Рівно місяць тому, 14 січня, Кабінет міністрів своєю ухвалою №36 дозволив бронювати 100% медичних працівників закладів охорони здоров'я державної та комунальної форм власності. Але тепер дишло підзаконного акта хочуть розвернути у зворотний бік.
І іноді, якщо треба, деяких цивільних медиків усе-таки зможуть мобілізувати, пише OBOZ.UA.
75% поранених військових проходять лікування у звичайних лікарнях
Після початку повномасштабної російської агресії, згідно з урядовою постановою №76 від 27 січня 2023 року "Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", державні та комунальні заклади охорони здоров'я цілком справедливо потрапили до категорії організацій, критично важливих для забезпечення життя.
Відповідно, бронюванню від мобілізації підлягали 50% військовозобов'язаних медичних працівників закладів охорони здоров'я, установ громадського здоров'я, установ, які здійснюють діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, а також центрів крові.
Але новою ухвалою №36 уряд дозволив бронювати медиків у повному обсязі (цікаво, що відповідно до цього самого документа, 100% бронь отримали ще прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури).
"75% поранених українських військовослужбовців проходять лікування саме у цивільних медичних закладах. Для нас важливо забезпечити безперебійне надання медичної допомоги у повному обсязі, тому уряд ухвалив рішення про стовідсоткове бронювання медичних працівників", – зазначив після схвалення постанови міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
"Скасування обмежень щодо обсягів бронювання для медичних працівників закладів охорони здоров'я особливо важливе", – наголосив заступник міністра економіки Віталій Кіндратов.
Нововведення викликало певний інтерес і серед медичних установ.
"Нині у лікарнях чоловіків-фахівців практично не залишилося, хіба що у хірургічному відділенні їх більшість. Принаймні у нас. А в інших відділеннях жінки-лікарі – до 100%. Якби залишили норму мобілізувати 50% від тих, хто підлягає призову, то ми б у результаті й половину хірургів могли втратити", – каже OBOZ.UA начальник медичної служби Київської міської клінічної лікарні №10 Данило Михайлов.
Дефіцит медиків в армії – близько 40%
Але рішення про стовідсоткове бронювання медичних працівників закладів охорони здоров'я також очікувано викликало невдоволення серед військових, які говорять про те, що дефіцит фронтових і госпітальних медиків становить зараз до 40%.
"Зокрема, у нас особлива потреба, дуже великий дефіцит анестезіологів та хірургів. Я знаю про брак щонайменше двох тисяч таких фахівців", – каже координаторка волонтерських медслужб Оксана Корчинська.
Одним словом, ситуація склалася патова: медики мають надавати допомогу і на фронті, і в тилу (і звичайним пацієнтам, і пораненим військовим), а на всіх фахівців уже не вистачає.
Для вирішення ситуації 6 лютого відбулася спеціальна нарада, у якій взяли участь міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, заступник міністра оборони Сергій Мельник та командувач медичних сил ЗСУ Анатолій Казмірчук.
Сторони вирішили, що потреби ЗСУ і сектору оборони в медиках забезпечуватимуться через механізм розбронювання (увага – з'явився новий неологізм!) окремих медичних працівників цивільних установ.
"Ми розуміємо потреби фронту. Щоб покрити їх, координуємося з Міноборони та командуванням медичних сил. Рішення про розбронювання медиків мають ухвалюватися з урахуванням реальних потреб у фахівцях того чи іншого профілю. Важливо зберігати баланс, щоб медична система працювала ефективно і для фронту, і для тилу", – наголосив наприкінці зустрічі Віктор Ляшко.
Механізм розбронювання медиків для потреб Сил оборони України має виглядати так: Міноборони та командування медичних сил надсилають запит до МОЗ щодо потреб у тих чи інших спеціалістах-медиках. Далі МОЗ у координації із департаментами охорони здоров'я проводитиме відповідні консультації (де і кого знайти) і сформовані списки надсилати до закладів охорони здоров'я. А їхні керівники мають через портал Дія подати на певного фахівця подання про розбронювання.
Зрештою все вирішуватимуть головлікарі медустанов
Цивільних медиків після розбронювання зможуть мобілізувати до ЗСУ чи інших військових формувань, при цьому з ними укладатимуть контракти терміном на 1 рік. Це дуже важливий момент.
Річ у тому, що для того, щоб мобілізований медичний працівник служив саме військовим медиком, у нього має бути офіцерське звання (для цього він мав закінчити військову кафедру). І зараз, наприклад, навіть дуже крутий цивільний хірург чи травматолог, який не має принаймні звання молодшого лейтенанта запасу, не може служити навіть у медичному пункті батальйону (низовий рівень медичних сил ЗСУ). Не належить. Бо не офіцер, а просто рядовий.
У кращому випадку такому медичному фахівцю необхідно спочатку отримати звання сержанта, потім пройти спеціальний 40-денний курс в Українській військово-медичній академії, після чого отримати звання молодшого лейтенанта медичної служби. У гіршому випадку – досвідченого хірурга чи травматолога просто заберуть у піхоту. Укладання контракту таких колізій дозволить уникнути.
Але тут ще проблема – а чи захочуть керівники цивільних закладів охорони здоров'я віддавати цінного фахівця?
"Згідно з постановою №76 "розбронювання" (а, згідно із законодавством, це анулювання відстрочки), здійснюється у чітко визначених законом випадках. І серед цих випадків немає запиту МОЗ чи департаментів охорони здоров'я. Тобто якщо не буде внесено додаткових змін до законодавства, схвалення остаточного рішення щодо направлення подання на анулювання відстрочки заброньованому працівникові належатиме керівнику медичної установи", – каже OBOZ.UA медична адвокатка, членкиня Комітету медичного та фармацевтичного права НААУ Юлія Миколаєць.
Тож, найімовірніше, найближчим часом слід чекати на новий законопроєкт на тему анулювання відстрочок. Просто так домовленості – це просто домовленості.