Цього тижня Іспанія і Португалія пережили масштабний блекаут, який зачепив до 60 млн осіб, а місцями призвів до хаосу і колапсу. Причина досі залишається загадкою, але цей інцидент нагадав, наскільки вразливими можуть бути енергосистеми.
РБК-Україна розповідає, що трапилося в Іспанії, і наводить топ-10 найбільших блекаутів, які потрясли світ.
Що сталося в Іспанії 28 квітня
Блекаут 28 квітня 2025 року, який залишив без світла Іспанію, Португалію та Андорру, вже називають одним із найбільших у новітній історії Європи. За попередніми оцінками, він зачепив до 60 млн осіб.
Іспанська енергосистема працювала у звичайному режимі до 12:33 понеділка. Але раптово стався один збій, потім ще один, що спричинило масове вимкнення генерації та сполучних ліній із Францією. Всього за п’ять секунд країна втратила до 15 ГВт потужності, що еквівалентно 60% споживаної енергії.
Що стало основною причиною, досі незрозуміло. Португальський прем'єр Луїш Монтенегро вказує на сусідів. Іспанський прем'єр Педро Санчес учора повідомив, що його уряд створив комісію з розслідування. Версію про надлишок енергії через зелену генерацію виключено, розглядають кібератаку або акт комп’ютерного саботажу.
Перебої були настільки масштабними, що більша частина території Іспанії та Португалії залишилися без світла на кілька годин. Магазини закрилися, багато міст занурилися в темряву, а в Мадриді, Севільї, Барселоні, Севільї та Валенсії спостерігався транспортний колапс.
Найгірші сценарії вдалося попередити. Іспанські ядерні об'єкти було визнано такими, що безпечно працюють, а лікарні в обох країнах перейшли на резервні генератори. Станом на вівторок вдалося відновити майже всі потужності. Але має пройти ще кілька днів, перш ніж стануть зрозумілі всі наслідки кризи.
Нижче наводимо топ-10 шокуючих блекаутів, через які постраждали десятки і навіть сотні мільйонів людей.
Де були наймасштабніші блекаути в історії
Найсильніший блекаут у новітній історії тривав два дні поспіль в Індії в 2012 році. Спочатку 30 липня відключилася північна мережа, і енергосистема втратила близько 32 ГВт потужності. Це на 14 годин залишило без електрики понад 300 млн осіб у дев’яти штатах, включно зі столицею Нью-Делі.
Спроба синхронізувати систему призвела до ще масштабнішого збою. Наступного дня через проблеми в мережах поруч із Тадж-Махалом каскадна аварія вибила загалом 38% усієї генерації. У результаті постраждали 20 штатів, а відключення зачепили від 670 до 700 млн осіб. Для порівняння: на той час це було приблизно 10% усього населення Землі.
Блекаут зупинив поїзди, роботу лікарень, будівельні та гірничодобувні роботи. У Західній Бенгалії шахтарі опинилися в багатогодинній пастці, а The Guardian у найстрашніших подробицях описував зупинку електричних крематоріїв, поки для спалювання тіл не підвезли дрова. Деякі райони занурилися в темряву більш ніж на добу.
Причинами назвали перевитрату енергії в деяких штатах і поганий стан міжрегіональних ліній електропередач. Через ненадійну інфраструктуру втрати енергії оцінюються приблизно в чверть, а в періоди підвищеного попиту дефіцит сягає 9%. Тому блекаути — це далеко не рідкісне явище в Індії.
Наприклад, 2 січня 2001 року поломка підстанції в штаті Уттар-Прадеш теж відключила всю північну мережу. Тоді без світла на 12 годин залишилися близько 230 млн осіб, постраждали шість штатів і столиця, де роботу припинили майже всі служби. Цей інцидент також призвів до хаосу: десятки поїздів заблокували залізниці, через брак генераторів припинилися операції в лікарнях, зупинилися очисні станції та подача води.
