Обмежений доступ української агропродукції на європейський ринок та відмова українським аграріям у дотаціях від ЄС можуть стати реальністю після вступу нашої країни до Євросоюзу.
Єврокомісія готує обмеження для української агропродукції на внутрішньому європейському ринку. Крім того, переважна більшість українських агровиробників не матиме доступу до європейських дотацій. При цьому ЄС хоче витіснити українських аграріїв з європейського ринку та переорієнтувати їх на Африку і Близький Схід. За таких умов цілком закономірно постає питання: навіщо нам взагалі вступати до ЄС, якщо в результаті Україна матиме більше втрат, ніж надбань?
Чому такі умови є неприйнятними для України, розповів міністр агрополітики та продовольства Тарас Висоцький в інтерв'ю, яке він дав Politico.
Київ не погоджується на довгострокове обмеження доступу до ринку ЄС
Питання аграрної торгівлі стало одним із потенційно найскладніших у процесі майбутнього вступу України до Євросоюзу. Європейська комісія, готуючись до розширення блоку, запропонувала переглянути окремі правила для чутливої сільськогосподарської продукції.
Одна з ідей полягає в тому, щоб не відкривати українським товарам повний доступ до європейського ринку навіть після приєднання України. Натомість ЄС готовий сприяти поверненню українських експортерів на традиційні ринки в країнах Африки та Близького Сходу.
Однак українська сторона вважає такий підхід несумісним із повноцінним членством в ЄС.
Україна бачить можливості для взаємовигідної співпраці з європейськими виробниками
Висоцький закликав не сприймати український агросектор лише як потенційного конкурента фермерів Євросоюзу. На його думку, українська сільськогосподарська промисловість може, навпаки, посилити продовольчу та ресурсну безпеку самого ЄС.
Зокрема, Україна здатна допомогти європейським країнам скоротити залежність від постачань із третіх держав таких товарів, як добрива, соя та лізин, який використовується у виробництві кормів для тварин.
Крім того, український аграрний сектор може створити для європейських компаній додаткові можливості виходу на міжнародні ринки через чорноморські торговельні маршрути.
Україна також прагне поступово змінити структуру свого експорту — від переважання зернових та іншої сировини до постачань продукції з вищою доданою вартістю. Йдеться про корми, харчові інгредієнти, перероблену продукцію та біопаливо.
Київ допускає квоти та інші перехідні механізми
Українська сторона не виключає можливості використання спеціальних умов на етапі адаптації до правил ЄС. Серед потенційних інструментів — поступове збільшення державної підтримки агросектору, тимчасові квоти та додаткові гарантії для найчутливіших категорій продукції.
Однак, за словами Висоцького, такі заходи мають бути саме перехідними. Для них необхідно заздалегідь визначити кінцевий термін дії, після якого Україна має отримати повноцінний доступ до європейського ринку.
Міністр також вважає, що Україна має значний потенціал для залучення інвестицій у харчову промисловість. Розвиток переробних підприємств міг би стати одним із напрямів економічної співпраці з європейським бізнесом.
За його оцінкою, близько 80% українських господарств можуть опинитися поза системою підтримки через більші, ніж передбачено європейськими нормами, розміри підприємств. Тому це питання, на його думку, також потребуватиме окремих домовленостей між Україною та Євросоюзом.
Чому аграрне питання може ускладнити переговори про вступ
Експерти раніше неодноразово зазначали, що саме сільське господарство може стати одним із найскладніших напрямів переговорів між Україною та ЄС.
Проблема пов'язана не лише з обсягами українського виробництва, а й із майбутнім розподілом коштів Спільної аграрної політики Євросоюзу. Зараз ці фінансові ресурси отримують фермери держав-членів, тоді як потенційне приєднання України суттєво збільшить кількість сільськогосподарських виробників, які претендуватимуть на підтримку.
Великі українські господарства можуть зіткнутися з окремою проблемою
Ще одним питанням є відповідність українських агропідприємств критеріям чинної системи європейських дотацій.
Колишній міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев раніше заявляв, що за нинішніми правилами значна частина українських господарств може не відповідати вимогам для участі у відповідних програмах.
