Російські ракетні атаки на об'єкти енергетичної інфраструктури не припиняються, а тому питання забезпечення їх надійного захисту не втрачає своєї актуальності. Одним із варіантів, який розглядає уряд, є переміщення енергооб'єктів під землю. "Апостроф" з'ясовував, наскільки реалістичними можуть бути подібні проєкти.
В Україні через постійну загрозу обстрілів об'єктів енергетичної інфраструктури повітряні лінії електропередач (ЛЕП) можуть перенести під землю. Про це заявив заступник міністра енергетики Микола Колісник в етері телемарафону.
"Перенесення ліній під землю – потенційно один з варіантів. На сьогодні розроблена значна кількість технічних рішень та проектів фізичного захисту об'єктів енергетичної інфраструктури з метою їх убезпечення", - сказав він.
Питання надійного захисту енергооб'єктів від ракетно-бомбових ударів є на сьогодні вкрай актуальним, адже вітчизняна енергетична інфраструктура дуже страждає від ворожих атак. Остання з них відбулася 8 вересня, і вона була направлена на енергооб'єкти у семи областях країни. У більшості випадків, за даними Міненерго, фіксувалися знеструмлення підстанцій, в інших випадках відключалися повітряні лінії.
Одна й з найпотужніших атак була 26 серпня, внаслідок якої, за деякими даними, тимчасово від мережі відключалися три енергоблоки Рівненської і один енергоблок Південноукраїнської АЕС. Це відбулось через значні коливання в енергосистемі, які були викликані пошкодженнями ліній електропередач та трансформаторних підстанцій.
Підземна інфраструктура
Необхідність захисту енергооб'єктів сумніву не підлягає, проте чи реалістичний такий проект, зокрема, щодо перенесення під землю ЛЕП?
За словами керівника спеціальних проектів науково-технічного центру "Псіхєя" Геннадія Рябцева, у містах, в принципі, можна було б деякі лінії електропередач сховати під землею, особливо, якщо мова йде про нові лінії.
"Але, щоб усі ЛЕП закопати - цього ніхто робити не буде, для цього немає технологічних рішень", - сказав експерт у коментарі "Апострофу".
При цьому він зазначив, що вже зараз здійснюється заглиблення підстанцій: "Вони заглиблюються і закриваються відповідними захисними спорудами другого рівня - це захист від дронів".
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко також сумнівається, що переміщення ЛЕП під землю є реалістичним.
"Опустити під землю високовольтні мережі - я не чув про такі проекти, - сказав він у розмові з виданням. - Можливо це зробити частково, на 50-100 метрів біля атомних станцій - теоретично про це можна подумати. Але ж такого роду проекти більше реалізуються на рівні трансформаторних підстанцій. Тому я думаю, що мова, скоріш за все, йде про те, що під землю заховають трансформаторні підстанції".
У свою чергу перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, ексміністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко впевнений, що наразі йдеться саме про проект забезпечення захисту трансформаторних підстанцій.
"Високовольтні лінії нікуди не можна перенести. Підстанції - теоретично можливо, але я б порадив пану Миколі (Коліснику) зараз цю тему не піднімати, бо треба оцінити, скільки грошей вже витратили на підземний захист так званого третього рівня. Це дуже великі затрати, в часі це не зрозуміло - коли, і ще й технологічно не зрозуміло, як від'єднати і перенести все це обладнання", - заявив Кучеренко у коментарі "Апострофу".
Зарубіжний та вітчизняний досвід
Тож, навіть якщо про перенесення ЛЕП під землю взагалі не йдеться, подібні проекти все рівно виглядають як дуже дорогі.
Але чи є вони, в принципі, реалістичими, чи це такі собі повітряні (точніше, виходячи з контексту, підземні) замки?
Як було зазначено вище, деякі з них вже здійснюються. Крім того, як повідомив Олег Попенко, в "нульові" в Україні була розроблена програма щодо перенесення всіх трансформаторних станцій під землю, проте вона не була реалізована через відсутність коштів.
"В європейських країнах такий досвід є. В Німеччині, якщо я не помиляюсь, є проект, щоб до 2033 року всі трансформаторні підстанції знаходилися під землею. В Польщі, Чехії також реалізуються такі проекти. А в Румунії є досвід, коли підстанцію на 750 кіловольт в скелю засунули, - розповідає Попенко. - До речі, у Києві три трансформаторні підстанції знаходяться повністю під землею. Тому я думаю, ми маємо думати про те, щоб як можна скоріше все це по можливості опустити під землю".
Однак треба усвідомлювати, що швидко такий проект здійснити не вийде: "Це щонайменше десять років".
Та й витрати на такий проект становитимуть мільярди доларів, додає експерт.
Втім, вважає він, фінансування під нього знайти можна.
"Тарифи піднімають - перекладуть це на простих українців. Є кошти донорів, тільки у фонді підтримки енергетики вже близько 900 мільйонів євро, - каже Олег Попенко. - Під такі проекти точно знайдуться кошти".
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News