Бурхливу дискусію викликали слова міністра МВС Ігоря Клименка про покарання для чоловіків, які незаконно залишили Україну під час воєнних дій. В інтерв'ю РБК-Україна він навіть анонсував законопроект як спільну ініціативу Кабінету міністрів та депутатів Верховної Ради.
Образа на тих, хто правдами і неправдами тікає від обов'язку захисту батьківщини, в суспільстві велика, і є запит на нетерпимість. Але вирішення проблеми у тому контексті, в якому її представив міністр, більшість українців сприйняли критично. Чому розбиралася KP.UA.
Тут не законно, а тут – законно
В інтерв'ю Ігор Клименко сказав про тих, хто "нелегально перейшов кордон", але також згадав про тих, хто намагається виїхати з України за медичними фіктивними довідками, фальшивими документами про супроводження інваліда через корупцію в системі «Шлях».
– Тут треба розмежувати, що є законним, а що є незаконним виїздом. Якщо ухилист перетинає кордон поза пунктом пропуску – перепливає річку, продирається крізь хащі, ховається у багажнику авто, він свідомо прирікає себе на правопорушення та покарання, - каже колишній працівник прикордонної служби Кирило Антоненко.
Інший момент, якщо прикордонникам пред'являють документи, засвідчені офіційною медичною установою, або прізвище того, хто виїжджає, занесено до «Шляху» як волонтера чи експедитора вантажу.
- Такий виїзд законний, незважаючи на те, які переслідує мотиви. Якщо військовозобов'язаний не повертається до України, то сьогодні це питання моралі. Мені важко прогнозувати, якими кодексами він може бути врегульований і як при в'їзді мають реагувати прикордонники.
Наш співрозмовник моделює ситуацію:
- Резервіст отримав відстрочку від мобілізації за станом здоров'я, оформив рекомендації щодо операції за кордоном, виїхав, залишився в Європі до закінчення бойових дій. Якщо на українському кордоні він не зможе надати медичні довідки, що підтверджують законність затримки, сигнал можна передавати до правоохоронних органів.
Що з Конституцією робитимемо?
Нині відповідальність можна понести використання документів, які внесено неправдиві дані. Але та сама рекомендація до операції може бути цілком реальною.
- І ось виникає ситуація, що людина готувалась до процедури за однією ціною, а після приїзду їй виставили іншу – непосильну. Можливе таке? Можливо, - каже екс -заступник генерального прокурора, адвокат Олексій Баганець. – Факт обману необхідно довести, провести розслідування, призначити експертизи. Тобто взяти та залучити – виписати штраф або призначити інше покарання без очевидності порушення – неможливо.
Після заяви Ігоря Клименка однією з найпопулярніших цитат у соцмережах стала стаття 58 Конституції України:
«Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують чи скасовують відповідальність особи. Ніхто неспроможна відповідати діяння, які під час їх скоєння не визнавалися законом як правопорушення».
– Неповернені не є порушниками, бо нічого не порушували. Навіть якщо новий законопроект розроблять і ухвалять в експрес-режимі, під нього потраплять лише ті, хто порушуватиме правила виїзду за кордон з моменту набуття чинності законом, - акцентують Олексій Баганець.
Тобто «законні» ухилісти, які втекли за кордон за рік і три місяці війни і ті, хто зараз біжить, отримають індульгенцію. Інакше потрібно ухвалювати поправку до Конституції, порушуючи Конвенцію про права людини. А цього не привітає жодна правова інституція, починаючи від Венеціанської комісії і закінчуючи Європейським судом у Страсбурзі.
Законопроект ще навіть не на зародку, а в соцмережах уже образливо пишуть, що депутати, міністри, чиновники вивели своїх дітей із зони ризику, а зараз влаштовують показуху, ніби щось хочуть вирішити.
Не захопитися полюванням на відьом
Припустимо, з Конституцією розібралися, воєнний стан може виправдати нестандартні рішення. Але чи ми готові розкидатися своїми громадянами? Як мінімум третина тих, хто виїхав, за орієнтовними прогнозами, і так не збираються повертатися. Якщо повисне загроза переслідування, це число зросте.
«Ну й нехай відмовляються від громадянства, Україні зрадники не потрібні» – висловлюють свою думку прихильники ідеї покарання.
– Є вузьке коло людей, які виступають за категоричну справедливість. Але це поняття неоднозначне. Від того, як поставлено питання, багато в чому залежить відповідь. Наприклад, якби проводили соцопитування на тему: чи справедливо ні, що частина військовозобов'язаних не буде покарана за втечу, я впевнений, що більшість проголосувала б «несправедливо», - каже заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький. - У той же час, якщо запитати: хотіли б ви, щоб чоловіків випускали за кордон, більшість би відповіла позитивно.
Соціолог зазначає, що українці не люблять заборонених практик та обмежень своїх свобод. Тому більшість людей критично сприйняли слова глави МВС.
- Демографічна проблема – це також дуже важливо. Якщо біженці відчуватимуть себе ізгоями, якщо їм загрожуватимуть: коли повернетеся, ми вас покараємо, багато хто намагатиметься не повернутися. А нам треба, щоб повернулися – це суто раціональний підхід, бо країна втратила великий людський ресурс, і його треба буде відновлювати.
Експерт нагадує, що міряти всіх однією міркою не можна. Шахрайства – одна сторона медалі, ситуації – інша. Наприклад, людина виїхала перед 24 лютого до Єгипту, а після вторгнення перебралася до Німеччини. Або був у гостях у Бердянську, коли туди зайшли росіяни, виїжджав із окупації через РФ, залишився у Польщі.
- Важко розбиратися, що законно, а що – ні. Якщо виїзд було здійснено за сфабрикованою лікарем довідкою, треба карати і лікаря. А начальника лікаря за те, що дозволяє таку практику. Тож замість того, щоб зайнятися відновленням країни, ми можемо загрузнути в полюванні на відьом, замість згуртування – вбивати клини розбрату. Або роздмухувати корупцію, бо на покарання – не покарання можна впливати. Суспільство – це дуже тонка система, де важко говорити про чорне чи біле, - констатує Антон Грушецький. - Через своїх знайомих я також знаю людей, які за кордоном. З позицій соціолога я зацікавлений, щоб вони повернулися.
Коментар політолога
Дочекаємося закінчення війни
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
- Ігор Клименко висловив свою думку як поліцейський, його функція не пускати та карати. Міністр МВС закони не видає. Рішення, якою має бути відповідальність за порушення законів воєнного часу, прийматиме Рада. Я думаю, що може бути адміністративна, кримінальна – не певна.
Щодо норм Конституції, то воєнний стан обмежує дію деяких її норм. Обов'язок захищати батьківщину – це також конституційне становище.
А за великим рахунком потрібно дочекатися закінчення війни. Нам доведеться повертати людей, і я не думаю, що будуть десятки чи сотні розглядів та покарань. Але певній кількості чоловіків час від часу доведеться нагадувати, де він був і чому втік із країни. Це про моральну відповідальність.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →