В Україні працюють над змінами щодо правил мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Президент вже наголосив, що ці зміни потрібні, а від чиновників дедалі частіше лунають заяви про те, що нові ініціативи будуть відомі вже незабаром.
Тож що відомо про можливі зміни в мобілізації та як про них відгукуються Зеленський та Залужний - читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.
Що відомо про законопроекти, над якими працює Рада
Як повідомлялося, українська влада готує комплексний план з мобілізації і його можуть представити найближчим часом.
Зокрема, один з документів, який стосується змін, уже зареєстрований в парламенті, а другий знаходиться на фінальній стадії погодження в Раді.
Про мобілізацію
Так, щодо мобілізації, то одна зі змін передбачає уточнення що таке особливий період, а саме: від ухвалення рішення про проведення мобілізації і до часу демобілізації і закінчення воєнних дій.
Мовиться й про те, щоб після введення правового режиму воєнного стану військовозобов'язані з'являлися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), а резервісти - до відповідних військових частин.
Відпустки, пенсії
Один із законопроектів, що вже зареєстрований у Радій стосується забезпечення прав військовослужбовців і поліцейських на соціальний захист. В ньому регулюється, яку інформацію можуть поширювати військовослужбовці, документ стосується питання речового забезпечення та відпусток (йдеться про відпустки для військовослужбовців при народженні дитини, яких на сьогодні немає, і відпустки до 12 місяців після поранення та лікування).
Крім того, він стосується обліку строку військової служби для нарахування пенсії. У разі проходження служби в умовах воєнного стану - рахується місяць за два. Там же і механізм нарахування для тих, хто бере безпосередню участь у бойових діях та перебував у полоні.
Повістки поштою
Також народні депутати працюють над уточненням прав
військовозобов'язаних і представників ТЦК під час проведення мобілізаційних заходів.
Зокрема, українців хочуть зобов'язати самостійно приходити в ТЦК, а також носити з собою документи про військовий облік. Не виключають нардепи й можливість надсилати військовозобов'язаним повістки поштою та рекомендованим листом.
Тобто сповіщення про надходження рекомендованого листа надходить до поштової скриньки, а уже сам лист з повісткою мають видати людині особисто в руки відповідні представники поштових служб.
Разом з тим у парламенті хочуть вказати, що повістки можуть вручатися не лише представниками ТЦК, але і через органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади. Хоч законом і передбачено їхнє право на участь у мобілізаційних заходах, але на практиці вони дуже часто уникають цих своїх обов'язків. Також повістки зможуть вручати і представники військових адміністрацій.
Про відстрочку студентів і не лише
Парламентарі працюють над уточненням підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Мета цього уникнути "лазівок" в чинному законодавстві, які використовують військовозобов'язані для зловживань.
Зокрема, наразі якщо на утриманні військовозобов'язаного, який підлягає мобілізації, є недієздатна або неповнолітня дитина; чоловік / дружина 1 або 2 групи інвалідності; інші недієздатні члени сім'ї (батько / мати - першого ступеня спорідненості), то він має право на відстрочку.
Ця норма наразі залишається. Але військовозобов'язаним пропонують надавати відстрочку у тому випадку, якщо за цими особами більш нема кому з точки зору закону доглядати.
Разом з тим, норма щодо батьків трьох і більше неповнолітніх дітей залишається незмінною.
Крім того, законопроектом також планується врегулювати право на відстрочку студентів, які здобувають вищу освіту. Тобто йдеться про скасування відстрочки від мобілізації для тих, хто вирішив здобувати ще одну вищу освіту.
Контекст: якщо особи, які після однієї вищої освіти, здобувають другу вищу освіту - того ж рівня або нижчого рівня, то для них відстрочки не буде. Якщо ж людина пішла здобувати наступний рівень освіти, наприклад, після магістерського ступеня йде на аспірантуру, то тоді відстрочка залишається.
Демобілізація
Також в Раді тривають дискусії щодо демобілізації (визначення строку служби, після якого військовослужбовець матиме право на звільнення). І це питання називають одним зі складніших, оскільки такої практики під час повномасштабної війни раніше не застосовувалося.
Сам президент називає демобілізацію "питанням номер один".
