на "початкову потужність" до кінця 2026 року та бути повністю функціональним до кінця 2027-го.
Серед союзників по НАТО та членів ЄС існує згода щодо того, що нарощування можливостей та потужностей протиповітряної оборони є найвищим пріоритетом.
"Ще минулого року можна було почути, як посадовці НАТО у кулуарних розмовах говорили, що союзникам потрібно буде збільшити кількість своїх систем протиповітряної оборони в чотири рази", – зазначив у коментарі РБК-Україна Рафаель Лос, науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин, який спеціалізується на питаннях оборони, безпеки та технологій.
За його словами, захист від повітряних, ракетних та безпілотних загроз як пріоритетний напрямок згадувався ще у листі-дорученні голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до єврокомісара з оборони Андрюса Кубілюса восени минулого року.
Спочатку "Стіна дронів" мала покривати лише країни Центрально-Східної Європи, які найближче до Росії. Але проти такого варіанту виступили Франція, Німеччина та деякі інші, повідомляло видання Politico.
"Деякі країни ЄС та НАТО критикували пропозицію про "стіну дронів" за те, що вона була занадто вузько зосереджена на потребах країн східного флангу – визнаючи, що вони найбільше вразливі до російської загрози, але також що російські безпілотники з’явилися в інших частинах Європи, – і що вона була погано продумана", – пояснив Рафаель Лос.
При цьому неважливо, що ідея "стіни" передбачає рівень безпеки від вторгнень безпілотників, який жодна система ніколи не може повністю гарантувати.
Зауваження щодо стіни дронів мають, перш за все, політичний характер, згоден Антон Земляний.
"Франція, Німеччина, Італія та Іспанія – це центральні країни ЄС, і вони намагаються робити вигляд, що ситуація з безпекою в Європі під контролем. Тому власне вони не надто охоче підтримують різкі реформи в сфері безпеки", – сказав експерт.
Реагуючи на ці зауваження, Єврокомісія перетворила "Стіну дронів" на "Європейську ініціативу протидії дронам". Вона вже має покривати всю територію Євросоюзу.
"Разом з тим, країни Європи повинні розуміти потенційні загрози та усвідомлювати, що подібні ініціативи мають діяти не лише проти цілей у повітрі. Якщо європейці не переймуть досвід української війни, то в них будуть значні проблеми в протидії сухопутним операціям. Тож цей проєкт має розширюватись на протидію цілям і на землі", – підкреслив Антон Земляний.
Як готуються Німеччина, Фінляндія та інші
Поки європейські інституції розробляють масштабні оборонні проєкти, окремі країни активно зміцнюють власні армії та системи ППО.
Так, у Німеччині планують переглянути підходи до формування збройних сил. Правляча коаліція узгодила нову модель військової служби, яка на початковому етапі буде добровільною. Усіх громадян, яким виповнилося 18 років, попросять заповнити спеціальну анкету. Якщо за результатами анкетування Бундесверу не вдасться набрати достатньо добровольців, влада розгляне можливість запровадження лотерейної системи відбору. У разі невдачі цього методу Німеччина може повернути обов’язкову військову службу, скасовану в 2011 році.
Планується, що чисельність німецької армії в результаті розширення зросте приблизно до 260 тисяч військовослужбовців. Крім того, у планах є формування резерву у 200 тисяч осіб.
У вересні уряд Фінляндії подав до парламенту законопроєкт, який має на меті збільшити військовий резерв на 125 тисяч осіб. Відтак до 2031 року чисельність фінської армії у воєнний час перевищить один мільйон осіб – зробить її найбільшою в Євросоюзі. До того ж сухопутні війська Фінляндії планують відновити використання протипіхотних мін із січня наступного року.
Також реформи йдуть у Польщі. Наприклад, на наступний рік уряд країни планує виділити 4.8% ВВП на витрати, пов’язані з оборонною галуззю. До того ж Варшава активно використовує грантові та кредитні кошти, виділені Євросоюзом, для закупівлі озброєння.
"ЄС, НАТО, менші коаліції та окремі держави-члени вживають заходів для переозброєння. Такі інструменти, як схема позик SAFE ЄС, мають сприяти співпраці на цьому шляху та гарантувати, що країни з несприятливими перспективами державних фінансів усе ще можуть рухатися вперед узгоджено з іншими", – додав в розмові з РБК-Україна Рафаель Лос.
Водночас не всі країни так успішно модернізуються, ймовірно, не вірячи в ризик російської агресії або сподіваючись на підтримку США.
"Більшість змін у європейських арміях наразі пов’язані не з перейманням українського досвіду ведення сучасної війни, а з реформуванням та, у першу чергу, відновленням військового потенціалу (зокрема людського капіталу), який країни ЄС втратили після закінчення "холодної війни", – резюмував Земляний.
Чим Європі домоможе Україна
По суті, перед Європою – виклик із чотирьох складових, зазначив Лос. Їй потрібно, з одного боку, продовжувати постачати Україні зброю та боєприпаси, прискорювати розбудову власної оборони. А з іншого – адаптуватися до відсторонення США від європейської безпеки та мати справу з китайськими обмеженнями на матеріали, критично важливі для оборонної промисловості, що ставить перед європейськими лідерами неймовірну проблему.
У відповідь на ці виклики Київ активно пропонує свою допомогу Європі, спираючись на унікальний досвід. Наприкінці вересня Україна запропонувала Польщі та іншим партнерам створити спільний "повністю надійний щит" проти російських повітряних загроз, що передбачає інтеграцію українських технологій і тактик у європейські системи ППО.
В рамках ініціативи НАТО з безпекової допомоги та навчання для України (NSATU) у Вісбадені українські офіцери регулярно проводять семінари, ділячись бойовим досвідом. Спільно з європейськими партнерами реалізуються проєкти на кшталт "Коаліції дронів", де дані з українського фронту впроваджують для вдосконалення перехоплювачів.
Ця співпраця не лише зміцнює Україну, але й озброює Європу унікальним досвідом, щоб дати відсіч Кремлю. Питання лише в масштабах та швидкості його запровадження.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →