У неділю, 3 листопада, в Молдові відбувся другий тур президентських виборів. За результатами майже 100% опрацьованих протоколів, чинна президентка країни Мая Санду з 55% перемогла кандидата від проросійської Партії соціалістів (політсила колишнього президента країни, друга Путіна Ігоря Додона) Александр Стояногло з 44,9% - колишнього генпрокурора, який перебуває під слідством за корупцію та зловживання владою, пише tsn.ua.
Як і під час першого туру 20 жовтня, одночасно з яким проходив і конституційний референдум про вступ Молдови до ЄС, процес підрахунку голосів змусив багатьох нервувати. Допоки не почали рахувати голоси із закордонних виборчих дільниць, Стояногло незначно випереджав Санду. Проте ближче до опівночі чинна президентка вирвалася вперед, отримавши 55% підтримки.
Розрив виявився навіть більшим, ніж багато хто очікував. Адже Москва кинула багато зусиль підкуп, фальсифікації і пропаганду. У першому турі два тижні тому Санду отримала 42,49%, а Стояногло лише 25,9%. Так, до Стояногло перетекли голоси інших проросійських кандидатів, які не потрапили до другого туру. До того ж, у кожній країні другий тур - це той момент, де вже треба визначитися. Але ці вибори були саме про європейську перспективу Республіки Молдова: вступ до ЄС чи повернення назад до орбіти Росії.
Проте, навіть розрив у 10% між Санду та Стояногло в другому турі, як і результати конституційного референдуму, засвідчили, наскільки розколоте та поляризоване молдовське суспільство, й який величезний вплив на людей мають російська пропаганда та російські гроші. Докладніше про другий тур президентських виборів у Молдові, й чому головна битва ще попереду, читайте в матеріалі ТСН.ua.
Другий тур президентських виборів у Молдові мобілізував суспільство. Явка була рекордною - 54,23% - особливо за кордоном. Власне, саме активність діаспори й допомогла Маї Санду перемогти. Бо, наприклад, окуповане Росією Придністровʼя й проросійська автономія Гагаузія проголосували за Стояногло - 79% і 97% відповідно.
Що тільки не робив Кремль, щоб завадити Санду перемогти. За словами її радника з нацбезпеки Станіслава Секрієру, виборців організовано підвозили на виборчі дільниці з Придністров’я, щоб вони проголосували за Стояногло. Наприклад у селі Варниця, куди людей везли голосувати з невизнаної ПМР, біля дільниць були великі черги. Молдовські ЗМІ навіть публікували світлини затору на мосту через Дністер між містами Рибниця, що у Придністровʼї, та Резина. Зʼявлялися навіть повідомлення про мінування цього мосту, як і кількох виборчих дільниць за кордоном.
Ба більше, й це поширювали самі кремлівські пропагандистські ЗМІ, що Москва навіть проплатила чартерні авіарейси, щоб організовано доставити власників молдавських паспортів до виборчих дільниць. Одне з таких відео зсередини літака з Москви до Мінська поширив проросійський Sputnik, на якому люди тримали в руках молдовські паспорти. За квитки ніхто з пасажирів звичайно ж не платив.
Також молдовські ЗМІ повідомляли, що протягом останніх двох днів до другого туру президентських виборів у неділю, 3 листопада, до Молдови прибували автобуси з Росії: спочатку вони летіли літаком до Стамбула, потім автобусами до Болгарії, а звідти вже іншими автобусами до Молдови. За даними поліції Молдови, такі ж самі чартерні рейси були організовані з Росії до Азербайджану та Туреччини, бо в Росії немає такої кількості виборчих дільниць, щоб всі змогли "проголосувати".
Одразу після першого туру президентських виборів у Молдові, які відбулися одночасно з конституційним референдумом про вступ країни до ЄС, ТСН.ua вже писав про масштабну сітку з підкупу виборців, яку в Молдові організував Кремль руками колишнього молдовського олігарха Ілана Шора, який наразі переховується в Москві. На початку жовтня очільник нацполіції Молдови Віорел Чернаутяну заявляв, що лише у вересні силам (проросійському блоку "Победа" - ред.), що повʼязані з Іланом Шором, було переказано з Росії $15 млн на картки "Промсвязьбанку", який обслуговує Міноборони Росії, на здійснення дезінформації, провокацій та напади на держустанови в Молдові.
