Близько 2 000 колумбійців воюють в лавах Збройних сил України, утворюючи цілі роти південноамериканців. Про це йдеться у розслідуванні Die Welt.
Іберсон Рауль Мартінес — 29-річний уродженець Колумбії, батько однієї дитини — зараз у промоклому окопі на сході України в українській формі з АК-47 в руках. Він та його співвітчизники проходять інтенсивні тренування на секретному полігоні перед першою ротацією на передовій. Навчання ведеться іспанською мовою — це полегшує підготовку для груп, сформованих з південноамериканців.
"Давай, давай, давай!" — кричить український інструктор іспанською, коли новобранці кидають тренувальні гранати в окопи. Командир підрозділу з кодовою назвою "Музикант", який до війни навчав дітей гри на фортепіано, тепер навчає колумбійців поводженню зі зброєю та тактиці. Він каже:
"Працювати найлегше, коли всі розмовляють або іспанською, або українською, бо інакше нам потрібно більше інструкторів і загалом набагато більше часу".
За даними українських джерел, приблизно 2 000 колумбійців уже приїхали до країни як контрактники. Частина іноземців служить у складі Інтернаціонального легіону, інші — у звичайних піхотних підрозділах. Окрім колумбійців, до контингенту входять також чилійці та бразильці. Близько 40% іноземних бійців, які прибули до України, походять із Південної Америки.
Хто приїжджає і чому
Спочатку Україна суворо відбирала лише тих, хто мав військовий досвід. Згодом вимоги послабили — зараз серед новобранців є й ті, хто раніше служив у колумбійських спецпідрозділах або поліції.
"Багато хто приїжджає абсолютно без військового досвіду", — каже "Музикант".
Мотиви різні: хтось приходить через ідеологію і бажання підтримати Україну, хтось — через економічні причини. Мартінес прямо каже, що заробіток на фронті дає йому шанс купити землю й повернутися до Колумбії з родиною. Інший боєць Олівер, 37 років, повернувся до України вдруге:
"Частково тому, що мені це подобається. Частково з фінансових причин".
Важливість на фронті та виклики
Південноамериканські бійці найчастіше служать у піхоті — зараз це одна з найпотрібніших спеціальностей через хронічну нестачу особового складу на передовій. Після майже чотирьох років війни Україна відчуває дефіцит мобілізованих, а частіша ротація та можливість для іноземних контрактників розірвати угоди в будь-який момент додають складності у плануванні.
"Мої бійці виконують свої обов'язки — і дуже успішно", — каже командир "Музикант", наголошуючи, що частина колумбійців лишається на кілька місяців, інші підписують контракти на три роки. "Я намагаюся донести до них, що вони роблять тут щось грандіозне", — додає він.
Тактика і підготовка новачків охоплюють і боротьбу з дешевими ворожими безпілотниками: на полігоні інструктори тренують солдатів у збитті дронів — часто питання виживання на передовій. "Щоб дістатися позиції сьогодні, потрібні навички збивання ворожих дронів. Ви повинні вміти маскуватися, залишатися непоміченими, швидко рухатися", — пояснює "Музикант".
Іноземні бійці присутні по обидва боки конфлікту: поки Україна приймає добровольців і контрактників з усього світу, Росія також залучає іноземних найманців і отримує підтримку від союзників. Наразі участь тисяч колумбійців та інших латиноамериканців показує, що війна в Україні зберігає привабливість як для ідеалістів, так і для тих, хто шукає матеріальну вигоду.
Мартінес, готуючись до першої ротації, зізнається: "Приємно бути тут і підтримувати Україну". Він додає:
"Я залишуся стільки, скільки зможу".
Для багатьох його співвітчизників повернення додому з планами на нове життя — основна мотивація долати 11 000 км і різницю клімату в десятки градусів заради участі у цій війні.
Читають зараз: «Не в такій кількості»: у Німеччині вимагають від Києва обмежити кількість чоловіків, що виїжджають до ЄС.
