Світовий банк спрогнозував Україні безпрецедентне падіння рівня життя внаслідок війни. За підсумками 2022 року кількість громадян, що живуть у бідності, зросте до 25% порівняно з довоєнними 2%. До кінця 2023 року їхня кількість може перевищити половину населення, вважають в установі.
UBR.ua дослідив методику вимірювання бідності від Світового банку, а також дізнався думки експертів, якою мірою вірними є прогнози установи щодо зростання бідності в Україні та чи відображають її критерії реальний добробут громадян.
Як визначає рівень бідності Світовий банк
Світовий банк (СБ) використовує монетарний критерій для вимірювання глобальної бідності. Там визначають щоденний дохід на одну людину, нижче за який вона вважається бідною.
Дохід вказується в міжнародних доларах за паритетом купівельної спроможності (ПКС) – умовною одиницею, яка виводиться СБ на підставі вартості споживчого кошика у різних країнах світу. Такий розрахунок необхідний, щоб зробити показник універсальним для різних країн, але при цьому потрібно нівелювати вплив ринкових обмінних курсів та відобразити реальну купівельну спроможність національних валют.
Згідно з прикладом, наведеним у записці очолюваної СБ Програми міжнародних зіставлень (ICP), яка займається розрахунком ПКС, споживчий кошик вартістю $50 у ПАР можна придбати за 239 південноафриканських рендів. З огляду на це за паритетом купівельної спроможності один долар коштує 4,77 ренда, хоча обмінний курс на момент написання записки становив 7,26 ренда/$. Така різниця обумовлена нижчими цінами на товари та послуги в ПАР порівняно з Америкою.
Втім, у СБ визначають пороговий рівень бідності не для кожної країни, а три узагальнених – для країн з низькими доходами ("межа абсолютної бідності"), для країн з доходами нижчими за середні та для країн з доходами вищими за середні. До останніх, згідно зі СБ, належить й Україна.
Порогові рівні бідності оновлюються по мірі перерахунку ПКС. До вересня 2022 року СБ використовував дані про ПКС 2011 року. З огляду на них нижня межа бідності в країнах з низькими доходами становила $1,9 за ПКС (далі в тексті – просто $), $3,2 – для країн з доходами нижчими за середні та $5,5 – для країн з доходами вищими за середні.
Від вересня Світовий банк почав використовувати дані про ПКС 2017 року, а порогові рівні бідності зросли до $2,15, $3,65 та $6,85 відповідно.
Скільки українців опиняться за межею бідності з огляду на критерії СБ
Майже одразу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну міжнародні організації почали прогнозувати погіршення добробуту в країні. При цьому тоді для вимірювання бідності застосовувалися дані про ПКС за 2011 рік, за якими пороговий рівень доходу для України становив $5,5.
Світовий банк у своєму звіті від 10 квітня спрогнозував, що частка українців, які живуть на менш ніж $5,5 на день, у 2022 році збільшиться до 19,8% порівняно з 1,8% у 2021 році. У "групі ризику", яка потенційно може перейти межу бідності, опиниться 59% населення, додавали у СБ.
Березневі оцінки Програми розвитку ООН (ПРООН) відрізнялися, хоча також грунтувалися на межі бідності у $5,5. У ПРООН привели чотири сценарії зростання бідності в Україні з огляду на можливий рівень падіння ВВП (на 7%, 15%, 20% та 60%).
Якщо виходити з останніх оцінок Міністерства економіки про падіння ВВП на 30% за січень-вересень, найбільш близьким до них є третій сценарій ПРООН – за ним кількість українців, які живуть менш ніж на $5,5, мала зрости у 2022 році до 9% (або до 3,62 млн осіб) порівняно з 2,5% у 2021 році. Якби війни у 2022 році не було, то показник мав би впасти до 2%, зазначено у прогнозі ПРООН.
Найсвіжіші прогнози зростання рівня бідності, в яких уже враховуються оновлені дані щодо ПКС від 2017 року, наводяться в осінньому огляді СБ. Там припустили, що у 2022 році кількість українців, які живуть менш ніж на $6,85, зросте до 25% порівняно з 5,5% у 2021 році.
Базовий сценарій СБ заснований на тому, що військово-економічна ситуація у середньостроковій перспективі суттєво не зміниться. Також цей прогноз не враховує як потенційні позитивні зміни в економіці, так і негативні – пов'язані з погіршенням у сферах безпеки та енергетики.
