Світ не поділили: Фесенко розібрав декларацію саміту в Шеньчжені

Чому підсумки зустрічі лідерів Китаю, США та Росії виявилися обмеженими та обійшлися без згадки України

Фото: from-ua.org
Фото: from-ua.org

Політолог Володимир Фесенко вважає, що зустріч лідерів Китаю, США та Росії у Шеньчжені не призвела ні до поділу світу, ні до формування нового світового порядку. Автор аналізує чотири пункти Декларації про мир, пояснює, чому в ній немає ні слова про Україну і чому вплив саміту на переговори про припинення війни буде мінімальним. Публікуємо його роздуми.

Нотатки про зустріч трьох лідерів у Шеньчжені

Ось і відбулася зустріч трьох лідерів у Шеньчжені. Ажіотаж навколо неї був величезним. Мабуть, саме тому китайці й погодилися на цю зустріч. Завдяки цьому різко зросла увага і взагалі до саміту АТЕС у Китаї. Очікування від зустрічі лідерів Китаю, США та Росії були величезними й неоднозначними, швидше тривожними.

Однак результати цієї зустрічі, а тим паче її наслідки, виявилися вельми обмеженими. Жодного переділу світу та формування нового світового порядку не відбулося. Я, до речі, писав про це ще в жовтні, коли цей ажіотаж тільки починався.

Головним критерієм вельми обмежених результатів цієї зустрічі є її підсумковий документ, який пафосно назвали "Декларацією про мир". Але якось дивно чути про мир від країни, яка веде повномасштабну війну проти України вже майже 5 років. Та й США цього року відзначилися двома війнами.

У Декларації всього чотири короткі пункти. Найбільш конкретний пункт — про спільне негативне ставлення трьох лідерів до Міжнародного кримінального суду (МКС). Мабуть, на їхню думку, це зараз головна міжнародна проблема. Але, попри цю критику, МКС не зникне, хоча працювати йому буде складніше. До речі, спростую дуже поширену у нас думку, що цей пункт просувався Росією. Схоже, що це була ініціатива Трампа, який у своєму вступному слові акцентував увагу на цій темі.

У першому пункті міститься заклик до реформи ООН. Але чомусь я жодного разу не чув, щоб ці країни, які є постійними членами Ради Безпеки, виявляли готовність відмовитися від свого постійного статусу в Радбезі ООН або від свого права вето на будь-які рішення Радбезу ООН. І в згаданій Декларації про це теж не йдеться. А без цього навряд чи можна говорити про реальну реформу ООН.

У другому пункті міститься заклик збільшити виробництво та постачання нафтопродуктів на благо всіх країн світу. У цьому, звісно, зацікавлені Китай і США, які страждають від високих цін на нафту, а Росія зацікавлена в постачанні більшої кількості нафти на світові ринки, сподіваючись, зокрема, і на скасування санкцій проти своєї нафти.

Останній пункт є вельми позитивним. У ньому наголошується, що ядерну війну "неможливо виграти і її не можна вести". Наскільки мені відомо, на цьому пункті наполягала китайська делегація. Три країни погодилися вести діалог з питань зниження ядерних ризиків і запобігання поширенню ядерної зброї. Таке формулювання є компромісом, оскільки США хотіли більшого — приєднання Китаю до переговорів про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (йдеться про ядерну зброю та її носії), на що Китай, як і очікувалося, не погодився. Немає згадки і про неприпустимість ядерної програми Ірану. Замість цього — лише розпливчасте формулювання про запобігання ядерному поширенню.

Ось і все. Про Україну ні слова. А це означає, що між трьома країнами немає спільної позиції щодо російсько-української війни та умов її завершення. Можливо, це і на краще. У всякому разі, Росії не вдалося просунути свою позицію в цьому питанні. І вплив "зустрічі трійки в Шеньчжені" на переговорний процес щодо російсько-української війни буде мінімальним і опосередкованим. Більше вплинула, і, схоже, не дуже позитивно, двостороння зустріч між Трампом і Путіним.

Немає спільної позиції трьох лідерів і щодо більшості інших важливих міжнародних тем. Тому простий висновок — світ не поділили, новий світовий порядок не визначили. Та й не могли цього зробити. Зараз не 1945 рік. І це не була зустріч переможців. З трьох її учасників тільки Сі виглядав упевнено. Трампа вже сприймають як "кульгаву качку" після поразки республіканців на виборах до Конгресу США. А Путін виглядає як такий, що "приєднався" до двох більш впливових лідерів, хоча саме Росія просувала цю зустріч.

Символом цієї зустрічі для мене є стіл переговорів, за яким сиділи три лідери. Стіл величезний. І учасники переговорів виглядали за ним якось дріб'язково. А велика фізична відстань між учасниками переговорів символічно демонструвала істотні розбіжності в політичних позиціях їхніх учасників.

Обирайте перевірене — додайте Vesti-UA.net до обраного Google

Новини партнерів