"Поки що не побачив там демобілізації, хоча вважаю це питання номер один… Я б дуже хотів, щоб наше військове керівництво розуміло всі ці виклики. Ми не можемо втратити найсміливіших людей, найпотужніших людей, їхній моральний стан. Якщо ми говоримо про додаткові мобілізаційні сили, ми маємо знайти демобілізаційні процеси… Це має бути предметно, з конкретикою і великою повагою до воїнів", - сказав він учора під час прес-конференції.
Як пояснював РБК-Україна народний депутат (фракція "Голос"), секретар оборонного комітету Роман Костенко, запропонований депутатами текст передбачає демобілізацію після 18 місяців. Окремо звучала ідея щодо демобілізації після 36 місяців. Але основні позиції щодо демобілізації вирішує президент разом з головнокомандувачем. Тому бачення щодо демобілізації має надійти саме від них.
Що з віковим порогом?
Як писало РБК-Україна, поки змін щодо вікового порогу не передбачається. Тобто наразі чоловіки з 18 до 27 років підлягають призову на строкову службу (її в умовах війни не проводять). Відповідно й мобілізація чоловіків цього вікового порогу не проводиться. Але вони можуть піти на службу за власним бажанням.
Але раніше парламент ухвалив зміни, які дозволяють мобілізувати людину, що не має військової підготовки, починаючи з 25 років. Втім, президент Володимир Зеленський не підписав документ.
Зауважимо, вчора під час великої прес-конференції президента запитали про доцільність мобілізації молодших за 27 років і ось що він відповів:
"Що стосується 25-ти років - якщо всі аргументи буде викладено і на сьогодні я бачу, що їм це потрібно, то з цим погоджусь".
Як реагує Зеленський на зміни, які готують
В одному зі своїх традиційних вечірніх звернень президент наголосив: "всі розуміють, що у питанні мобілізації в Україні потрібні зміни".
За його словами, йдеться не просто про кількість тих, хто може бути мобілізований. Це питання про терміни для демобілізації, і для тих, хто згодом прийде до української армії.
"І це питання про умови. Це комплексні речі, які мають опрацьовувати військове керівництво та Міністерство оборони, мають бути представлені на Ставці для затвердження....Я чекаю на комплексні рішення", - заявив Зеленський.
Щобільше, вчора він розповів, що головнокомандувач ЗСУ та Генштаб на засіданні Ставки запропонували додатково мобілізувати 450-500 тисяч людей.
"Вони запропонували додатково мобілізувати 450-500 тисяч людей. Це дуже серйозна цифра. Я сказав, що мені потрібно більше аргументів, щоб підтримувати цей напрямок, тому що це питання людей, справедливості, обороноздатності та фінансів", - стверджує Зеленський.
Але глава держави зазначив, що мобілізація "у такому форматі" коштуватиме Україні додатково 500 мільярдів гривень. Тож слід питання детально розібрати.
Що каже Залужний про мобілізацію в Україні
При цьому головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний вважає, що процес мобілізації слід повернути до рамок, які існували раніше.
"Щодо питань мобілізації, то її не те, що треба посилювати, а повернути в ті межі, у ті рамки, які працювали раніше. Тому що зараз це проблема тих людей, які воюють на передньому краї, їх має хтось замінювати, їм має хтось допомагати", - сказав він нещодавно в коментарі РБК-Україна.
Коли очікувати змін
За словами секретаря РНБО України Олексія Данілова, нові
законодавчі зміни в мобілізації в Україні очікуються вже найближчим часом.
Він зазначив, що зараз йде запуск нової програми, яку вже декілька разів обговорювали на Ставці, а зараз питання комплексно розробляється.
"Я би не хотів зараз давати остаточну відповідь, тому що ще раз наголошую, воно зараз в процесі. Єдине, що можна сказати, що на наступному засіданні Ставки президент дав вказівку, щоб це питання було остаточно підготовлене", - зазначив Данілов в інтерв'ю ВВС 12 грудня.
Нагадаємо, Росія вдарила по Україні балістичною ракетою "Орєшнік", - Путін.
Раніше Вєсті-ua.net писали,
Також Вєсті-ua.net повідомляли, Що це за ракета "Орешник", якою Путін вдарив по Дніпру: експерти пояснили.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →