У Росії вже відомо про загибель (і на фронті, і в тилу) понад 100 мобілізованих. Це лише ті випадки, які підтверджені офіційними особами (співробітниками військкоматів, райадміністрацій, бюро судмедекспертизи та ін.), документами чи повідомленнями про похорони.
Такі дані опублікувала "Новая газета Европа", проаналізувавши доступну публічну інформацію. Вдалося нарахувати понад 100 "200-х" (конкретні імена називалися лише у 89 випадках).
23 особи (майже кожен п'ятий мобілізований, про смерть якого відомо), загинули ще під час підготовки. Причинами називалися бійки, алкоголь, наркотики, самогубства, нещасні випадки.
Найбільше загиблих новопризваних – з Уралу. Тільки в Свердловській області влада надіслала щонайменше 24 похоронки.
Журналісти зазначили: повідомлення про смерті мобілізованих почали надходити в перший же тиждень призову. 27 вересня стало відомо про смерть Бориса Шаваєва, мешканця селища Зоряний Кабардино-Балкарії. Він помер на зборах в Інгушетії (заявляється, що через тромб). Уже наступного дня за нез'ясованих обставин загинули мобілізовані в місті Борзя Забайкальського краю та під Тюменню.
Про перших "200-х" мобілізованих на фронті стало відомо вже на початку жовтня. Так, 4 жовтня було ліквідовано Дмитра Сидорова й Андрія Пічуєва з Бурятії (обидва призвані 22 вересня, тобто від повістки до смерті минуло менше, ніж два тижні).
Середній вік відомих загиблих – 34 роки (найстаршому було 48 років, він помер "через хворобу" за нез'ясованих обставин). Наймолодшому загиблому "мобіку" – Ігореві Урванцеву з Челябінської області – був лише 21 рік.
"Реальна кількість загиблих мобілізованих істотно вища за наші оцінки... Без офіційних повідомлень родичі загиблих військовослужбовців дізнаються про смерті від товаришів по службі й не можуть отримати посмертні виплати. Скільки таких непідтверджених смертей серед мобілізованих, нам невідомо", – сказано в статті.
