Розбіжності між Зеленським та Залужним: що стоїть за конфліктом

Рейтинг Залужного та створення ним благодійного фонду

Зазначимо, що вперше про конфлікт між Зеленським та Залужним заговорили ще у квітні 2022 року. Цього місяця була і інформація про створення головкомом свого іменного благодійного фонду для допомоги армії. Цей фонд оперативно перейменували, але на Банковій ця історія була витрактована як ознака наявності у головнокомандувача ще й політичних амбіцій.

Тим більше що для цього вже був міцний фундамент. Буквально відразу після повномасштабного вторгнення рівень підтримки Збройних сил зріс до 98%, за опитуванням групи "Рейтинг" - навіть вищим, ніж рейтинг підтримки особисто Зеленського (93%). А Залужний, який до великої війни не був особливо відомим на широкий загал, миттєво перетворився на популярну фігуру національного масштабу.

Звичайно, це не залишилося поза увагою команди Зеленського. Як підтвердили РБК-Україна співрозмовники з різних структур та груп усередині владної команди, найактивніше цю тему просував голова його Офісу Андрій Єрмак.

Перші публічні проявлення конфлікту

Вперше тертя між Зеленським та Залужним публічно проявилися вже влітку першого року великої війни. Приводом стало оприлюднення внутрішнього документа Генштабу, який передбачав необхідність дозволу військкомату для переміщення військовозобов'язаних Україною.

Документ викликав великий резонанс, Зеленський пообіцяв оперативно розібратися із ситуацією та закликав Генштаб "надалі не приймати без нього подібних рішень". При цьому президент, звичайно, заперечував наявність будь-яких конфліктів із військовим керівництвом і наголошував на єдності команди. "Я вважаю, що це ні про що. Помилки треба виправляти, от і все", - говорив тоді Зеленський.

Публікації Залужного в ЗМІ

Один зі співрозмовників РБК-Україна запевняє: десь наприкінці літа минулого року було досягнуто домовленості про те, що Залужний більше не виходитиме в медіа, а сфокусується виключно на бойових діях.

А першого листопада з'явилася знаменита колонка головкома в британському The Economist, разом із його більш розгорнутим есе про те, чому Україна зараз не може радикально змінити ситуацію на фронті на свою користь і що їй для цього потрібно. На Банковій її сприйняли вкрай різко - не лише через порушення домовленості, а й через зміст: наратив Залужного різко суперечив наративу Зеленського про те, що ситуація аж ніяк не є патовою. У результаті, спочатку сам Офіс президента, а потім і особисто Зеленський виступили з критичними заявами на адресу головкому.

Але, інші джерела у Силах безпеки стверджують, що жодної домовленості між головкомом та ОП про заборону на його медіа-активність не було. Хоча за час великої війни його інтерв'ю справді було лише кілька. І на них, за словами співрозмовників, було отримано дозвіл у міністра оборони. Щодо колонки на The Economist, то про її вихід на Банковій нібито знали, проте не знали про її зміст.

"Провал" контрнаступу

Крім того, ситуацію різко загострив фактичний провал контрнаступу. На Банковій РБК-Україна запевняють: першоджерелом усіх оптимістичних прогнозів були запевнення генералів в успіху операції, якими вони поділися на засіданнях Ставки та у спілкуванні із Зеленським.

Вже пізніше президент та інші вищі керівники країни транслювали цей оптимістичний наратив у медіа. Але згодом стало зрозуміло, що ніякого грандіозного прориву російських ліній оборони не сталося.

"Це дуже злило Зеленського. Коли йдеться про якісь великі речі, на кшталт контрнаступу, звичайно, це виводить, коли тобі не говорять правду", - зазначає співрозмовник. На ремарку РБК-Україна про те, що ЗСУ не отримали від Заходу всього необхідного для успіху, зокрема, у повітрі, він відповідає: "А що, відразу не було зрозуміло, що в повітрі перевага буде у росіян? Навіщо було малювати райдужні картинки?"

Про поїздки на фронт

Існували й інші причини для конфліктів. Один зі співрозмовників у військово-політичному керівництві згадує, як Зеленський через деякий час після повномасштабного вторгнення почав їздити на фронт і особисто спілкуватися з комбригами та комбатами - тоді як Залужний довго перебував у Києві (хоча, звичайно, особисто вести людей в атаку від головкома ніхто не вимагав). "Тоді постало питання: а чи може головком повністю розуміти реальні потреби людей на фронті, якщо він сам з ними не спілкується", - згадує співрозмовник.