На зміну лагідній українізації в нашій країні прийшла наступальна українізація.
Лагідна українізація була першим етапом виконання закону про мову, - раніше влада не могла впливати, наприклад, на деякі медіа, оскільки у в повному обсязі не працювала стаття закону щодо обов’язковості мови у сфері культури й не можна було тиснути на сферу обслуговування, а зараз цього немає, розповів мовний омбудсмен Тарас Кремінь під час інтерв’ю "Українській правді".
Співбесідник зазначив, що тепер влада має інструменти та важелі моніторингу, контролю й покарання за недотримання мовного закону кожного із суб’єктів господарювання.
Кремінь додав, що зараз української мови стало більше всюди, у тому числі й у сфері обслуговування:
"Наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без виключення сферах суспільного життя на території України".
За його словами, з початку повномасштабного вторгнення РФ рекордне число українців в окремих сферах перейшло на спілкування українською. Кремінь додав, що люди частково продовжують спілкуватися недержавною мовою у приватному спілкуванні, але це не заборонено законом.
"На побутове спілкування закон не поширюється. Для того, щоб у домашньому спілкуванні української мови стало більше, треба, щоб у визначених законом сферах українська була максимально захищеною".
Читають зараз: «Морально не витримують навантаження», - омбудсмен про відмову служити у ТЦК.
