Питання можливого розміщення британських військ в Україні знову опинилося в центрі уваги Заходу на тлі обговорень майбутньої мирної угоди. Лондон разом із Францією та США вже готує сценарії, які мали б забезпечити дотримання перемир’я - але без прямого зіткнення з Росією, пише The Telegraph.
Історичний прецедент існує. У 1999 році британські та російські війська опинилися за крок від конфлікту в Косові, однак британський генерал сер Майк Джексон тоді відмовився виконати наказ НАТО, заявивши: "Сер, я не збираюся розпочинати Третю світову війну заради вас". Протистояння завершилося без пострілів.
Сьогодні ситуація значно складніша: Україна - не нейтральна територія, а Росія вже веде повномасштабну війну.
Не класичні миротворці, а "сили стримування"
За словами почесного професора військових досліджень Королівського коледжу Лондона Лоуренса Фрідмана, мова не йде про традиційні миротворчі місії ООН з "блакитними шоломами".
Йдеться про так звані "сили стримування" - європейські війська, чия присутність автоматично означатиме, що будь-який російський напад стане конфліктом із Заходом. Фрідман каже:
"Готовність воювати має бути обов’язковим натяком. Інакше немає сенсу навіть говорити про це".
Головна дилема: коли дозволено відкривати вогонь
Колишній командир британських миротворців у Боснії полковник Боб Стюарт застерігає: нечіткі мандати - смертельно небезпечні.
"Вкрай важливо точно сказати солдатам, що їм потрібно робити. Але також їм потрібна гнучкість", - пояснює він.
Саме розмиті правила застосування сили стали однією з причин трагедій у Руанді та Сребрениці. В українському контексті ключове питання звучить так: чи вступлять британські солдати в бій, якщо Росія порушить угоду, але без прямої атаки на їхні бази?
Чи вистачить військ
Навіть за оптимістичного сценарію Європа стикається з браком ресурсів. За оцінками Фрідмана, для постійної присутності 15 тисяч військових на місці потрібно щонайменше 45 тисяч особового складу з урахуванням ротацій.
"Велика Британія та Франція просто не здатні самостійно розгорнути великі сили", - визнає експерт.
Саме тому попередні спроби створити франко-британську коаліцію цього року зайшли в глухий кут.
Американський фактор
Без США система стримування виглядає неповною. Прем’єр Кір Стармер пропонував альтернативу: базування американської авіації в сусідніх з Україною країнах. Спочатку Білий дім ідею відкинув, але цього тижня Дональд Трамп заявив, що США готові "допомогти, особливо з повітря".
У результаті можливий компромісний сценарій:
- обмежена присутність європейських сухопутних військ в Україні;
- потужна авіаційна та морська підтримка;
- американські літаки й ракети поблизу зони конфлікту.
Урок ОБСЄ і небезпека "ілюзії миру"
Колишній глава місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг нагадує, що головна проблема Мінських угод полягала не в спостереженні, а у відсутності механізму покарання за порушення.
"Єдиним завданням було документування - але без подальших дій", - каже він.
Саме цього, на думку експертів, не можна допустити вдруге.
"Розтяжка", а не мир
Фактично Захід розглядає модель, яку військові називають "розтяжкою" - коли присутність невеликого контингенту робить атаку надто ризикованою. Як каже Фрідман:
"Ви посилюєте відчуття ризику в Росії. Путін має розуміти: будь-який постріл означає ескалацію".
Але така стратегія робить військових "заручниками фортуни" - і вимагає бездоганної підготовки, довіри та політичної ясності.
Як підсумовує полковник Стюарт, головне - не повторити помилки минулого:
"Перед тим як натиснути на курок, солдат має запитати себе: чи не зробить це ситуацію ще небезпечнішою?"
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →