Потепління клімату може мати наслідки не лише для фізичного здоров’я, а й для психічного добробуту людей. Міжнародна команда дослідників дійшла висновку, що до 2050-х років у всіх регіонах, які увійшли до аналізу, може зрости кількість самогубств, пов’язаних із підвищенням температури повітря.
Про це повідомило видання Earth.com.
Роботу виконали науковці з кількох країн під керівництвом фахівців Токійського університету. Вони проаналізували інформацію з 751 населеного пункту у 26 державах, що зробило дослідження одним із наймасштабніших у цій сфері. Використовуючи сучасні кліматичні моделі, дослідники спрогнозували, як до середини XXI століття можуть змінитися показники смертності від самогубств за різних сценаріїв глобального потепління.
Доцентка кафедри глобального здоров’я навколишнього середовища Токійського університету Юнхі Кім зазначила, що попередні наукові роботи вже підтверджували вплив зміни клімату на здоров’я людей. Водночас можливий зв’язок між підвищенням температури та смертністю від самогубств досі вивчали недостатньо.
«Наше дослідження вивчало, як зміниться смертність від самогубств, пов’язаних з температурою, до 2050-х років за різних сценаріїв зміни клімату. На жаль, ми виявили, що прогнозується, що смертність від самогубств, пов’язаних з температурою, зросте у всіх досліджуваних районах із підвищенням температури в майбутньому. Ми використовували емпіричний статистичний підхід моделювання, заснований на стандартних методах оцінки впливу на здоров’я», — пояснила Юнхі Кім.
Під час дослідження вчені оцінили, як добові коливання температури можуть впливати на рівень смертності від самогубств. На основі цих даних вони змоделювали ситуацію до 2050-х років, врахувавши різні варіанти розвитку кліматичних і соціально-економічних процесів.
Разом із тим автори наголошують, що результати мають певні обмеження. У багатьох країнах із низьким і середнім рівнем доходу відсутній повний облік випадків самогубств, тому значні території, зокрема частина Африки та Близького Сходу, не потрапили до аналізу. Окрім цього, в окремих державах статистика щодо самогубств є закритою або малодоступною для незалежних дослідників.
Науковці також звертають увагу, що офіційні дані можуть бути неповними через помилки під час встановлення причин смерті, недостатню звітність і соціальну стигматизацію теми самогубств, яка досі існує в багатьох країнах.
Дослідження показало ще одну важливу особливість — вплив високих температур суттєво відрізняється залежно від регіону. Співавтор роботи Йонсин Чун із Корейського інституту передової науки і технологій припустив, що це може бути пов’язано з різним рівнем адаптації населення до спеки.
За його словами, жителі Східної Азії, де спекотне й вологе літо є звичним явищем, можуть бути краще пристосованими до високих температур. Через це вплив спеки на ризик самогубств у цьому регіоні може відрізнятися від інших частин світу.
Водночас автори підкреслюють, що отримані результати не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку між потеплінням і самогубствами. Під час аналізу вони врахували довгострокові тенденції, сезонні коливання та навіть вплив окремих днів тижня, щоб мінімізувати дію інших чинників. Однак результати свідчать, що висока температура може бути одним із факторів, здатних спровокувати суїцидальну поведінку, хоча й можуть і не бути головною причиною.
Дослідники додають, що під час прогнозування не враховували можливі зміни чисельності населення, базових показників самогубств і потенційної адаптації людей до потепління. Надалі вони планують включити ці чинники до своїх моделей.
На думку Юнхі Кім, подальші дослідження допоможуть краще зрозуміти, як зміна клімату впливає на психічне здоров’я. Вона вважає, що поєднання наукових висновків із практичними заходами на рівні громад може підвищити стійкість населення до наслідків глобального потепління та сприяти профілактиці самогубств серед найбільш уразливих людей.
Читають зараз: Не виливайте у раковину: як вода з-під варених яєць може замінити покупні добрива для рослин.
