Росія відновила удари по українській енергетиці. Перебої зі світлом почалися в Києві та низці регіонів. Напередодні опалювального сезону виникає питання – як Україна проходитиме чергову воєнну зиму.
Які цілі планує атакувати ворог, скільки годин може не бути світла, чи можливі проблеми з газом і що буде з теплом і водою у великих містах – про це повідомляє Vesti-UA.net з посиланням на матеріал РБК-Україна.
Загальний рівень підготовки
Чергова спроба енергетичного перемир'я, яке оголошував Дональд Трамп, закінчилася нічим. У ніч на 12 жовтня Україна не завдавала ударів по російських НПЗ, а агресор атакував український газовидобуток. "Отже, Росія порушила енергетичне перемир'я", — прокоментував президент Володимир Зеленський.
Більше того, першу масовану атаку на енергетичну інфраструктуру цього сезону агресор здійснив ще 30 вересня. Тоді було застосовано близько 190 дронів та балістичні ракети, основний удар припав на Київ та область.
Для захисту енергоінфраструктури з кінця попереднього опалювального сезону було виконано чимало роботи. Вона йшла за двома ключовими напрямками. Енергокомпанії виконували свої плани робіт (переважно за кредитні кошти). Для регіонів запровадили Плани стійкості, які фінансувалися з бюджету.
Ключові компанії, такі як "Укренерго" (оператор енергосистеми), "Укргідроенерго" (оператор великих гідроелектростанцій на Дніпрі та Дністрі), "Укргазвидобування" (найбільша газовидобувна компанія) та "Оператор газотранспортної системи" збудували захист для своїх об'єктів.
Складніша ситуація з будівництвом захисних споруд для облгазів та обленерго через дефіцит коштів, каже у коментарі директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Плани стійкості виконуються з відставанням, повідомив наприкінці вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький. Роботи затримують повітряні тривоги та режим жорсткої економії, запроваджений з 1 вересня, який передбачає скорочення бюджетного фінансування капітального будівництва у четвертому кварталі.
На виконання Планів стійкості спочатку планували 255 млрд гривень (про це навесні заявляв ексміністр з відновлення Олексій Кулеба). На сьогодні виділено лише 67 млрд гривень. Однак постачальники обладнання та будівельники продовжують працювати в кредит, під гарантії майбутніх виплат, адже зупиняти роботи не можна, каже джерело РБК-Україна в уряді.
Ворог змінив якісний склад засобів ураження та значно наростив їхню кількість. Раніше Корецький повідомляв, що Росія накопичила запас балістики спеціально для ударів по енергетиці.
Фото: Наслідки прильоту балістичної ракети у Києві на початку серпня (Getty Images)
Наприкінці вересня Росія вперше застосувала нову модифікацію безпілотника "Герань-4" з кумулятивно-ріжучою бойовою частиною, здатною пошкоджувати металеві конструкції мостів та ліній електропередачі.
За словами джерела РБК-Україна в галузі, ворог може і надалі застосовувати такі безпілотники проти високовольтних ліній через Дніпро, опори яких складно відновлювати.
Стратегія російських атак
У плані РФ на зиму передбачено удари не лише по високовольтних мережах, а й по енергетичній та комунальній інфраструктурі.
"Минулого тижня (14-20 вересня – ред.) ми отримали від наших спецслужб матеріали, які вони здобули з російської сторони, – стратегія дій російських терористів на цю зиму", – повідомляв міністр енергетики Денис Шмигаль.
Серед цілей – не лише енергетика, а й системи водопостачання та водовідведення (каналізація) великих міст, удари по лініях електропередачі, які з'єднують Україну з сусідніми європейськими країнами.
Агресор чітко прорахував "наряди" – кількість та тип засобів ураження для кожного об'єкта енергетичної та комунальної інфраструктури, додав міністр.
На початку жовтня The New York Times опублікувала детальніший план атак росіян. Він передбачає удари по підстанціях "Укренерго" біля західного кордону, великих ГЕС, тепловій енергетиці та комунальному господарству, а також спроби відключити від енергосистеми три АЕС на підконтрольній Україні території.
Фото: Росія розробила детальний план атак української енергетики та необхідного для цього озброєння (інфографіка РБК-Україна)
Агресор планує використати проти України до тисячі ракет, дронів та авіабомб. Мета – відрізати великі міста від електро-, газо- та водопостачання й створити гуманітарну кризу, йдеться у публікації New York Times. Головними цілями стануть – Київ, Харків, Одеса та Львів, зазначив 2 жовтня в інтерв'ю Financial Times Володимир Зеленский.
Можливі графіки відключень
Через зупинку багатьох промислових підприємств споживання електроенергії нижче, ніж до повномасштабного вторгнення, тому наявної генерації має вистачити для зимового попиту, вважає аналітик ExPro Дар'я Орлова.
Однак недостатньо збудовано генерації на лівому березі Дніпра, що створює ризики для цих областей у разі пошкоджень ліній, які передають потужність із заходу на схід.
До третини всіх генеруючих потужностей представлені вугільними електростанціями. Вони мають значний запас палива – 1,7 млн тонн вугілля, повідомляла ексміністр енергетики Ольга Буславець. Водночас вугільні енергоблоки працюють вже по 50-60 років, вони фізично відпрацювали свій ресурс і можуть ламатися. Також ці споруди – занадто великі, щоб їх захистити, тому ворогу легше вивести їх з ладу. Враховуючи ці фактори, ризики дефіциту генерації залишаються "на столі", вважає Олександр Харченко.
Енергоблоки Трипільської ТЕС неодноразово зазнавали уражень протягом повномасштабної війни (фото Getty Images)
Імпорт електроенергії з сусідніх країн і надалі буде потрібен для покриття пікового споживання вранці та ввечері, додає Орлова.
Найбільші ризики для електропостачання – у Києві та Одесі через регулярні обстріли мереж. За оцінкою аналітика, у столиці можуть діяти суворіші графіки відключень, ніж в інших регіонах; ремонти ускладнюють повітряні тривоги.
За оцінкою одного з керівників енергетичних компаній, при середній температурі мінус 10 градусів і без обстрілів відключення можуть тривати до 8 годин на добу. За такої ж температури, але зі значними пошкодженнями, світло може бути лише 4 години на добу.
Комфортні запасы газу
Станом на 8 жовтня запаси природного газу в підземних сховищах уже перевищують 15,8 млрд кубометрів, це найбільше значення за останні 3 роки на поточну дату.
Звісно, необхідно брати до уваги спроби ворога атакувати інфраструктуру газових сховищ та видобуток. Зупинити відбір газу зі сховищ – досить складно, адже більшість сховищ розташовані на Західній Україні, їхня наземна інфраструктура розгалужена і в оператора (держкомпанії "Укртрансгаз") є можливість переключати відбір газу між різними сховищами, коментує співрозмовник.
Щоб мати оперативний резерв, у "Нафтогазі" розраховують на постачання газу. Це власний видобуток, підземні сховища та імпорт із європейських країн.
Нещодавно "Нафтогаз" розпочав продаж за кордон газу, який був придбаний компанією на європейському ринку та зберігався в Україні у режимі митного складу. "Ці операції є частиною механізму із забезпечення гарантованого імпорту необхідних обсягів природного газу у зимовий період у разі потреби", – пояснили РБК-Україна доцільність такого продажу в "Нафтогазі". Таким чином, компанія намагається заробити кошти, щоб законтрактувати імпортний ресурс із постачанням протягом холодних місяців.
Фото: Готовність до майбутньої зими – вища, ніж торік, але й виклики також зросли (інфографіка РБК-Україна)
На тлі хороших запасів газу вперше з 2022 року уряд дозволив приватним видобувним компаніям експортувати газ. Такі поставки матимуть обмежений характер: дозволяється експортувати лише 15% видобутку, експорт можливий лише у жовтні-листопаді, у разі потреби уряд залишає за собою можливість зупинити ці поставки. Тому навіть з урахуванням експорту газу для проходження зими вистачить, переконаний аналітик.
Однак можливі проблеми з газопостачанням локального характеру, якщо в регіоні внаслідок обстрілу або падіння уламків буде пошкоджено розподільчу мережу. Наприклад, внаслідок обстрілу в ніч на 7 жовтня було пошкоджено газопровід у м. Прилуки Чернігівської області, у результаті – без газу тимчасово залишалися 18 тисяч споживачів, повідомляв у Facebook в. о. голови правління "Нафтогазу" Сергій Федоренко.
У такому разі газовики перекривають пошкоджену ділянку газопроводу, заварюють труби, повертають тиск до належного рівня, і через 3-6 годин газопостачання для споживачів може бути відновлено, описує алгоритм дій Олександр Харченко.
