Радянський терор залишив у родинних історіях прогалини, а відкриті бази й архіви дають можливість шукати правду про долю близьких.
Іноді родинам залишали навіть неправдиву дату смерті. Як розповідає Український інститут національної пам’яті, у 1955 році КДБ наказував повідомляти рідним розстріляних, що ті померли в ув'язненні, а у свідоцтвах зазначати вигадані дати та причини смерті.
Сьогодні архівний пошук може допомогти з'ясувати, що сталося з людиною, про яку в сім'ї збереглися лише уривчасті згадки. У рубриці "Повертаємо українське" пояснюємо, з чого почати.
Скільки людей постраждали від радянських репресій
Історик Дмитро Вєдєнєєв, спираючись на архівні матеріали СБУ, наводить таку оцінку: у 1927-1990 роках в Україні заарештували понад мільйон людей (мешканців України, серед яких були представники різних національностей), із яких щонайменше 140 тисяч розстріляли.
Стратами людські втрати не обмежуються. Окремо дослідники Інституту демографії та соціальних досліджень оцінили прямі втрати населення України внаслідок Голодомору у 1932-1934 роках приблизно у 3,9 млн людей. У Національному музеї Голодомору-геноциду цифри демографів вважають заниженими, тому реальна кількість жертв може бути більша.
Проте навіть наявні оцінки не є повним підрахунком усіх загиблих через політику окупаційного радянського режиму. Вони не охоплюють разом усі страти, смерті в таборах, під час депортацій та інших масових голодів. УІНП наголошує, що повну кількість жертв політичних репресій в Україні досі не встановлено.
За що найбільше переслідували українців
Підстави змінювалися залежно від періоду та репресивної кампанії. Особливо тяжкого удару зазнало селянство — під час примусової колективізації та розкуркулення.
Переслідували також:
- учасників українського визвольного руху та людей, які їм допомагали;
- письменників, науковців, митців і освітян — зокрема під звинуваченнями в "українському націоналізмі";
- священнослужителів і релігійні громади;
- дисидентів та інакодумців — за опозиційну й правозахисну діяльність.
Часто просто фабрикували звинувачення у шпигунстві та участі в неіснуючих організаціях.
Репресії поширювали також і на родини: дружин заарештовували, дітей забирали до спеціальних дитбудинків, сім’ї виселяли. Людина могла постраждати через саму спорідненість із тим, кого режим оголосив "ворогом народу".
Як почати пошуки інформації про репресованих предків
Почніть із розмов зі старшими родичами. Перегляньте листи, свідоцтва, довідки про реабілітацію та підписи на фотографіях. Запишіть будь-які дані, які зможуть створити бодай якусь зачіпку:
- прізвище, ім'я та по батькові, для жінок — також дівоче прізвище;
- дату або приблизний рік народження;
- місце народження та проживання;
- час і місце арешту, виселення чи зникнення;
- відомості про вирок, ув'язнення, заслання або реабілітацію.
Якщо точних дат немає, вкажіть приблизні та позначте, що вони потребують уточнення. Ці відомості допоможуть архівістам визначити напрямок пошуку.
Де перевірити прізвище онлайн
Для початку скористайтеся кількома ресурсами:
- Національний банк репресованих — тут можна провести пошук за прізвищем, ім'ям, роком народження, місцем народження та проживання.
- Повернуті імена — система Архіву національної пам’яті з відомостями про депортованих і репресованих.
- Електронний ресурс ЦДАГОУ — тут можна знайти довідкові матеріали й оцифровані документи, зокрема пошук у фонді 263 зі справами репресованих.
Знайдений запис звірте з біографією родича: однакових імені та прізвища інколи недостатньо. Збережіть посилання та архівні реквізити, якщо вони зазначені.
Як звернутися до архіву
Якщо незрозуміло, де шукати справу, ви можете заповнити форму Архіву національної пам’яті або написати на [email protected]. Установа безкоштовно консультує та допомагає підготувати запит.
Звернення пишуть у довільній формі. Зазначте свої ПІБ, поштову адресу, контакти та відомості про людину. Для письмового звернення потрібні дата та підпис.
Основну частину можна сформулювати приблизно так:
Прошу перевірити наявність архівних документів щодо [ПІБ], [рік народження], який/яка проживав/проживала у [населений пункт]. За родинними відомостями, [обставини репресій]. Прошу повідомити результати пошуку та, за наявності справи, порядок ознайомлення з нею й отримання електронних копій.
Для роботи з відкритими документами репресивних органів підтверджувати спорідненість не потрібно. Доступ у читальному залі та самостійне копіювання безкоштовні, а виготовлення копій працівниками архіву може бути платним.
Якщо прізвища в базах немає, продовжуйте пошук. Онлайн-переліки неповні. Документи можуть зберігатися в архівах СБУ, МВС, Національної поліції або державних архівах областей. Зберігайте відповіді установ: вони допоможуть зрозуміти, що вже перевірено й куди звертатися далі.