Багато експертів стверджували, що справжньою метою Росії, яка організувала цю величезну сітку з підкупу, маніпуляцій і пропаганди, було зірвати саме проєвропейський референдум у Молдові. Адже в Грузії Кремлю це вже вдалося: правляча проросійська "Грузинська мрія", яка перемогла на парламентських виборах 26 жовтня, й досі декларує, що підтримує вступ країни до ЄС, проте власними руками зробила все, в тому числі ухваливши антиєвропейські та антидемократичні закони, щоб Брюссель сам призупинив євроінтеграцію Грузії.
Мая Санду неодноразово стверджувала, що Молдова може стати членом ЄС до 2030 року. На початку березня 2022 року, одразу після того, як 26 лютого (на четвертий день повномасштабного російського вторгнення) Україна подала офіційну заявку на вступ до ЄС, аналогічні спрямували Молдова та Грузія. Вже на саміті ЄС у грудні 2023 року, Сакартвело отримав статус кандидата на вступ, у той час як для Києва та Кишинева Брюссель відкрив офіційні переговори про вступ.
Проросійський суперник Санду Александр Стояногло, як і правляча "Грузинська мрія" олігарха Бідзіни Іванішвілі, теж дуже хитро вів свою передвиборчу кампанію, наголошуючи, що "Молдова, має розвиватися в гармонії як із Заходом, так і зі Сходом". При цьому він не заперечував, що Молдова має стати членом ЄС, паралельно виступаючи за зустріч із Путіним для перезавантаження відносин із Росією. До того ж, як і в Грузії, так і в Молдові проросійські політики залякували виборців війною Росії проти України: мовляв, не хочете, щоб тут було так, як у Маріуполі, голосуйте за "правильних" проросійських кандидатів.
ТСН.ua вже писав, що, на відміну від України, Молдова не має спільного кордону з Росією. Сили оборони України зруйнували плани Путіна захопити Одеську область і пробити коридор до окупованого Росією Придністров’я з подальшою окупацією Молдови. Але це не означає, що в Кремлі поховали цю ідею. Наприкінці 2023 року головком армії Бельгії Мішель Гофман попереджав, що наступними цілями Москви можуть стати саме Молдова та країни Балтії. До того ж в окупованому Придністров’ї досі дислокується оперативна група російських військ (ОГРВ) чисельністю близько 1000 осіб – спадкоємиця радянської 14-ї армії – та 500 російських "миротворців", які, за версією Кремля, просто охороняють склад із понад 20 тис. тонн боєприпасів в селі Кобасна за 2 км від кордону з Україною.
"Молдова, сьогодні ти перемогла. Разом ми показали силу нашої єдності, демократії та прихильності гідному майбутньому. Дякуємо вам, дорогі молдавани, вдома та за кордоном. Ідіть з гордістю - ви свобода, надія та стійкість. Я пишаюся тим, що можу служити вам усім", - сказала Мая Санду у виступі, підсумовуючи свою перемогу в другому турі президентських виборів.
Але це ще далеко не кінець. Мало перемогти на президентських виборах, зберігши за собою крісло глави держави ще на чотири роки. Куди важливіше не програти парламент у 2025 році. Адже Росія вже протестувала свою сітку підкупу, пропаганди й маніпуляцій. Система вже налагоджена. Тому попереду у Маї Санду та її команди ще дуже багато роботи.
До того ж, Санду та її штаб дуже критикували за рішення провести євроінтеграційний референдум одночасно з першим туром президентських виборів, звинувачуючи, що вони монополізували політичну нішу євроінтеграторів. З іншого боку, ні Санду, ні її команда не працювали з людьми, пояснюючи причину економічних негараздів (зараз інфляція в країні на рівні 30%), і коли реформи таки запрацюють. Цим дуже вдало скористалася Росія, спекулюючи, що вступ до ЄС - це обовʼязково економічна криза й бідність.
