Українці змінили своє ставлення до цензури під час війни

За даними опитування, зараз 49% респондентів сприймають спроби активніших дій держави щодо інтернет-джерел як обмеження прав і свобод. У липні 2022 року так вважали лише 30%.

Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, зниження з 2022 року частки тих, хто підтримує більш активний контроль державою інформації в інтернет-джерелах, скоріше за все, є наслідком загалом зниження довіри громадян до органів влади.

"Як наслідок, зараз багато громадян можуть сприймати такі ініціативи як спроби цензури та політичні інструменти для приглушення голосів критиків влади (доцільно нагадати, що якщо в травні 2022 року 68% вважали, що владу не варто критикувати, то в кінці 2023 року вже 70% вважали, що, навпаки, варто критикувати можливі невдалі рішення чи дії)", - сказав він.

За його словами, подібна ситуація мала місце після 2017 року в контексті заборони російських соціальних мереж. На той момент більшість українців не довіряли владі і, як наслідок, лише меншість підтримали рішення про заборону російських соціальних мереж. Хоча це було корисне для держави рішення, але для багатьох українців воно сприймалося як просто політичний інструмент непопулярної влади з утримання своїх позицій.

"Важливо пам’ятати, що громадська думка може помилятися. Пересічним громадянам часто бракує необхідної інформації та експертності для оцінки важливості тих або інших рішень. Утім, у демократичних суспільствах неможливо ігнорувати громадськість і відмахуватися від неї. Успіх складних рішень і дій значною мірою залежить від конструктивної взаємодії та комунікації з громадськістю. Тому важливо мати відкриту та щиру комунікацію між владою та громадськістю", - констатував соціолог.

Опитування КМІС проводилося 17-23 лютого 2024 року серед 1052 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.