Останніми днями в Україні триває дискусія на тему, чи можливо провести вибори під час війни. Причиною дискусії стали слова спецпредставника президента США з питань України та Росії Кіта Келлога, який заявив, що у більшості демократичних країн вибори можна проводити навіть під час війни. На Банковій висловлювання Келлога розкритикували. Наскільки американський чиновник має рацію, в яких країнах проводились вибори під час бойових дій та які їх наслідки, а також чи можливо це в Україні — у матеріалі «Апострофа».
Минулого тижня спецпредставник 47-го президента США Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що Сполучені Штати хотіли б проведення президентських та парламентських виборів в Україні, можливо, до кінця року, після ймовірної угоди про припинення вогню.
«Більшість демократичних країн проводять вибори під час війни. Я думаю, що це важливо. Я думаю, це добре для демократії. У цьому і полягає принадність міцної демократії: у вас є більше одного потенційного кандидата», — сказав Келлог.
Комунікаційний радник українського президента Дмитро Литвин розкритикував пропозицію спецпредставника США провести вибори в країні і закликав Вашингтон для припинення війни розробити конкретний план спільних дій України та США.
«Ми не бачили повного інтерв'ю пана Келлога, тільки кілька цитат про вибори, тому складно повністю оцінити його позицію. Але якщо його план - лише припинення вогню і вибори, то це провальний план - Путіна не залякати лише цими двома речами», - написав Литвин в мережі Х.
«Апостроф» перевірив, в яких країнах проводились вибори під час війни.
США
Якщо заглиблюватись в історію, то можна зазначити, що перше голосування відбулося у Штатах під час Громадянської війни аж у 1864 році. Тоді війна тривала безпосередньо на території Штатів. У країні обирали президента. Перемогу тоді одержав республіканець Авраам Лінкольн. Більше воєн на території країни не було. Але в 20 столітті відбулося дві світових війни, і Америка в них барала участь. Так от за час Першої та Другої світових воєн у США відбулося три процеси чергових президентських виборів (1916, 1940, 1944) і шість процесів парламентських виборів (1914, 1916, 1918, 1940, 1942, 1944). У виборчому процесі брали участь і військові, які знаходились на фронтах за межами країни. Їм на фронт доставляли бюлетені для голосування, а потім ці бюлетені у запечатаних самим військовослужбовцем конверті повертали у США. Так проходило волевиявлення.
Велика Британія
Під час Першої світової війни на відміну від США у Британії парламентські вибори не проводились, навіть не дивлячись на те, що безпосередньо на території країни військові дії не велись, але територія країни зазнавала обстрілів. Вибори мали відбутись у 1916 році, але парламент продовжував працювати і переносив голосування чотири рази – двічі в 1916 році й двічі у 1917-му. Війна закінчилася 11 листопада 1918 року, і вже через місяць в Британії пройшли парламентські вибори. Таким чином, довоєнний склад парламенту пропрацював вісім років замість п’яти. Між тим, місцеві вибори у країні пройшли у 1914 та 1915 роках.
У період Другої світової війни парламентські вибори в Британії теж не проводились. Вони мали відбутись у 1940 році, але війна в Європі вже тривала і термін виборів перенесли на рік, а потім парламент подовжував термін своїх повноважень щороку. Парламентські вибори у Британії відбулись аж 5 липня 1945 року. Тобто парламентарі замість п’яти працювали 10 років.
Якщо брати новітню історію, то вибори проходили під час бойових дій у Сирії, Афганістані та Іраку.
Афганістан
У цій країні війна тривала довгий час. В 1979 році в Афганістан зайшли радянські війська. СРСР міняв керівників країни, але парламенту не існувало. Вибори до парламенту відбулися у квітні 1988 року на багатопартійній основі. Але «перемогу» отримала Народно-Демократична партія Афганістану, яку контролював Радянський Союз. Правда, слід зазначити, що діюча влада контролювала тоді лише 20% території країни. Решта Афганістану знаходилась під контролем опозиції. Тож питання, наскільки вибори були всенародними, вільними та демократичними, виглядає риторичним.
Друга хвиля виборів в Афганістані відбувалась тоді, коли на території країни знаходились війська США з 2001 по 2021 рік. При цьому активні бойові дії не припинялись. Діюча влада також не контролювала всю територію країни.