Як блекаути б’ють по густонаселених країнах Азії
Погана інфраструктура характерна для багатьох густонаселених країн Південної та Південно-Східної Азії. Але блекаут 2014 року залишив без електрики всю Бангладеш із населенням понад 150 млн осіб.
Уранці 1 листопада вийшла з ладу підстанція, по якій з Індії надходило 445 МВт енергії. Зупинилися всі станції, лікарні, аеропорти та інші критичні об'єкти перейшли на генератори. Піднялися ціни на свічки і гас, не працювали інтернет, телебачення і мобільний зв’язок.
Лише ближче до опівночі вдалося підняти енергосистему. Мабуть, найдивовижніше в блекаутах у Бангладеш те, що третина населення і без них і досі не має доступу до електрики, а рівень її споживання в перерахунку на одного жителя один із найнижчих у світі.
Майже три місяці потому без світла залишилися близько 140 млн осіб у Пакистані. У ніч на 24 січня 2015 року повстанці підірвали дві опори ЛЕП, через що відключилися більшість електростанцій. У результаті 80% території залишилося без світла, що стало наймасштабнішим блекаутом в історії країни.
На той час Пакистан уже сім років мав великі енергетичні проблеми на тлі дефіциту палива, а атаки лише довели, наскільки вразлива місцева енергосистема. Причому напад на мережу не був чимось новим. Це вважається чи не єдиним способом, яким повстанці бунтівного Белуджистану можуть боротися за незалежність.
Щонайменше 100 млн осіб зачепив блекаут на островах Ява і Балі в Індонезії влітку 2005 року. Там у серпні вийшла з ладу лінія електропередач, що спричинило ланцюгову реакцію і вимкнуло 8 енергоблоків на двох електростанціях, через що дефіцит у системі становив майже 50%, а без світла залишилися 100 млн людей.
Як блекаути знеструмлювали Південну Америку
11 березня 1999 року блискавка вдарила в підстанцію у Сан-Паулу, найбільша гідроелектростанція Itaipu намагалася підтримати систему, але мережі не витримали, і найбільший загальнонаціональний блекаут на півдні Бразилії залишив без світла 97 млн осіб. Відключення на шість годин паралізували Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Мінас-Жерайс, Гояс — загалом 11 штатів.
У Ріо зупинилися автобуси і метро, бразильські аеропорти припинили приймати літаки. Влада закликала громадян залишатися вдома, але люди виходили на вулиці, що призвело до численних ДТП і заторів. У спробі зберегти порядок і на боротьбу з мародерством відправили тисячі поліцейських. Відновлення електропостачання почалося через чотири години.
Інцидент показав високу вразливість енергетичної інфраструктури Бразилії. Яка надмірно залежить від води для роботи ГЕС, не має альтернативних маршрутів передачі, і якщо збій відбувається на одній станції, то практично нічого не може зупинити каскадну аварію.
Через сім років 10 листопада 2006 року сильний шторм спричинив коротке замикання трансформаторів, унаслідок чого знову відключилася Itaipu і лінії, що з'єднували її з парагвайською гідроелектростанцією Yacyreta. Парагвай увесь поринув у темряву, а в Бразилії без світла залишилися 18 із 26 штатів, включно з великими містами Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро. Перебої тривали дві години і торкнулися 60 млн осіб.
Місцеві ЗМІ припустили, що більшість відключень були викликані атакою хакерів. Ця тема стала предметом пильної уваги, оскільки Бразилію обрали місцем Олімпіади-2016, проте розслідування показало, що винне погане управління інфраструктурою.
Наскільки масштабними були блекаути у США та Канаді
Найбільший блекаут у Північній Америці стався 14-15 серпня 2003 року і зачепив близько 55 млн осіб. Спочатку на півночі Огайо високовольтна лінія впала на дерева і відключилася. У звичайних умовах на проблему б оперативно відреагували, але через помилку в програмному забезпеченні не спрацювала сигналізація.
