На Полтавщині через високий рівень води у Дніпрі руйнується захисна дамба на Кременчуцькому водосховищі. Голова Градизької громади Мирослав Носа заявив, що через це одне із сіл може лишитися без сполучення із суходолом.
Як пише Суспільне, на дамбі Кременчуцького водосховища утворилися аварійні ділянки і руйнувань зазнає і берегова лінія.
"Залізобетонна конструкція вже ламається і падає. Видно, що всі ці плити вже висять у повітрі, вся основа їхня вимита. Цього року вони всі впадуть, і, фактично, вода підійде впритул до дороги", - розповів Носа.
Найближче до небезпечної зони розташовані села Мозоліївка й Шушваліка, а для останнього дамба - це єдине сполучення із суходолом.
"На пів метра рівень води вищий від нормально підпертого рівня, від того рівня, за яким розраховано захист берега. І це тримається 2022-й, 2023-й кілька місяців. Для дамби, для берега це дуже складна ситуація, адже тоді йде підвищене руйнування", - сказала заступниця начальника Регіонального офісу водних ресурсів Полтавщини Світлана Соколовська.
Підвищений рівень води у Кременчуцькому водосховищі пов’язаний із високою водністю Дніпра й Десни взимку та навесні, а також із обстрілами з боку Росії, повідомили в "Укргідроенерго".
"Кременчуцьке водосховище – це найбільший регулятор води на водосховищах дніпровського каскаду. Зараз іде повномасштабна війна, багато знищено генеруючих потужностей, закумулювати воду десь у інших місцях немає де. І, відповідно, для того, щоб працювала у нас енергетична система, було ухвалено рішення дещо підвищити рівень води у водосховищі", - розповів начальник Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ Олександр Бовсуновський.
Дамбу укріплюватимуть гірською масою і вже відремонтували частину аварійної ділянки біля села Мозоліївка.
"Високий рівень води заважає будівництву, взагалі при цьому рівні не можна проводити будівництво, адже ми маємо відсипати дамбу на поверхню, де немає води, щоб укласти берег, відсипати підніжжя із щебеню, тобто, не у воду сипати, а на суху поверхню. Тому тільки коли буде водосховище спрацьоване, тоді ми можемо вже працювати, а це буде не раніше жовтня", - пояснила Соколовська.
Член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко заявив, що Каховську ГЕС не потрібно відновлювати у такому вигляді, в якому вона була, адже це проект середини минулого століття.
"З будівництвом ГЕС між населеними пунктами з’явилося десять кілометрів води - людей розділили, були втрачені родинні зв'язки. З точки зору природи, водосховище було одноманітною і бідною екосистемою. Це майже стояча вода, яка дуже сильно цвіла. Була рослинність прісноводна, але тільки на глибині до 3 метрів. Тому на дні водосховища була така собі "пустеля". Зникли цінні види риб", - розповів еколог.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →