62 відсотки українців віком від 14 років спілкуються українською у побуті, на роботі та під час навчання. Як передає УНІАН, такого висновку прийшли автори дослідження про медіаспоживання українців. 21 квітня організатори презентували результати у Києві.
Дослідження проведилося у лютому-березні 2026 року компанією Gradus на замовлення Міністерства культури України та за підтримки БФ "МХП-Громаді".
Як зазначили представники дослідницької компанії, 6 з 10 українців у повсякденному житті спілкуються українською мовою. Зазвичай українською спілкуються 62% опитаних, а російською - 17%. Однаково використовують українську і російську 19%. Ще 2% не змогли відповісти.
На питання, якою мовою респонденти спілкувалися у дитинстві, 46% відповіли, що українською; 31% - російською мовою; обома мовами - 21%.
Іноземний контент
При цьому, за даними дослідження, закордонний контент переважно споживається молоддю. Зокрема, майже кожен 6-й підліток споживає англомовний контент.
Щодня англомовний контент споживає 9% українців, а російський - 18%. Разом з тим, декілька разів на тиждень англомовний контент споживає 13% опитаних, а російськомовний - 19%.
Як зазначають дослідники, готовність українців платити за контент визначається не ціною, а екосистемною зручністю.
Зокрема, респонденти платять за музичні сервіси Spotify, Youtube Music - бо вони зручні. Проте, для відео опитані обирають піратство - не через брак грошей, а через фрагментованість, бо один серіал може бути на Netflix, інший - на Megogo, а третій недоступний взагалі.
Що дивляться або слухають у фоновому режимі
Так, 45% опитаних у фоновому режимі споживають музику (треки, кліпи), 31% серіали і 28% фільми повнометражні та короткометражні. 20% - телемарафон новин.
Інші результати дослідження
Дослідники з'ясували, що половина українців (52%) не мають платних підписок, бо для них достатньо безкоштовного контенту. При цьому, для молоді телебачення не існує як формат.
60% найчастіше переглядають розважальний та інформаційний контент. Споживання контенту здебільшого здійснюється через відеоплатформи.
Як з'ясували дослідники, довіра до Телеграм-каналів серед українців навіть вища, чим до офіційних державних джерел. Телеграм-каналам довіряють 39% опитаних, офіційним державним джерелам (сайти, сторінки) - 34%, національним телеканалам - 19%.
Методологія дослідження
Розмір вибірки був якісний (24 респонденти) і кількісний (2200 респондентів). Якісний метод збору інформації відбувався у лютому, кількісний - 13-19 березня.
Якісний збір інформації - напівструктурованні глибинні онлайн-інтерв'ю, кількісний - самозаповнення анкети у мобільному додатку Gradus.
Якісний - населення України 14-60 років, кількісний - чоловіки і жінки від 14 років, що мешкають на території України.
Читають зараз: Вчені стурбовані критичним перенаселенням Землі: який прогноз щодо демографії на найближчі роки.