Відновлення мережі намагаються здійснити якнайшвидше, щоб не допустити ситуації повного зупинення постачання газу для споживача. Адже у такому разі працівники обгазів повинні будуть перевірити герметичність мережі у кожній квартирі чи будинку перед відновленням подачі газу. Для оперативного ремонту локальних мереж "Нафтогаз" додатково сформував 885 бригад технічної допомоги (майже 4 тисячі співробітників) та аварійний запас обладнання, повідомили РБК-Україна в компанії.
Наявність води та тепла взимку
Один із головних ризиків зими – удари по зношених системах теплопостачання. Їхня робота залежить від водоканалів та каналізації. Без води може зупинитися теплопостачання, а без водовідведення – водопостачання.
Щоб цього не допустити, у багатьох містах водоканали та теплокомуненерго забезпечуються генераторами, сонячними електростанціями, хоча останні взимку працюють на невеликий відсоток потужності. Також регіони дбають про фізичний захист каналізаційних насосних станцій та водозаборів від російських атак.
Фото: Удари по воді та каналізаційних системах – один із найбільших викликів наступної зими (інфографіка РБК-Україна)
Плани стійкості передбачали ще один захід – це мобільні станції забору води. Це плавучі насосні станції, які можуть качати воду з річки чи озера. У багатьох містах вони вже працюють, додає співрозмовник.
У перспективі, для надійнішого теплопостачання, необхідно мати щонайменше два джерела тепла для кожного теплового району міста. Це складно зробити, адже з радянських часів у більшості міст було створено централізовану систему теплопостачання. Однак протягом наступних 3-4 років необхідно розширити мережу мобільних котелень (резервних джерел тепла) та будувати додаткові теплотраси між різними районами міст, вважає Олександр Харченко.
Київ закуповує мобільні котельні, які можна під'єднати до теплової системи певного будинку (фото пресслужба КМДА)
Виклики для столиці та регіонів
Перші обстріли енергетичної інфраструктури Києва показали її вразливість. 8 жовтня у місті було введено аварійні відключення світла, почалися тривалі перебої з водопостачанням. Це сталося через дефіцит внутрішньої генерації у столиці та значні пошкодження мереж, що передають потужність від великих електростанцій.
На тлі цього міський голова Віталій Кличко закликав киян виїхати з міста на зиму, а Зеленський звинуватив міську владу в "майже повному невиконанні необхідних кроків". Така ситуація – лише частина плану агресора, який прагне від'єднати Київ від енергосистеми України та перетворити його на енергоострів, вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Агресор ще раніше завдавав ударів по власній генерації Києва – ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницькій ТЕЦ, а нещодавно атакував Трипільську ТЕС, розташованую на південь від міста. Також під удар потрапили підстанції магістральних мереж, які з'єднують столицю з енергосистемою.
Швидше за все, як і минулої зими, ворог намагатиметься зупинити виробництво тепла на ТЕЦ. У відповідь у Києві вже запущено в роботу розподілену газову генерацію, краще захищені прилеглі підстанції "Укренерго" та розподільчі мережі. Ставка робиться на те, щоб жителі, які вимушено залишатимуться без тепла тривалий час, мали краще забезпечення електроенергією, повідомляє джерело видання в енергетичній галузі.
Досвід минулого року свідчить, що споживання електроенергії у квартирі, де немає тепла, може зрости у 2,5 раза, кажуть у компанії ДТЕК, яка є оператором мереж столиці. Для його покриття енергетики усунули найпроблемніші місця та оновили багато кабельних мереж.
Незважаючи на ці заходи, повністю замістити централізоване опалення за рахунок електрообігріву – неможливо, адже електромережі не розраховані на такі навантаження.
Енергетики столиці провели ремонт найпроблемніших місць у мережах (фото Getty Images)
Для безпеки водопостачання та водовідведення столиці створюється резервне живлення для "Київводоканалу" (генеруючі установки потужністю 10-20 МВт).
"Київводоканал" забезпечують генераторами із запасом понад 5 тис. тонн палива, також навчають екстрені служби. Окремо місто готує допомогу маломобільним людям на випадок тривалої відсутності тепла та світла, додав чиновник.
Підготовку нової розподіленої генерації, яка має закрити потребу столиці в енергоживленні водо- та теплопостачання, підтвердив Олександр Харченко. Однак введення її в експлуатацію планується у листопаді-грудні цього року, прокоментував експерт в інтерв'ю YouTube-каналу "Це база".
Вразливою залишається Одеса та область, оскільки регіон є енерродефіцитним, пояснює Омельченко.
