Адміністрація нового президента США Дональда Трампа 12 лютого почала впроваджувати свою стратегію щодо закінчення війни РФ проти України. Зокрема це почалося з телефонної розмови Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним, телефонної розмови американського лідера з президентом України Володимиром Зеленським, а також з важливої заяви міністра оборони США Піта Гегсета під час засідання контрактної групи з питань України в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Про це пише колишній посол США в Польщі, політичний оглядач Деніел Фрід для Atlantic Council.
Експерт нагадав, що критики засудили телефонну розмову Трампа з Путіним, яка, як наголосив сам президент США, мала пафосний тон.
"Той факт, що розмова з Путіним передувала розмові із Зеленським, свідчить про певну прихильність адміністрації Трампа до Росії. Але стиль Трампа зазвичай включає теплий тон, спрямований на партнерів, особливо авторитарних. Це може швидко змінитися. І розмова із Зеленським також видалася теплою, принаймні в українському прочитанні. Обидва дзвінки сигналізували про початок переговорів, але не про їхню суть. Будемо сподіватися, що будь-яка зустріч Трампа з Путіним, противником, відбудеться лише разом із паралельною зустріччю із Зеленським, другом", - підкреслив Фрід.
Більше про цю розмову стане відомо вже скоро, а саме коли вищі посадовці адміністрації Трампа, віцепрезидент Джей Ді Венс та держсекретар Марко Рубіо, прибудуть на Мюнхенську конференцію з питань безпеки, вважає оглядач.
"Відновлення кордонів України станом на 1991 рік насправді не може бути досягнуто військовим шляхом у найближчій перспективі. Це визнають українські лідери та більшість друзів України. Здавалося, Гегсет натякав на те, що найближчою метою США є припинення вогню, і це було зрозуміло вже давно", - проаналізував автор Atlantic Council.
Своєю чергою міністр оборони США не підштовхував Україну до поступки територій. Також він припустив, що Сполучені Штати можуть визнати окупацію Росією близько 20% території країни.
"Це не дуже приємне повідомлення, але якщо воно означає просто визнання необхідності припинення вогню, а не капітуляцію перед вимогами Росії, то це відповідає розумному припиненню вогню для припинення бойових дій", - додав Фрід.
Також автор матеріалу наголошує, що не існує всесвіту, в якому РФ погодиться на членство України в НАТО за допомогою перемовин:
"Це те, що сказав Гегсет, і це не те саме, що сказати, що Україна ніколи не стане членом НАТО. Закриття дверей для членства України в НАТО було б нерозділеною поступкою Росії, що послабило б позицію США без жодної вагомої причини. Але це ще не позиція адміністрації і, сподіваємось, не стане її позицією".
Крім того, впродовж деякого часу було зрозуміло, що США не стануть захищати Україну, тому європейські країни повинні надати більше сил для припинення вогню. У виданні зазначили, що зрозумілим також є те, що країни ЄС будуть наполягати на американській підтримці, якщо на їхні сили в Україні нападе Росія.
"Така підтримка могла б включати повітряні сили та інші засоби, які б не перетинали червону лінію Гегсета щодо розгортання американських військ в Україні. Гегсет публічно кинув м'яч європейцям, але це сталося б у будь-якому випадку", - зауважив експерт.
За словами автора, міцне припинення вогню, яке збереже Україну незалежною від російської окупації, може стати "стратегічною поразкою для Путіна і успіхом для України, Європи і вільного світу".
"Гегсет говорив про необхідність бути реалістами. Відновлення Україною своїх окупованих Росією територій може бути нереальним у короткостроковій перспективі. Так само, протягом багатьох років було нереально уявити відновлення незалежності країн Балтії від Москви, возз'єднання Німеччини чи кінець залізної завіси. Але все це сталося. Так само може відбутися і відновлення України, якщо друзі України залишатимуться відданими та наполегливими", - запевнив Фрід.
Автор підсумував, що початок стратегії команди Трампа щодо України має свої недоліки, однак не все так "поки що" погано, як дехто вважає.
Нагадаємо: Трамп хоче досягти миру в Україні, щоб послабити союз РФ та Китаю, - Politico.