У цей період в Афганістані відбулися чотири кампанії президентських виборів (2004, 2009, 2014 та 2019 роки). Парламентські вибори пройшли в 2005 році. Усі вибори супроводжувалися насильством з боку Талібану, на виборчих дільницях відбувалися теракти і гинули люди. Але і президенти, і парламент обиралися. І тут знову ж таки постає питання, наскільки ці вибори були конкурентними та демократичними?
Ірак
В Іраку вибори проводились під час активних бойових дій кілька разів. У 2005 році після повалення режиму Саддама Хусейна, коли територію країни контролювали війська США, відбулися парламентські вибори. Під час голосування було зафіксовано декілька нападів на виборчі дільниці, загинули люди.
У 2010 році в Іраку відбулися другі парламентські вибори. Хоча влада та американські військові вжили заходів безпеки, терактів запобігти не вдалось. Знову були загиблі.
Сирія
Під час війни у Сирії, яка почалася в 2011 році, теж декілька разів проводились парламентські та президентські вибори. Президент Башар Асад увесь цей час до свого повалення не контролював усю територію країни. Як парламентські, так і президентські вибори у Сирії проходили тільки на території підконтрольній Асаду, яка змінювалась залежно від результатів боїв. На виборах завжди перемагала його партія БААС та він сам. На останніх виборах у 2021 році за Асада «проголосувало» більше 95% виборців. Про демократичність волевиявлення теж казати не доводиться.
Ізраїль
У контексті виборів під час війни часто згадують Ізраїль. І ця країна дійсно є прикладом демократичної країни, яка від часу її створення у 1948 році має успішний досвід не лише функціонування політичної системи в умовах постійної зовнішньої військової загрози, а й проведення виборів в умовах воєнного стану. Тут можна згадати дуже інтенсивні але короткотермінові арабо-ізраїльські війни (1948, 1956, 1967 та 1973 роки), дві палестинські інтифади (1987–1993 та 2000–2005 роках), а також періодичні військові операції проти ісламського руху “Хамас” у 2008–2009 і 2023–2024 роках. Між тим, війни безпосередньо на території Ізраїлю не ведеться. Також слід зазначити, що в деяких регіонах, найближчих до зони конфлікту, голосування заради безпеки людей не проводиться.
Україна
Як приклад можна згадати і нашу країну. Після окупації Криму та частини Донбасу у 2014 році, навіть не дивлячись на продовження бойових дій, в Україні пройшли дві парламентські і дві президентські кампанії. Але тут слід зазначити, що бойові дії велись тільки в окремих місцях Донецької і Луганської областей, не було масштабних руйнувань і великої кількості біженців, по території країни не літали «Шахеди» та балістичні ракети.
Сверблячка і виклики
Як зазначив у коментарі «Апострофу» експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ, колишній заступник голови Центральної виборчої комісії України Андрій Магера, під час воєнного стану вибори в Україні не можливі.
«Основною передумовою виборів є припинення воєнного стану. А він може бути припинений лише в тому разі, коли припиняться широкомасштабні воєнні дії на всій території України. Воєнний стан указом президента в нас продовжено до 9 травня і всі ці розмови про можливі вибори весною, або влітку 2025 року, я називаю передвиборчою сверблячкою», - каже експерт.
«Принцип вільних виборів передбачає два важливих елементи: можливість для виборця вільно сформувати свою політичну волю; можливість для виборця вільно реалізувати свою політичну волю. Без примусу, обману, підкупу і так далі. Тому під час широкомасштабних бойових дій реалізувати ці 2 принципи (з п’яти існуючих конституційних принципів) є неможливо. Відтак процес, який не ґрунтується на основних принципах виборчого права, не є виборчим», - підкреслив Андрій Магера.
Також експерт звернув увагу на виклики, які постануть перед країною у разі проведення виборів.
«Інша проблема – це виклики, які постануть. ЦВК наразі вживає заходів для оновлення реєстру виборців. Проте є проблема внутрішньо-переміщених осіб. Ну це питання вирішиться А ще є біженці за кордоном, точну кількість яких ми не знаємо, бо тільки дуже мізерна частина їх стала на консульський облік. Ну і військові. Навіть в тому разі, коли буде припинено дію воєнного стану і підписано якийсь договір з РФ, миттєвої демобілізації не буде. Буде виникати питання, яким чином і їм гарантувати право голосу. А ще обладнання виборчих дільниць. І головне, ми не розуміємо, а яку ж територію буде охоплювати виборчий процес», - резюмував Магера.
Тобто, як свідчить історія, теоретично під час війни вибори провести можна. Але наскільки вони будуть чесними та демократичними? Відповідь тут очевидна.