Енергетики намагаються швидше проводити ремонтні роботи, але змушені зупинятися на час повітряних тривог.
За час повномасштабної війни світло на Одещині повернули 9 млн споживачів, це означає, що для кожного будинку області подачу електроенергії відновлювали 9 разів, прокоментували в ДТЕК.
Складною залишатиметься ситуація для прифронтових та прикордонних регіонів – Сумської, Чернігівської, Херсонської, Дніпропетровської та Харківської областей, зазначає Омельченко.
Наприклад, у Сумах, де місцева ТЕЦ уже зазнавала ударів, є програма для надання коштів на купівлю зарядних станцій людям, які проживають у багатоквартирних будинках. Водоканал забезпечений когенераційними установками, а для подачі тепла придбано 20 блочно-модульних котелень, повідомили РБК-Україна у Департаменті інфраструктури міста Сумської міськради.
Дуже напружене становище у Херсоні, адже наприкінці серпня росіяни розбомбили Херсонську ТЕЦ, а її відновлення ускладнене через постійні повітряні удари.
Місту важко здійснювати ремонти через дефіцит працівників комунального господарства. Тому співрозмовник закликав жителів міста, особливо сім'ї з дітьми та літніх людей, евакуюватися на зиму до інших регіонів України.
Сценарій проходження зими
До опалювального сезону також мають готуватися організації, які відповідають за багатоквартирні будинки. ЖЕКам та ОСББ варто перевірити електромережі та теплове обладнання будинків. А бізнесу та населенню – провести техогляд генераторів, підготувати зарядні пристрої, радять Володимир Омельченко та Дар'я Орлова.
Нові ризики лякають і змушують замислитися над тим, як країна проходитиме цю зиму. Але подібні труднощі долаються не вперше, і тому, швидше за все, процес розвиватиметься хвилями: "виклики з боку ворога – відповідь України", знову виклик і знову відповідь, каже у коментарі РБК-Україна ексчлен НКРЕКП (2019-2024 роки) Ольга Бабій.
Що б не сталося, енергетики та інші працівники житлово-комунального господарства ремонтуватимуть пошкоджене обладнання, водночас сподіваємося, що оборонно-промисловий сектор підготує та масштабує технології для протидії балістиці та реактивним дронам.
Важко не погодитися: кожна ланка системи має зробити все від неї залежне. Тільки тоді можна досягти максимальної готовності до початку опалювального сезону та розраховувати на його успішне проходження.
Питання – Відповіді (FAQ):
– Який загальний рівень підготовки до опалювального сезону 2026-2027 років?
– Рівень готовності цього року вищий за попередній, збудовано багато інженерного захисту для об'єктів енергетики, теплового господарства та водоканалів. Однак з'явилися нові виклики, наприклад, дрони з кумулятивною бойовою частиною для ураження ліній електропередачі, накопичений Росією запас балістичних ракет.
– Скільки годин може не бути світла взимку?
– При температурі мінус 10 градусів без нових обстрілів відключення можуть тривати до 8 годин на добу. При значних пошкодженнях світло може бути лише близько 4 годин. Це сценарні оцінки, а не графік відключень.
– Чи вистачить газу на зиму?
– Так, запаси газу в підземних сховищах перевищують 15,8 млрд кубометрів – це рекорд за останні 3 роки. Проблеми з постачанням газу на рівні всієї країни малоймовірні, проте можливі локальні пошкодження газових мереж та проблеми з його постачанням.
– Які регіони найбільше ризикують залишитися без світла та тепла?
– Найбільші ризики – у Києві та Одесі, а також у прифронтових та прикордонних регіонах. У Херсоні ситуацію ускладнює зруйнована ТЕЦ та постійні обстріли.
– Як Київ підготувався до зими?
– Очевидно, ворог спробує залишити Київ без зв'язку з енергосистемою країни та створити проблеми з теплом для жителів районів, які залежать від роботи великих ТЕЦ. Щоб цього не допустити, створено захист на підстанціях "Укренерго", розподільчих мереж, забезпечено резервне живлення для об'єктів "Київводоканалу". Готується підтримка для маломобільних категорій населення на випадок відсутності тепла та води.
– Чи можливі перебої з водою та опаленням?
– Так, адже водоканали та системи теплопостачання залежать від електроенергії. Для зменшення ризиків міста посилюють захист, створюють резервне живлення та встановлюють мобільні котельні й насосні станції.
