Навіть за умови завершення активної фази російсько-української війни значна частина українських біженців залишиться в Європі назавжди. Крім того, у разі скасування воєнного стану півмільйона українських чоловіків можуть виїхати з країни. Про це пише The Economist.
Згідно з нещодавнім дослідженням Центру економічної стратегії, тільки 43% біженців в усьому світі планують повернутися додому порівняно з 74% два роки тому.
"Для багатьох важливо не лыше, коли закінчиться війна, а й як. Зростаюча перспектива припинення вогню без членства України в НАТО або ЄС, поряд із російською окупацією п'ятої частини країни, не вселяє особливої довіри. Багато українців побоюються, що Росія незабаром знову нападе", - пише видання.
Раніше очікувалося, що українські жінки, які становлять основну масу біженців, повинні були повернутися додому після війни. Сьогодні ж більш правдоподібно, що скасування воєнного стану призведе до того, що ще більше українців, особливо чоловіків призовного віку, яким наразі заборонено виїжджати, покинуть країну. У дослідженні йдеться, що понад 500 тисяч чоловіків можуть виїхати.
Тим часом ті українці, які вже перебувають у Європі, пускають коріння. 67% біженців у Польщі активно шукають роботу. На курси польської мови подають заявки сотні людей.
Уряд планує дозволити біженцям обміняти тимчасовий захист на посвідку на проживання терміном на три роки. Заступник міністра внутрішніх справ Мачей Душчик заявив, що кількість тих, хто подасть заявку, "може становити кілька сотень тисяч, а може, і всі".
При цьому українці роблять набагато більший внесок в економіку Польщі як працівники і платники податків, ніж обходяться витрачена на них гуманітарна допомога. За даними консалтингової компанії Deloitte, у 2023 році вони додали аж 1,1% до ВВП, тож навіть нова хвиля біженців з України не стане проблемою.
Утім, в інших країнах ситуація не така райдужна, як у Польщі. Наприклад, у Німеччині рівень зайнятості серед українських біженців становив лише 43% на кінець 2024 року. В Італії та Іспанії ця частка ще нижча, хоча вона зростає майже скрізь.
Видання зазначає, що з майже 1,2 млн українських біженців у Німеччині понад 700 тисяч отримують допомогу в розмірі 563 євро (607 доларів США) на місяць. Там запропонували скоротити виплати, щоб підштовхнути біженців до роботи. Польща може зробити те ж саме.
Теоретично ринок праці в Європі повністю відкритий для українців, які перебувають під тимчасовим захистом. Але на практиці біженцям складно знайти роботу як службовцям. У Польщі 48% іноземців, здебільшого українців, працюють на посадах, нижчих за свою кваліфікацію. У Німеччині 72% дорослих українських біженців мають університетську освіту, але більшість із них працюють на низькокваліфікованих роботах або є безробітними. Мова може стати перешкодою, а визнання професійних ступенів і сертифікатів відбувається повільно або не відбувається в принципі. Роботодавці також неохоче наймають українців, оскільки країни можуть відкликати їхній захищений статус.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News