Безпосередньо в огляді про це не йдеться, проте регіональний директор СБ зі Східної Європи Аруп Банерджі зазначав у коментарі Reuters, що у разі продовження обстрілів критичної інфраструктури України з боку РФ ситуація з бідністю погіршиться. До кінця 2023 року за межею бідності можуть опинитися 55% населення країни, зазначив Банерджі.
Якою мірою є застосовними критерії СБ для виміру бідності в Україні
Як зазначив у коментарі UBR.ua економіст Олексій Кущ, розрахунки СБ, що грунтуються на паритеті купівельної спроможності, "поліпшують картину бідності" в Україні. Якщо виходити зі змін курсу долара до гривні в обмінниках, то рівень бідності має бути приблизно у півтора раза вищим, сказав Кущ.
"Навіть якщо орієнтуватися на курс за ПКС, то виходить близько $150 на людину на місяць – такий дохід має далеко не кожен українець. За ринковим курсом (40,4 грн/$ в обмінниках - ред.) це виходить близько 6 тис. грн. Тому зрозуміло, що реальна бідність – вища", - підсумував Кущ.
Варто зазначити, що й згідно з вказівками на офіційному сайті СБ, їхні критерії насамперед повинні використовуватися для вимірювання глобального рівня бідності. Для обліку частки бідного населення у кожній окремій державі краще підходять місцеві показники.
В Україні таким є фактичний прожитковий мінімум, дані про який до лютого 2022 року щомісяця публікувалися Міністерством соціальної політики. Фактичний прожитковий мінімум значно перевищує номінальний, який закладається до бюджету (з червня 2022 року – 2508 грн).
У січні 2022 року фактичний місячний прожитковий мінімум на людину за підрахунками Мінсоцполітики становив 5343 грн (з урахуванням обов'язкових платежів). При його визначенні враховується вартість продуктів харчування, непродовольчих товарів та комунальних послуг.
Згідно з осіннім оглядом СБ, якщо у 2021 році доходи нижчі за національну межу бідності (фактичного прожиткового мінімуму) мали 18% громадян, то до кінця 2022 року їхня частка має зрости до 60%.
Хто з українців перетне межу бідності
На думку директора Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) Іллі Несходовського, з огляду на будь-які критерії нижче за поріг бідності ризикують потрапити соціально вразливі групи українців – насамперед пенсіонери.
"80% з тих, чий дохід є меншим за поріг бідності – це пенсіонери", – вказав Несходовський.
Згідно з даними Пенсійного фонду України (ПФУ) на 1 жовтня, в Україні було 10,7 млн пенсіонерів (тобто приблизно 25% населення). Середній розмір пенсії – 4,5 тис. грн. Проте мінімальна пенсія в Україні становить 2680 грн. За ринковим курсом долара це приблизно $2,15 на день.
Критики офіційних методик вимірювання рівня бідності в Україні часто вказували на те, що жодна з них не враховує "тіньові" доходи громадян. Втім, за словами Несходовського, основна складова "тіньової" економіки – виплата зарплат у конвертах – не стосується пенсіонерів. А, отже, й не впливає на загальний рівень бідності в країні.
"Частина пенсіонерів має садові ділянки та отримує продукти харчування з городів. Але це не означає, що у них більш висока якість життя. Суттєво занижують свій дохід працюючі громадяни – але вони не потрапляють до категорії "бідних", навіть якщо отримують мінімальну зарплату"", - наголосив директор ІСЕТ.
Навпаки, як вважає Олексій Кущ, нинішня криза відрізнятиметься від кризи 2014 року тим, що соціально вразливі категорії громадян, зокрема пенсіонери, будуть у меншій мірі ризикувати опинитися в бідності, ніж працевлаштовані.
"Пенсіонери мають хоча б постійний соціальний трансфер у вигляді пенсії. Якщо людина втрачає роботу, то перспективи в неї сумні. Знайти роботу вкрай складно. Зараз близько 20% людей втратили роботу, приблизно 60% зіткнулися або зі скороченням робочого дня, або зі зменшенням зарплати. Посилює ситуацію, що економічно активне чоловіче населення не зможе виїхати на заробітки за кордон. А в Україні роботи може й не бути", – прокоментував Олексій Кущ.
Згідно з опитуванням кадрового порталу grc.ua, щомісяця 36% опитаних не вистачає коштів до зарплати. Наразі одним з основних соціальних амортизаторів падіння доходів населення є фіксація комунальних платежів – на час воєнного стану, нагадує Кущ, тарифи в Україні не підніматимуться, а несплата за платіжками не каратиметься відключенням електропостачання. Але хай там як, гроші на покриття різниці у тарифах все одно візьмуть з кишень українців.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News