Тетяна Урбанська, заступниця шеф-редактора УНІАН вважає, що під час масованої ракетно-дронової атаки на Україну в ніч на 20 листопада кілька російських ракет і реактивний БПЛА порушили повітряний простір Польщі. Ба більше, вони впали неподалік полігону, на якому проходили навчання війська "Коаліції охочих". Публікуємо її роздуми.
Звісно, можна було б, за традицією, сказати: "Це ж уже було!". Але цього разу реакція дещо інша. Хоча результат цієї реакції, на жаль, гірший (насамперед для Польщі, а загалом – для Європи), ніж можна було прогнозувати.
Річ у тім, що раніше польські військові в разі таких інцидентів діяли за протоколами мирного часу (умовно, мали наблизитися до об'єкта-порушника, ідентифікувати його, отримати дозвіл на відкриття вогню…). Але з 1 жовтня у Польщі набули чинності нові процедури. Зокрема, дозвіл на знищення цілей тепер видається вже на підставі даних РЛС (радіолокаційних систем), а не обов'язкового візуального підтвердження. Тому минулої ночі небо Польщі захищали польські F-16 та шведські Gripen, у повну бойову готовність привели наземні системи ППО Patriot, а вранці повітряний простір почали контролювати два літаки дальнього радіолокаційного виявлення НАТО AWACS. Але…
Попри все це, російські ракети та реактивний БПЛА не були збиті, а впали на території Польщі самостійно.
Мовляв, у пілотів був дозвіл відкривати вогонь, проте всі необхідні умови для застосування озброєння не були виконані (одна з таких умов – цілі мають гарантовано прямувати до об'єкта критичної інфраструктури або житлової забудови).
Тобто збити могли, але не збили. І це – перша проблема. Адже такий розвиток подій ще більше "підігріває" інтерес Кремля посунути "червоні лінії" трохи далі.
Водночас цього разу польський політикум не став грати в толерантність. Якщо раніше такі інциденти пояснювали "випадковим відхиленням від курсу", роботою українських РЕБ тощо, то зараз польський прем'єр-міністр Дональд Туск і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш прямо назвали "випадкові ракети" навмисною провокацією РФ. Крім того, Варшава ініціювала надзвичайну зустріч країн-членів Альянсу й офіційно звернулася до генсека НАТО Марка Рютте з проханням про посилення підтримки з метою захисту.
До речі, про те, що Росія може готувати гібридні атаки проти європейських країн, які підтримують Україну, Дональд Туск заявляв ще у вересні. І попереджав, що Кремль намагатиметься видати такі удари за випадкові інциденти, щоб "паралізувати або послабити мотивацію країн НАТО" прийти на допомогу державі-члену Альянсу, що зазнає атаки.
Тому те, наскільки болісною для Росії буде реакція на звернення Польщі, – це друга проблема. Принаймні, США (один із основних донорів НАТО) в особі Дональда Трампа вже зробили свою заяву: у коментарі Fox News очільник Білого дому сказав, що "Путін відправив до Польщі безпілотники та кілька крихітних ракет помилково".
Так, так: "кілька крихітних ракет", що порушують повітряний простір НАТО, – це, виявляється, просто "помилка".
І з цього вимальовується третя проблема. Попри рішучість окремих європейських лідерів допомагати Україні протистояти РФ, Європа вже давно вариться в російських обіцянках "мирного врегулювання" як жаба – не в окропі, а в теплій водичці. І тому не помічає і не сприймає серйозно попередження: ви – наступні.
Тому, на жаль, "випадкові" російські дрони та ракети можуть незабаром з'явитися не лише в Польщі. А "червоні лінії" посунуться ще далі.









