Президент України Володимир Зеленський заявив, що повномасштабного вторгнення Росії могло не бути, якби у 2014 році Україна дала відсіч окупантам у Криму. В інтерв’ю британському підприємцю та ведучому Стівену Бартлетту він пояснив, чому Володимир Путін прагне відновити російську імперію, як Кремль планував захопити Київ, чому російські війська зазнали поразки на початку вторгнення та які умови необхідні для завершення війни. Окремо президент відповів на заяви Дональда Трампа про українські удари по російській енергетичній інфраструктурі та пояснив, чому вважає припинення вогню найбільшим компромісом України. Про це повідомляють Vesti-UA.net з посиланням на Главред який з'ясував, що Зеленський розповів про мету Путіна, оборону Києва та умови завершення війни - основні заяви президента України.
Коли почалася війна Росії проти України і чи можна було її зупинити
В інтерв’ю подкасту DOAC "The Diary Of A CEO" Володимир Зеленський повернувся до окупації Криму у 2014 році та пояснив, чому вважає її початком російсько-української війни. На його думку, відсутність рішучої військової відповіді на захоплення півострова могла вплинути на подальші рішення Кремля.
Зеленський пояснив, що тоді російські військові діяли без розпізнавальних знаків, а Москва тривалий час заперечувала свою причетність. Така тактика ускладнювала розуміння того, що відбувається, і створювала враження, що йдеться не про повноцінну воєнну операцію, а про поступове захоплення території.
"Війна справді почалася з окупації Криму. Це правда. Просто ця окупація відбувалася повільно. Вона не дуже нагадувала війну", - пояснив президент України.
За словами Зеленського, важливу роль відіграла відсутність чітких наказів щодо захисту території. Він переконаний, що рішучіша реакція української влади могла б змінити розрахунки російського керівництва та не дозволити йому повірити у можливість безперешкодного просування.
Чому Росія прагне знову підпорядкувати собі Україну
Прагнення Володимира Путіна відновити імперський вплив Росії Зеленський назвав однією з передумов вторгнення. За його словами, Україна, яка після відновлення незалежності обрала власний шлях розвитку, стала перешкодою для цих амбіцій.
Розвиваючи думку про імперські амбіції Кремля, Володимир Зеленський пояснив, чому, на його переконання, інтеграція України до Європи становить загрозу для нинішньої російської системи. Президент пов’язав це не лише з геополітичним вибором Києва, а й із багатонаціональним складом Росії. Він вважає, що приклад незалежної України, яка самостійно визначає своє майбутнє, може впливати на народи, що живуть у межах Російської Федерації.
Зеленський наголосив, що Росія складається з багатьох народів із різними релігіями та національною ідентичністю. На його думку, імперська модель влади намагається втримувати їх у єдиній системі, тоді як прагнення до свободи створює для неї внутрішній виклик.
Розмірковуючи про російські претензії на українську історію, президент звернувся до періоду Київської Русі. Зеленський наголосив, що українська історична спадщина сформувалася задовго до появи Радянського Союзу, а Київська Русь була відомою європейською державою. На його думку, російська влада вибірково трактує минуле, відсуваючи на другий план історичні факти, які суперечать її політичним цілям.
Президент звинуватив Путіна в тому, що той намагається побудувати власну версію історії, зосереджену переважно на подіях після революції 1917 року. Такий підхід, за словами Зеленського, дозволяє Кремлю применшувати окремішність української державності та подавати Україну як частину російського історичного простору.
Крім того президент нагадав про промисловий, науковий та інтелектуальний потенціал України, який мав велике значення для Радянського Союзу. На його переконання, втрата контролю над Україною підриває можливості Москви відновити колишню імперську конструкцію.
Зеленський також пов’язав російську агресію з намаганнями використати мовне питання для розколу українського суспільства. За його словами, Кремль представляв окупацію як захист російськомовного населення, хоча ця риторика слугувала виправданням для захоплення територій.
Він додав, що російське керівництво намагалося використати історичні аргументи для заперечення української державності. Зеленський відкинув таку інтерпретацію, нагадавши про історію Київської Русі та українські культурні традиції, які існували задовго до створення Радянського Союзу.
Чому Росія напала на Україну 24 лютого 2022 року
Підготовка Росії до повномасштабного нападу тривала місяцями, однак масштаб майбутньої операції було важко передбачити. Зеленський розповів, що українська влада отримувала сигнали про можливу ескалацію, але не мала повного уявлення про намір російської армії атакувати з кількох напрямків.
Президент згадав переговори між Джо Байденом і Володимиром Путіним у 2021 році та повідомив, що українська сторона зверталася до американських партнерів із проханнями надати зброю для самооборони. Він також виступав за запровадження превентивних санкцій проти Росії, сподіваючись, що це може відвернути Кремль від остаточного рішення про напад.
За його словами, американська адміністрація обрала інший підхід і погодилася запровадити обмеження у разі фактичного нападу. Президент вважає, що така послідовність дій була помилкою, хоча й наголосив, що не береться остаточно оцінювати рішення американського лідера.
Зеленський також згадав про дипломатичні контакти європейських держав із Москвою напередодні вторгнення. За його словами, російський президент запевняв співрозмовників, що не планує нападу, хоча, як переконаний Зеленський, уже знав про майбутню операцію.
Чому план захопити Київ за три дні провалився
На початку повномасштабного вторгнення російське командування розраховувало швидко захопити Київ, але недооцінило готовність українців чинити опір. За словами Зеленського, план Москви передбачав не лише наступ, а й усунення українського керівництва та створення умов для капітуляції.
Президент звернув увагу на те, що Росія не врахувала відмінності між окупацією Криму у 2014 році та наступом на Київ у 2022-му. Тоді захоплення півострова відбувалося за умов обмеженого збройного опору, але під час повномасштабного вторгнення російські війська зіткнулися з організованою обороною та масовою мобілізацією населення.
"Саме те, з чого ви сьогодні почали, - що Україна не є Росією. У цьому його проблема: він відмовляється визнавати окрему націю, відмовляється визнавати окрему країну. Саме це його й згубило", - сказав Зеленський.
Зеленський пояснив, що для захоплення столиці російській армії знадобилося б значно більше сил, ніж було залучено до операції. Адже просування до великого міста не означає автоматичного контролю над ним: окупантам довелося б залишати війська в населених пунктах на шляху, забезпечувати постачання та протидіяти місцевому опору.
Він також розповів, що після початку вторгнення чисельність української армії зросла завдяки мобілізації та добровольцям. Це допомогло втримати оборону, а згодом відновити контроль над Київською та Чернігівською областями.
Чому оборона Гостомеля була важливою для захисту Києва
Аеропорт у Гостомелі російські війська намагалися використати для перекидання значних десантних сил і подальшого наступу на столицю. Українські військові прагнули зірвати цей задум, адже контроль над летовищем міг спростити Росії перекидання підкріплень.
Президент пояснив, що російський план передбачав блокування Києва, захоплення важливих об’єктів інфраструктури та порушення логістики. Встановлення контролю над аеропортом мало спростити перекидання підкріплень, тоді як захоплення телевеж та інших комунікаційних об’єктів могло посилити хаос у державному управлінні.
За його словами, бої за летовище були надзвичайно запеклими, а контроль над ним переходив від однієї сторони до іншої. Українські підрозділи не дозволили росіянам повноцінно використати аеропорт для масштабного десантування. Зеленський наголосив, що оборона Гостомеля стала одним із ключових епізодів боротьби за столицю.
На запитання про можливі наслідки захоплення аеропорту президент відповів, що російські війська могли б просунутися далі в місто. Водночас він підкреслив, що результат визначався не одним епізодом, а загальним опором українських військових і цивільних.
Чому Зеленський відмовився евакуюватися з Києва
У перші години повномасштабного вторгнення Володимир Зеленський перебував із родиною, а після повідомлень про ракетні удари вирушив до Офісу президента. Там він організовував роботу державного керівництва в умовах наступу російських військ на столицю.
Президент підтвердив, що Джо Байден запропонував допомогу з евакуацією. Однак Зеленський вирішив залишитися в Україні та зосередитися на обороні держави. Він пояснив, що в перші дні вторгнення його фізична присутність у Києві мала значення не лише для міжнародних партнерів, а й для українського суспільства та військових.
"Ми готові допомогти вам евакуюватися, бо, звісно, через вторгнення Київ оточений, і ми готові допомогти вам та вашій родині", - так Зеленський переказав пропозицію американського президента.
За словами українського лідера, він працював із бункера під Офісом президента та звідти спілкувався з міжнародними партнерами. Він закликав їх об’єднатися, підтримати Україну та не залишати її наодинці з російською агресією.
Водночас Кремль поширював повідомлення про нібито втечу Зеленського зі столиці. Президент вважає, що ця інформаційна кампанія мала деморалізувати українців і створити враження, ніби державне керівництво втратило контроль над ситуацією.
Він додав, що регулярно з’являвся на публіці, аби спростовувати російські повідомлення. За словами президента, українські військові згодом говорили йому, що його присутність у столиці була для них важливим сигналом: держава продовжує працювати, а керівництво не відмовилося від боротьби.
Чи міг Трамп запобігти повномасштабній війні
Дональд Трамп стверджував, що повномасштабного вторгнення не сталося б, якби він був президентом США у 2022 році. В інтерв’ю Стівену Бартлетту Зеленський визнав, що війна почалася за президентства Джо Байдена, але наголосив: це саме по собі не доводить, що інший президент міг би усунути російську загрозу.
Водночас український лідер наголосив, що сам факт відсутності вторгнення за одного американського президента не доводить, що інший міг би назавжди усунути загрозу. На його думку, головною причиною російської агресії є не особистість господаря Білого дому, а стратегічні наміри Путіна щодо України.
Президент також припустив, що особливі відносини Трампа з Путіним могли б вплинути на рішення російського керівництва. Однак він застеріг від припущення, що зміна президента США сама по собі усуне небезпеку для України.
Президент також звернув увагу на стратегічне значення Слов’янська, Краматорська та Дружківки. На його думку, подальше просування російських військ у цьому напрямку створило б додаткові загрози для інших важливих українських міст і промислових центрів.
Зеленський пояснив, що передача цих територій Росії не означала б автоматичного припинення її агресії. Навпаки, за його оцінкою, втрата укріплених позицій могла б відкрити противнику шлях до подальшого просування, зокрема до Павлограда. Саме тому президент пов’язує питання територій із майбутніми гарантіями безпеки.
Чому припинення вогню стало б компромісом для України
Припинення вогню не означає для України відмови від справедливості чи гарантій безпеки. Зеленський наголосив, що суспільство зазнало величезних втрат, а багато родин пережили окупацію, катування та загибель близьких.
Президент наголосив, що не можна вимагати від українців забути пережите або погодитися на мир без механізмів відповідальності. На його думку, майбутня угода має передбачати шлях до справедливості, навіть якщо покарання винних не відбудеться відразу.
Він також пов’язав майбутню стабільність із гарантіями безпеки. Україна, за словами президента, відкрита до обговорення таких механізмів, зокрема членства в НАТО. Однак Зеленський наголосив, що не бачить сенсу в поступках, які залишили б країну без надійного захисту від нового російського наступу.
Президент окремо підкреслив, що Росія прагне змусити Україну відступити ще далі, тоді як українська сторона вважає припинення бойових дій на нинішніх позиціях значним компромісом. На його думку, подальші територіальні поступки могли б поставити під загрозу безпеку інших міст.
Чому Зеленський відкидає вимоги припинити удари по російській енергетиці
Українські удари по російській енергетичній інфраструктурі стали предметом суперечки між Києвом і Вашингтоном. Дональд Трамп закликав Україну припинити атаки на російські нафтопереробні підприємства, пов’язуючи їх із ситуацією на енергетичному ринку та цінами на дизельне пальне у США.
Зеленський відкинув таке пояснення. Він заявив, що українські удари є відповіддю на російські атаки по енергосистемі України, через які громадяни залишаються без електроенергії. Президент також поставив під сумнів твердження про вирішальний вплив російського експорту дизельного пального на ціни у США.
За його словами, Україна неодноразово пропонувала домовитися про енергетичне перемир’я, яке передбачало б взаємне припинення ударів по відповідній інфраструктурі. Президент стверджує, що готовий зупинити українські атаки в межах такої домовленості, якщо Росія також припинить бити по українських енергетичних об’єктах.
Зеленський наголосив, що неодноразово звертався до Трампа з пропозицією домовитися про припинення атак на енергетику. Однак, за його словами, Москва не погоджується на такий формат, а відповідальність за проблему американський президент перекладає на Київ.
Він також заявив, що просив США надати Україні ракети протиповітряної оборони для захисту енергетичних об’єктів. За словами Зеленського, це дозволило б Україні зосередитися на обороні власної інфраструктури, якщо домовитися про припинення взаємних атак не вдасться.
Як США можуть змусити Росію сісти за стіл переговорів
Зеленський вважає, що Дональд Трамп має інструменти впливу на Володимира Путіна, зокрема можливість посилити санкційний тиск. На думку президента України, Вашингтон міг би активніше залучити Москву до переговорів, якби жорсткіше реагував на дії російського керівництва.
Зеленський зауважив, що американський президент має можливість використати санкційні механізми, підтримані Конгресом США. Водночас він не став стверджувати, що знає причини, через які Трамп не застосовує їх у повному обсязі. Серед можливих пояснень український лідер назвав особливі відносини між політиками та економічні домовленості, однак підкреслив, що це лише припущення.
На уточнення ведучого про причини такого підходу президент відповів, що не може достеменно пояснити мотиви американської сторони. Він також повторив, що Україна готова до переговорів, але не вважає справедливими вимоги, які передбачають подальший відступ українських військ без надійних гарантій безпеки.
Зеленський наголосив, що для припинення війни потрібні конкретні рішення, які зупинять російську агресію та створять умови для тривалого миру. Він також зауважив, що час покаже, які домовленості можливі між сторонами та чи готова Росія перейти від заяв до реальних кроків.
