Ідею розміщення іноземних військ в Україні дедалі активніше обговорюють як всередині країни, так і в стані партнерів. Поки без конкретних пропозицій і складу учасників, але зрозуміло одне — скоріше за все може йтися лише про якийсь формат миротворчої місії.
Що відомо наразі, на якій стадії ідея та чи погодиться Росія на присутність іноземних сил, — у матеріалі РБК-Україна.
Ідея про іноземні війська в Україні: як вона з’явилася
Обраний президент США Дональд Трамп назвав завершення російсько-української війни головним пріоритетом після вступу на посаду 20 січня 2025 року. Причому діяти він хоче швидко. Вочевидь обговорювалося це й на паризькій зустрічі з президентами Франції та України, на якій Трамп заявив про необхідність негайного припинення вогню.
За даними Reuters, на столі в нього три основні варіанти завершення війни. Це плани спецпредставника з питань України та Росії Кіта Келлога, обраного віцепрезидента США Джей Ді Венса та колишнього в. о. керівника розвідки Річарда Греннела. Усі вони в тому чи іншому вигляді пропонують заморожування за поточною лінією розмежування.
Питання в гарантіях того, що завадить російським військам прорвати умовно «новий кордон». Одна з ідей — захист 1200-км буферної зони із залученням європейських військ. «Ми не відправимо американців підтримувати мир в Україні і не будемо за це платити. Нехай це роблять поляки, німці, британці та французи», — заявив неназваний член команди Трампа виданню The Telegraph.
Нова адміністрація США почне зі спроби посадити Москву і Київ за стіл переговорів, каже майбутній радник із нацбезпеки Майк Волтц. І залучення Європи стане однією з ключових цілей. Аж до того, що вона може взяти на себе миротворчий компонент.
Сама ідея відправки іноземних військ не нова. Ще в лютому 2024 року президент Франції Еммануель Макрон відкрито заговорив про можливість введення військ НАТО, якщо Україна попросить про допомогу. Навесні медіа писали про те, що НАТО вперше в конфіденційному порядку визначило «червоні лінії», перетин яких може спричинити втручання західних військ.
Зокрема, Польща, Естонія, Литва і Латвія допускали відправку військових, якщо РФ доб'ється серйозних успіхів на фронті. Тоді естонський президент Алар Каріс заявляв, що Україна поки не бачила необхідності в участі іноземних армій. Угорщина і Німеччина в принципі виступили проти ідеї.
Що думають про відправку своїх військ у Європі
На тлі перших повідомлень про участь північнокорейських військ у війні проти України до ідеї Макрона закликав повернутися міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс. «На жаль, ми відстаємо, але я вірю в нашу здатність вжити всіх необхідних заходів, щоб перетворити ідеї президента Макрона на дії», — зазначив він.
Після перемоги Трампах на виборах у США дискусії дійсно пожвавилися. Le Monde з посиланням на джерела в британському командуванні написало, що Париж і Лондон допускають створення ударної сили союзників у Європі. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що жодних «червоних ліній» немає. А у відповідь на питання про участь французьких військ у захисті України сказав, що Франція не виключає жодних варіантів.
Напередодні візиту до України 1 грудня нова глава дипломатії ЄС Кая Каллас підтвердила, що Європа може зіграти свою роль. «Досі дискусія точилася навколо того, які країни готові відправити солдатів в Україну, а які ні. Я вважаю, що нічого виключати не можна і в цьому питанні слід зберігати певну стратегічну двозначність», — сказала вона.
Як пише «Радіо Свобода», Лондон і Париж обговорюють формат моніторингу режиму припинення вогню в Україні аж до відправлення своїх військових на лінію розмежування. За умови, що Росія і Україна вийдуть на це припинення в рамках мирного процесу.
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що німецькі війська можуть приєднатися до такої місії. Ще чинний канцлер Олаф Шольц про всяк випадок уточнив, що армії Бундесверу в Україні не буде, поки тривають бойові дії.
Нещодавно польський прем'єр Дональд Туск, до країни якого 1 січня 2025 року перейде головування в ЄС, зазначив, що мирні переговори можуть стартувати взимку. А сьогодні Еммануель Макрон відвідав Польщу, щоб обговорити план потенційної європейської місії.
За даними Rzeczpospolita, Польща зі своїм географічним положенням і військовим потенціалом, що швидко зростає, має стати важливою частиною плану. Видання також наводить слова колишнього помічника генсека НАТО Каміля Гранда, який зазначив, що Макрон запевнив Трампа в готовності Європи долучитися до процесу. При цьому Гранд називає найреалістичнішим сценарієм корейський — заморожування війни і створення демілітаризованої зони.
Rzeczpospolita також наводить думку Елі Тененбаум із Французького інституту міжнародних відносин (IFRI), який працює над проєктом такої місії. Експертка вважає, що вона може складатися з п’яти бригад — це близько 40 тисяч солдатів. Ця цифра важлива і її потрібно брати до уваги, вважає голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«Можливо, для стримування Росії цього мало, але у нас же і своя армія залишиться. До речі, її скорочення неминуче буде предметом переговорів. Нам потрібно зберегти потужну боєздатну армію, і щоб з іншої сторони було скорочення як мінімум до довоєнного рівня», — зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Що стосується контингенту з 40 тисяч, найімовірніше, на Заході є приблизні підрахунки, скільки потрібно людей для контролю припинення вогню вздовж фронту понад 1000 км. Але те, що партнери України говорять про потенційну готовність, це дуже добре, додав співрозмовник.
Що про іноземні війська говорять в Україні
Тема участі іноземних сил у війні на боці України періодично піднімалася на рівні заяв. Зокрема у зв’язку з появою північнокорейських військ у Курській області РФ. У жовтні президент Володимир Зеленський заявив, що був би не проти допомоги, але партнери ставляться до ідеї скептично, тому Україна ніколи не наполягала.
«Це не може бути тільки нашою публічною волею, тому що інакше це може зруйнувати всю іншу підтримку, і ми не можемо ризикувати втратою підтримки, як у нас уже є», — констатував він.
Що стосується миротворців, у листопаді РБК-Україна з посиланням на джерела у вищому військово-політичному керівництві країни писало, що ідея з європейськими силами в тому чи іншому вигляді з’явиться в остаточному плані Трампа. Що повністю вкладається в його концепцію «безпека Європи — це справа самих європейців».
Але в самій Україні ставлення до цієї ідеї було прохолодним, оскільки введення миротворців — це фактично згода на заморожування на невизначений термін, неприйнятне для Києва. Тепер же українська влада, схоже, більш відкрита до обговорень.
«Коли ми говоримо про заморожений конфлікт, якщо між нами, то ми про це говорили. Я сказав, ми більше ніж хтось у світі хочемо закінчення війни. І, безумовно, дипломатичне закінчення війни принесе більше збереження життів. І ми хочемо цього. Але я наголосив і президенту Макрону, і президенту Трампу: ви побачите, що Путін не хоче закінчення цієї війни, тож його потрібно змусити», — розповів про паризьку зустріч президент Зеленський.
Проблема в тому, що, якщо про припинення вогню і домовляться, це не знімає воєнні загрози для України.
«Хто нам гарантує безпеку? Ми можемо подумати і попрацювати над позицією Еммануеля (Макрона, — ред.). Він пропонував, щоб якась частина військ тієї чи іншої країни була присутня на території України, які гарантували б нам безпеку, поки Україна не в НАТО. Але ми повинні мати до цього ясне розуміння, коли Україна буде в ЄС і коли Україна буде в НАТО», — додав він.
Просто так взяти і розмістити іноземні війська не вийде. Необхідна робота з партнерами, угода про відправлення військ, окреме рішення Верховної Ради про допуск іноземного контингенту, його завдання і навіть озброєння.
Сьогодні віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністр юстиції Ольга Стефанішина заявила, що Україна готова говорити про розміщення іноземних військ на своїй території. «Україна готова говорити про все, що працює», — сказала вона в інтерв’ю Politico.
Яким може бути формат і чи погодиться Росія
Розміщення будь-яких іноземних військ, зокрема миротворчої місії, буде можливим лише в результаті домовленостей про припинення вогню, пояснює Володимир Фесенко.
«У мене великі сумніви, що Росія погодиться, щоб ці функції виконували союзники України. У теорії вона може погодитися на нейтральний варіант. Наприклад, на „блакитні каски“ ООН або технічну місію з контролю припинення вогню, як було за участю ОБСЄ поле мінських угод», — зазначив він.
З одного боку, досвід «Мінська» показав, що подібна місія не забезпечить постійне припинення вогню. З іншого, тих же поляків, британців і французів Москва сприйматиме як союзників України. І якщо вона проти України в НАТО, то буде проти й присутності військ країн-членів НАТО.
Проте не варто повністю відкидати такий сценарій, бо раціональне зерно тут є. Оскільки в територіальному питанні — глухий кут, гарантії безпеки стануть одним із пріоритетів для України, вважає Фесенко.
«Якщо нам відмовляють у запрошенні до НАТО, вибору в нас немає, але щось має бути натомість. Один із варіантів — розміщення миротворців уздовж лінії фронту. Або ще краще — розміщення військ тих країн, хто погодиться. Я б розглядав це не як миротворчу місію, а саме як гарантію безпеки на перспективу», — розповів співрозмовник.
За його словами, РФ буде проти, але, якщо наполягає на тому, щоб України не було в НАТО, треба узгодити гарантії для України. З цієї точки зору все те, що відбувається і з французького, і з польського боку, свідчить, щонайменше, про розвиток ідеї про практичні гарантії.
«Думаю, через певний час — до мирних переговорів із Росією чи після — сформується „коаліція рішучих“ на підтримку України. А далі ми, найімовірніше, будемо з нею працювати щодо постачання зброї, можливості відправки військ тощо», — сказав політолог.
Конкретних пропозицій щодо іноземних військ в Україні поки немає. Сьогодні польський прем'єр Дональд Туск дав зрозуміти, що на даному етапі його країна не розглядає варіант з відправкою своїх військових.
Як пише Reuters, у Європі немає консенсусу, тому обговорюється ідея створення коаліції з 5 або 8 країн, які зможуть діяти на основі двосторонніх угод з Україною. На думку Фесенка, увійти до неї можуть більше, ніж вісім країн.
«Так чи інакше, прямо чи опосередковано, але в коаліції можуть бути Франція, Польща і країни Балтії — це вже п’ять країн. Велика Британія і нордичні країни — уже десять. І я цілком допускаю, що після парламентських виборів може приєднатися Німеччина. А ще Нідерланди, хоча там можуть виникнути певні складнощі», — додав він.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →