Німеччина офіційно підтримала зусилля Києва щодо збереження мобілізаційного та людського ресурсу. Берлін спільно з українською владою вже розробляє механізми, які допоможуть українським біженцям, зокрема чоловікам призовного віку, повернутися додому.
ТСН.ua зібрав усі подробиці щодо цього питання.
Під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що Німеччина розуміє необхідність обмеження виїзду чоловіків призовного віку за кордон. За його словами, це критично важливо для здатності України захищатися і в подальшому відбудовувати країну.
«Ми підтримуємо зусилля України щодо обмеження виїзду чоловіків призовного віку до ЄС. Це абсолютно необхідно для того, щоб країна могла захищати себе, щоб зберігалася єдність українського суспільства і щоб країну можна було відбудувати. І ми бачимо тут відчутний прогрес в інтересі обох сторін», — підкреслив Мерц.
Що думає Зеленський про повернення українських чоловіків
Президент Володимир Зеленський наголосив, що питання повернення громадян мобілізаційного віку — це насамперед питання справедливості перед тими, хто вже тривалий час перебуває на фронті. Глава держави зауважив, що багато молодих людей виїхали за кордон тимчасово, але залишилися там на роки, часто порушуючи законодавство.
«Наші Збройні сили хотіли б, щоб вони повернулися, безумовно. Тому що потрібне питання справедливості у нас. Люди, воїни на фронті, їм потрібні ротації. Відповідальність має нести кожна людина, яка є громадянином України, яка має сили для цього, конституційний обов’язок і мобілізаційний вік», — заявив президент.
Водночас він додав, що молодь немобілізаційного віку має повне право залишатися за кордоном.
Згідно з даними Міграційної служби Німеччини, станом на березень 2026 року до країни офіційно в’їхало понад 1,3 мільйона українців. Речниця федерального відомства Верена Баєр у відповідь на запит ТСН.ua повідомила, що серед них зафіксовано 349 520 чоловіків віком від 18 до 63 років. Саме ця категорія громадян наразі є предметом міжурядових дискусій щодо можливого повернення.
Чи можлива масова депортація чоловіків призовного віку: думки експертів
Попри політичні заяви юридичний бік питання залишається складним. Адвокат Юрій Демченко зазначає, що масова депортація за ознакою призовного віку може бути розцінена як дискримінація, що суперечить європейському законодавству. За його словами, тимчасовий захист базується на Директиві ЄС, яка не ділить біженців на військовозобов’язаних і ні.
«Масові депортації українців за принципом призовного віку — це нереально, це дискримінація і це не передбачено європейським законодавством», — вважає юрист.
Схожу скептичну думку висловив і народний депутат Богдан Кицак. Він попередив, що навіть за умови запуску механізмів повернення існує ризик масового переїзду українців до інших країн Європи заради уникнення репатріації.
Народний обранець Дмитро Разумков також додав, що Європа навряд чи примусово висилатиме тих, хто працює і приносить користь місцевій економіці. На його думку, під загрозу можуть потрапити лише ті, хто перебуває на урядовому забезпеченні.
Питання військовозобов’язаних українців порушує не лише Німеччина. Міністерство юстиції Норвегії вже оголосило про намір скасувати автоматичне надання колективного захисту для чоловіків віком від 18 до 60 років.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере підкреслив, що країна не відправлятиме людей назад примусово, проте нові шукачі притулку проходитимуть через значно жорсткіші процедури.
Наразі питання статусу українських чоловіків у Європі залишається однією з найпріоритетніших тем міждержавного діалогу, а остаточні рішення щодо механізмів повернення очікуються вже найближчим часом.
Досвід інших країн: Норвегія суттєво посилює правила для військовозобов’язаних
Тенденція до перегляду статусу українських біженців призовного віку шириться Європою. Міністерство юстиції та надзвичайних ситуацій Норвегії офіційно повідомило про намір докорінно змінити умови перебування для новоприбулих чоловіків з України віком від 18 до 60 років.
За даними уряду, Норвегія вже прийняла майже 100 тисяч українців — це найвищий показник серед усіх держав Північної Європи.
Міністерка юстиції Норвегії Астрі Оас-Гансен пояснила, що від осені 2025 року країна зафіксувала різке збільшення кількості молодих українських чоловіків, які прибувають у пошуках притулку.
«Імміграція до Норвегії має бути контрольованою, стійкою і справедливою», — заявила урядовиця.
Відтепер замість автоматичного захисту чоловіки призовного віку будуть змушені подавати заяви на отримання притулку за звичайними правилами, пройти які значно складніше.
В уряді наголошують, що нові правила не матимуть зворотної сили: вони застосовуватимуться винятково до нових шукачів притулку. Ті військовозобов’язані українці, які вже перебувають у Норвегії та мають статус колективного захисту, не втратять його.
Крім того, жорсткіша процедура передбачає низку винятків. Під обмеження не потраплять чоловіки, які:
- мають документальне підтвердження про звільнення від військової служби;
- очевидно нездатні служити за станом здоров’я;
- були евакуйовані на лікування через європейську систему Medevac;
- є батьками-одинаками та самостійно доглядають за дітьми в Норвегії.
Попри суттєве ускладнення легалізації для нових біженців, Осло не планує вдаватися до примусових висилань. Під час спільної пресконференції з президентом Володимиром Зеленським прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере чітко наголосив, що процес підготовки й захисту — це суто внутрішня справа України.
«Ми не відправляємо з Норвегії додому. Ми діємо відповідно до імміграційного законодавства. Тому ми хочемо створити стабільний механізм для людей, які їдуть до Норвегії. На цьому наша робота закінчена», — резюмував прем’єр країни.
Читають зараз: Буданов поставив крапку у питанні "повернення українців з-за кордону".