Поки оператори намагалися зрозуміти, що відбувається, за півтори години відключилися ще три лінії, спричинивши перевантаження на інших ЛЕП. Відбувся каскад збоїв на південному сході Канади і у восьми північно-східних штатах США. Серія великих стрибків потужності від 2000 до 4000 МВт пройшла через Нью-Йорк, Онтаріо і Мічиган.
У результаті енергосистема втратила приблизно 62 000 МВт потужності, атомні станції перейшли в «безпечний режим», люди у віддалених районах залишалися без світла майже тиждень. Порушився рух поїздів, робота мобільного та дротового зв’язку, на вулиці Нью-Йорка для підтримання порядку вивели десятки тисяч поліцейських і пожежників.
Збитки від блекауту оцінили в 6 млрд доларів. Американо-канадська комісія дійшла висновку, що причиною стали несправність обладнання та людський фактор.
Зазначимо, майже за 40 років до цього в листопаді 1965 року від масових відключень постраждали 30 млн осіб у США та Канаді через неправильне налаштування реле безпеки на станції Sir Adam Beck біля Ніагарського водоспаду. Окремо виділяють блекаут у Нью-Йорку в липні 1977 року (залишив без світла 9 млн осіб) після удару блискавки та відключення атомної станції Indian Point, а також інцидент у канадському Квебеку в березні 1989-го, коли геомагнітна буря спричинила збій у системі електропередачі, що на 12 годин знеструмила 6 млн споживачів.
Європа не вперше потерпає від масового блекауту
28 вересня 2003 року через відключення постраждали 57 млн осіб в Італії (практично вся країна з 03:00 залишалася без світла впродовж 12 годин) і частково у Швейцарії.
Лінії, якими енергія надходила зі Швейцарії, пошкодив шторм, різко зросло навантаження на ЛЕП із Франції, потім відбулася серія подій, через які контроль над мережами було остаточно втрачено. Ситуація ускладнювалася нічним святом Nuit Blanche в Римі, багато хто перебував на вулицях і користувався громадським транспортом. Через блекаут карнавал довелося завершити достроково, і сотні людей виявилися заблокованими в метро. У наземних поїздах застрягли 30 000 осіб, усі авіарейси було скасовано.
До європейських інцидентів відносять і блекаут у Туреччині 14 квітня 2015 року. Дві електростанції Izmir і Adana Cukurova вийшли з ладу, а ланцюгова реакція відключила всю енергосистему. Майже вся територія країни і 76 млн осіб на 10 годин залишилися без світла і зв’язку, зупинилися лінії метро і кілька заводів.
Це сталося всього за день до того, як Туреччина мала підписати угоду про підключення до європейських мереж. Тому деякий час однією з версій була кібератака. Країни Євросоюзу допомогли з електрикою, а розслідування засвідчило, що блекаут трапився у зв’язку з технічними проблемами і неправильним управлінням енергосистемою.
Який блекаут пережила Україна під час війни
Зазначимо, експерти пояснювали РБК-Україна, що блекаут означає каскадну аварію, коли енергосистема відключається некеровано, а її перезапуск займає від 2 до 10 діб. Тому навіть в умовах російських обстрілів у 2022-2025 роках більшість відключень не потрапляли під це визначення. Вони були аварійними або плановими (власне, щоб не допустити блекаут), хоча саме слово щільно увійшло в ужиток.
Перший в історії України блекаут стався 23 листопада 2022-го. Через масовані удари були аварійні відключення по всій країні, а від мережі відключили всі атомні енергоблоки. Енергетична інфраструктура зазнала системного збою, розпалася на ізольовані острівці, але її цілісність вдалося відновити за кілька годин. Тоді на піку без світла залишалися до 13 млн українців.
За три роки повномасштабної війни наша країна пережила понад 30 ворожих атак на енергосистему. Як заявив міністр енергетики Герман Галущенко, за цей час накопичено такий досвід, що українські фахівці готові прийти на допомогу європейцям.
