Наймасштабніший удар України по Росії цього року охопив резервуари з сирою нафтою та нафтопродуктами в найважливішому російському нафтовому порту Усть-Луга, а також вантажне обладнання, забарвивши небо над балтійським портом в помаранчевий колір. Безпілотники подолали послідовні ешелони російської ППО, що охоплюють Брянську, Смоленську, Псковську області та Санкт-Петербург, у своєму польоті на відстань 1000 кілометрів, перш ніж завдати, судячи з усього, прямих влучень.
Другий за кілька днів удар по ключовому нафтовому об'єкту став не тільки ганебним провалом оборони Росії, пише The Telegraph. Поки полум'я вирувало на терміналі, воно також спалювало казну Кремля – Україна вичерпала критичне джерело доходів саме тоді, коли кремлівський диктатор Володимир Путін потребував його найбільше.
Вплив війни в Ірані
До початку війни в Ірані 28 лютого доходи Росії від нафти і газу впали на 47 відсотків порівняно з попереднім роком, барелі продавалися Індії за ціною, що становила третину від ринкової, а національний дефіцит уже досяг 91 відсотка від цільового показника на 2026 рік. Аналітики задавалися питанням, як довго Путін зможе підтримувати свою дорогу війну при сповільненні військових витрат через брак фінансів.
Але з тих пір, як США та Ізраїль розпочали війну в Ірані, Москва заробляла близько 760 мільйонів доларів на день на продажах нафти та газу, що загалом склало майже 24 мільярди доларів у березні, пишуть ЗМІ. Користуючись стрімким зростанням попиту, пом'якшенням санкцій і тим, що не була зачеплена закриттям Ормузької протоки, Росія перетворилася на несподіваного переможця іранського конфлікту, наживаючись на гарячковому ринку, позбавленому приблизно однієї п'ятої частини поставок.
Москва покладається на нафту і газ більш ніж на 60 відсотків свого експорту і майже на третину державних доходів, і цей примітний поворот став благом для російської економіки та військових амбіцій. Це також викликало типово самовдоволені заяви з Кремля, який глузує з Європи пропозиціями відновити постачання нафти на континент.
Удар по енергетичній дипломатії Кремля
Україна побоювалася, що дефіцит енергії може змусити Захід до зближення з Москвою та зміцнити позиції Путіна на полі бою і в переговорних залах. До того ж, раніше цього місяця прем’єр-міністр Бельгії закликав до "розсудливої" нормалізації відносин з Росією, щоб "повернути доступ до дешевої енергії".
Але тепер Україна завдала сильного удару по відновленій Росії своїми атаками на енергетичну інфраструктуру. За допомогою запеклої кампанії проти віддалених об’єктів Київ сподівається гарантувати, що зайві мільярди не дійдуть до Кремля.
В результаті атаки, а також попередніх пошкоджень трубопроводів і серії недавніх захоплень танкерів, цього тижня було зупинено близько 40 відсотків російських потужностей з експорту нафти. Згідно зі звітом Reuters, це стало найгіршим збою в постачанні нафти в сучасній історії Росії.
Масштаб пошкоджень інфраструктури на Балтиці
Усть-Луга та сусідній експортний вузол Приморськ, які разом обробляють 1,7 мільйона барелів нафти на день, були змушені призупинити роботу через наліт дронів. Вузькі місця в експорті, спричинені ударами безпілотників, можуть поставити під загрозу 400 000 барелів на день на чотирьох російських НПЗ – Кириші, Ярославль, Москва та Рязань.
Росія намагалася наполягати на тому, що збитки в ретельно охоронюваному Приморську, її найбільшому вузлі експорту нафти на Балтиці, були незначними. Однак супутникові знімки свідчили про протилежне, показуючи щонайменше чотири зруйновані резервуари для зберігання нафти, з яких виривався густий чорний дим.
І Київ не виявляє ознак послаблення зусиль, підкреслюють журналісти. Згодом сили безпілотних систем України підтвердили, що їхньою ціллю став орієнтований на експорт нафтопереробний завод у Киришах, розташований трохи більше ніж за 100 кілометрів від Санкт-Петербурга.
Завод переробляє 6,6 відсотка від загального обсягу нафтопереробки в Росії, що становить близько 350 000 барелів на день, за даними Reuters. Кілька годин потому морський дрон атакував танкер із сирою нафтою, що перебуває під санкціями, поблизу стамбульської протоки Босфор, який вийшов із російського порту Новоросійськ з одним мільйоном барелів нафти – майже повним завантаженням.
Інтенсифікація кампанії дальніх ударів
Україна веде кампанію глибоких ударів по нафтогазовій галузі Росії більше двох років, прагнучи спустошити військову скарбницю Кремля, відрізавши його від галузі, яка його збагачує. Але атаки, схоже, посилюються в міру того, як Україна розширює виробництво зброї. За перші два місяці 2026 року всередині Росії було завдано понад 40 ударів, переважно по нафтогазовій інфраструктурі, що вдвічі перевищує інтенсивність атак 2025 року.
Максим Безносюк, експерт зі стратегічної політики, що спеціалізується на Росії та Україні, зазначив, що Київ підвищив свою ефективність, розширивши фокус з нафтопереробних заводів на "нафтову систему, яку Росія використовує для переробки, транспортування та експорту сировини".
"Це серйозний розвиток подій, оскільки вищі світові ціни на нафту в іншому випадку дали б Кремлю більше можливостей для покриття військових витрат", – підкреслив він. "На практиці ширший ефект, мабуть, полягає в тому, що Кремлю стає важче повністю конвертувати поточне зростання цін у додаткові військові витрати".
Проте Безносюк застеріг від розгляду цієї кампанії як "нокаутуючого удару". Він пояснив: "У Росії все ще є східні експортні маршрути до Азії, а загальний розмір її нафтового сектору означає, що його не можна серйозно порушити кількома ударами окремо".
