Історія кетчупу в Радянському Союзі – це доволі цікава та дещо неоднозначна тема. Цей соус пройшов довгий шлях та зрештою через нетерпимість до усього американського був заборонений.
Така проста річ, як кетчуп, стала показовим прикладом того, як пропаганда СРСР впливала на побут радянських громадян. Про це детальніше розповіло видання Про цікаве.
Можливо, для когось це стане новиною, але справжній кетчуп, приготований за американською технологією, з'явився в СРСР задовго до падіння залізної завіси.
Цьому посприяв нарком харчової промисловості Анастас Мікоян. Він під час відрядження до США скоштував кетчуп та вирішив налагодити його виробництво і в Союзі. Це було не складно, адже томатів в СРСР було вдосталь, а технологія виробництва була простою.
Радянські люди спершу насторожено поставилися до появи нового соусу з дивною назвою, тому була розгорнута масштабна рекламна кампанія, де говорили, що кетчуп можна і потрібно додавати скрізь. У середині 30-х років минулого століття про цей американський соус говорили всюди.
Популярна в Союзі "Книга про смачну та здорову їжу" у першому видання 1939 року пропонувала такі страви, як "Баклажани, смажені з кетчупом", "Рисова каша з кетчупом і сиром" та навіть радила заправляти кетчупом борщ.
Заборона кетчупу
Не дивно, але з початком війни виробництво соусу призупинили, однак після того, як вона завершилася, відновлювати його ніхто не збирався.
У 1948 році в країні почалася боротьба з космополітами, а над планетою нависла загроза Третьої світової війни. США перетворилися з друга та союзника СРСР в ворога та конкурента, тому навіть і мови не могло бути про те, щоб пропонувати людям щось американське.
У "Книзі про смачну та здорову їжу" 1952 року вже немає навіть і згадки про кетчуп.
Тому незабаром СРСР "вигадав" власні томатні соуси, наприклад, "Південний", "Краснодарський", "Гострий". Вони були більш густими, ніж кетчуп, але не мали великої популярності.