Президент США Дональд Трамп присвоїв диктатору Володимиру Путіну нову роль — не розпалювача військового конфлікту в Європі, а миротворця. Тим самим він порушив давню традицію американських лідерів — стримано спілкуватися з незмінними правителями на кшталт російського. Старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії, запрошений науковий співробітник Інституту Європейського університету Олександр Баунов дійшов таких висновків, проаналізувавши звіт про телефонну розмову з Путіним, який Трамп виклав у своїй соцмережі 12 лютого.
Чверть століття при владі Путін пропонував США спільно боротися з якимсь ворогом — ісламськими терористами, сомалійськими піратами, пандемією або глобальним потеплінням, пише Баунов у Facebook. Парадоксальним чином російському диктатору вдалося домогтися згоди, коли він сам став головним супротивником Заходу і, здавалося б, має бути гранично далеким від мети.
«У звіті Трампа про розмову з Путіним війна виглядає саме таким спільним ворогом, на кшталт COVID чи ісламського тероризму, якого треба спільно перемогти. Щоправда, для цього сама американська політика мала б почати стрімко змінюватися. Щодо цього справдилася теза Путіна, схожа на тезу [диктатора Франсіско] Франко часів виходу [Іспанії] з міжнародної ізоляції: ми непохитно залишимося стояти там, де були, а вони прогнуться під нас. Тактика — „застосувати силу, а потім стати необхідним для врегулювання наслідків“. Але ніколи цей прийом не застосовували так грубо, так відверто, під прикриттям власної ядерної зброї, і не приймали з такою готовністю», — констатує експерт.
Вашингтон зближується з Москвою на зло Європі і всупереч багаторічній практиці стриманого спілкування Білого дому з авторитарними незмінними правителями, зазначає він.
«Переговори про зупинення війни припускають присутність за спільним столом і агресора, якщо агресор не переможений, і навіть шанобливу з ним розмову, а не крик і ультиматуми. Щодо цього Трамп усе робить стандартно.
Інша річ, що робить це людина, від якої ми чуємо майже безперервний потік криків і ультиматумів у найрізноманітніших напрямках. На цьому тлі підкреслено доброзичливий, навіть улесливий тон звіту про розмову з Путіним виділяється досить контрастно", — пише Баунов.
Вивчивши публікацію Трампа в його соцмережі, зроблену одразу після розмови з Путіним і до бесіди з президентом України Володимиром Зеленським, аналітик виділив 11 прикладів відвертих лестощів, до яких вдався глава Білого дому.
- Трамп намагається сподобатися Путіну, починаючи зі слів lengthy and highly productive — «довга і надзвичайно плідна» розмова.
- «Ми обговорювали Україну». Згадка на першому місці означає, що ситуація в Україні для Трампа — пріоритет у відносинах із Росією.
- «Близький Схід» через кому після України — дуже хороший для Путіна розвиток розмови. «Це означає, що американський президент бачить у Путіні не тільки агресора, якого треба зупинити, нехай ціною поступок з боку жертви, а й глобального гравця, за участю якого можна розв’язувати решту „проклятих“ питань. Не виключено, що тему Близького Сходу вплів у розмову сам Путін».
- «Енергетику». Можливо, Трамп лякав Путіна зниженням цін на нафту. Але не виключено, що йдеться просто про спільну прихильність співрозмовників до традиційної енергетики і скептицизм щодо прискореного енергетичного переходу.
- «Штучний інтелект» — скоріше, тема Трампа, але й Путін міг додати туди тему спотворень, які нібито вносять у ШІ «ліберальні сили».
- The power of the Dollar, «сила долара». Мабуть, запевнення Путіна про те, як санкції проти Росії та арешт її активів підривають долар як міжнародну валюту.
- «Ми обидва розмірковували про Велику Історію наших Народів і про те, як успішно ми разом билися у Другій світовій війні». «Це не просто чиста, безпримісна насолода для вух російського лідера, це ще й спільна платформа великого минулого і „арка великих націй“ — суб'єктів історії, де менш великі — її об'єкти. Тут Путін, безсумнівно, говорив про реабілітацію нацизму і перегляд історії в Україні, Східній Європі, а можливо, і взагалі в Європі».
- «Ми домовилися працювати разом, дуже тісно, включно з відвідуванням країн один одного». Обіцянка обмінятися візитами — це успіх Путіна. «Візит американського президента будь-яка диктатура сприймає як вищу форму міжнародної легітимації, практично магічний ритуал зняття дипломатичного прокляття. Тепер буде шалена робота, щоб поєднати тезу про велику історію і війну з тезою про візит і отримати візит на парад Перемоги, а до нього можна приурочити і зупинку вогню».
- «І почнемо ми з того, що зателефонуємо президенту України Зеленському, щоб проінформувати його про розмову, що я і зроблю просто зараз». «Дуже важка фраза для України. У мові Трампа виникає якесь колективне „ми“ з Путіним — щодо України. Причому фраза показує, що це саме „ми з Путіним“, а не „ми, Божою милістю самодержець“, тому що далі йде „я“».
- Трамп анонсує переговорну команду у складі держсекретаря Марко Рубіо, директора ЦРУ Джона Реткліффа, радника з національної безпеки Майкла Волца і спецпосланця Стіва Віткоффа. У ній немає спецпосланця по Україні Кіта Келлога, який порівняно жорстко налаштований щодо Москви.
- Комбінація фраз «мільйони людей загинули на війні, яка не трапилася б, якби я був президентом» і «хочу подякувати Путіну за час і зусилля, які він приділив цій розмові» — символічне перенесення відповідальності з Путіна на експрезидента США Джо Байдена.
Такими словесними хитрощами Трамп перетворює Росію на рівноправного учасника врегулювання конфлікту, вважає експерт.
Нагадаємо, Камала Гаррис заявила про можливість знову балотуватися у президенти США.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Трамп несподівано збільшив мита для Канади: що сталося.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →