Помер хірург і священник Степан Біляк: йому було 82 роки

Лікар провів близько 14 500 операцій, розвивав лапароскопію в Україні та служив у ПЦУ як отець Агапит

  • Смерть і прощання: 21 листопада у віці 82 років помер відомий хірург, уролог, засновник «Клініки Біляка» та священник ПЦУ ієромонах Агапіт (Степан Біляк), а прощання призначено на 22 листопада в храмі в селі Минай під Ужгородом.

  • Внесок у медицину: за понад 55 років практики він виконав близько 14 500 операцій, зокрема близько 4 тисяч лапароскопичних, очолював урологічне відділення обласної лікарні та у 1993 році першим у країні провів лапароскопічну холецистектомію.

  • Духовне та суспільне життя: окрім лікарської практики та служження в ПЦУ, Біляк займався захистом прав медиків і пацієнтів, видавав вірші та пісенники, а також очолював тижневик «Карпатська Україна. Червоне Поле».

За 55 років лікарської практики Степан Біляк провів близько 14 500 операцій, став одним із піонерів лапароскопічної хірургії в Україні, а згодом присвятив себе також і духовному служінню.

21 листопада на Закарпатті помер відомий лікар, хірург, уролог, засновник "Клініки Біляка" в Ужгороді Степан Томович Біляк. Йому було 82 роки. Медик присвятив медицині понад 55 років, провів близько 14,5 тисяч операцій і одним із перших в Україні почав застосовувати лапароскопічні методи лікування. Також він був священнослужителем Православної церкви України і відомий як отець Агапіт.

Про смерть лікаря повідомили на офіційній сторінці "Клініки Біляка" у Facebook. Цю інформацію також оприлюднила Закарпатська єпархія ПЦУ. Прощання зі Степаном Біляком заплановане на 22 листопада в храмі на території заснованої ним клініки в селі Минай Ужгородського району.


Чим запам'ятався Степан Біляк як лікар

Степан Томович Біляк був кандидатом медичних наук, заслуженим лікарем України. Його основними спеціалізаціями були урологія та хірургія. Понад 55 років свого життя він присвятив медицині, за цей час провів близько 14 500 операцій. Приблизно 4 тисячі з них були лапароскопічними — малоінвазивними втручаннями, які виконуються через невеликі проколи замість традиційних великих розрізів.

Після закінчення медичного факультету Ужгородського державного університету у 1967 році він пройшов 10-місячні курси з анестезіології у Львові, три роки навчався в аспірантурі на кафедрі хірургії у проф. Фединця О.В. У 1980 році захистив кандидатську дисертацію.

Важливою частиною його професійного шляху стала робота в Закарпатській обласній клінічній лікарні імені Андрія Новака. Протягом 20 років Біляк очолював там урологічне відділення. Згодом він вирішив розвивати власну медичну справу і у 1992 році відкрив приватну практику. На її основі поступово сформувалося медичне закладення, яке сьогодні відоме як "Клініка Біляка".

Одним із основних напрямів його професійної діяльності стало впровадження малоінвазивних методів лікування. Зокрема, у 1993 році Біляк, за інформацією заснованої ним клініки, першим в Україні виконав лапароскопічну холецистектомію — операцію з видалення жовчного міхура через невеликі проколи черевної стінки. Такий підхід дозволяє уникнути великого хірургічного розрізу.

Біляк також входив до числа лікарів, які розвивали застосування лапароскопічних технологій у різних галузях медицини, зокрема в хірургії, урології та гінекології. Цей напрям згодом став одним із ключових у роботі заснованого ним медичного центру.

За роки практики він не лише оперував пацієнтів, а й розвивав власний медичний заклад, орієнтований на сучасні методи діагностики та лікування. У своїй роботі лікар приділяв увагу не лише медицині, а й поєднанню медичної допомоги з духовною підтримкою пацієнтів. Саме тому на території клінічного комплексу облаштовано храми, пов'язані з його духовним служінням.

Духовна та громадська діяльність

Окрім лікарської практики, Біляк був священнослужителем Православної церкви України. Його духовним ім'ям було Агапіт, а в церковному служінні він носив титул іеромонаха Агапіта.

Степан Біляк також займався громадською діяльністю, зокрема питаннями захисту прав пацієнтів та медичних працівників. Він ініціював створення Громадської ради, брав участь у пресконференціях та порушував питання, пов'язані зі охороною здоров'я та громадським життям регіону.

У медика була і літературна спадщина. Він писав вірші та видав кілька поетичних збірок, серед яких "Проліски рвуться ввись" та "У полоні повсякденності", а також пісенник "Благословляю день і час". Крім того, він був засновником і головним редактором тижневика "Карпатська Україна. Красне Поле" та членом Національної спілки журналістів України.

Обирайте перевірене — додайте Vesti-UA.net до обраного Google

Новини партнерів