Що потрібно для перемоги: генерал Залужний оприлюднив план на 2024 рік

Зміна підходу у війні

Свою статтю Залужний почав з того, що з моменту останніх битв Другої світової війни, яка стала основою стратегічного бачення воєн кінця ХХ-го - початку ХХІ-го століття, минуло вже майже 80 років і, попри шалений розвиток озброєння та військової техніки, стратегія перемоги все ще полягала у знищенні супротивника та захопленні або звільненні території.

"При цьому форми і способи, якими це досягалося, безпосередньо залежали від рівня розвитку озброєння та військової техніки, що використовувалась. Звісно, знання основ стратегії, оперативного мистецтва, тактики мають супроводжувати кар’єрне зростання військових спеціалістів і слугувати для розв’язання двох головних задач", - йдеться в статті.

Перша задача, на думку Залужного, імовірно, другорядна. Вона полягає в підготовці воєначальника безпосередньо до майбутньої війни із завданням передбачити ту обстановку війни, яка буде на початок воєнних дій.

"Саме таке надскладне завдання у разі вирішення дозволяє витримати удар та дати гідну відсіч ворогу, знекровити його ударні угруповання й тим самим виграти час для перехоплення ініціативи. Увесь цей процес пов’язаний з величезними ризиками і сумнівами, які обумовлені наявністю лише одного шансу дати гідний опір меншими силами за обмежених ресурсів", - пояснює головком.

Друга задача, на його погляд, основна - вчасно з’ясувати вимоги, які висуває війна, що пов’язані з розвитком технічного прогресу, і, як наслідок, стрімким розвитком озброєння та військової техніки, політичною ситуацією як у світі, так і в самій державі, економічним станом тощо.

"А, отже, для кожної війни необхідно знаходити лише свою унікальну стратегію і логіку, яка дозволить вже в нових умовах віднайти шлях до перемоги", - наголосив він.

Водночас, за словами Залужного, говорячи про свою власну особливу стратегію, жодним чином не можна відкидати повністю існуючі доктрини, які описують процес підготовки та ведення операцій. Але потрібно усвідомлювати, що вони будуть постійно змінюватися та наповнюватися новим змістом.

"Отже, з урахуванням вимог сьогодення, найголовніше наше завдання буде полягати в прийнятті нової точки зору на форми і способи застосування Сил оборони для досягнення перемоги", - пояснив головком.

Ставка на безпілотники

Як написав Залужний, основною причиною зміни стратегії, форм та способів застосування військ, безумовно, є розвиток озброєння та військової техніки, а особливо безпілотних систем, застосування яких стало масовим та дозволяє виконувати широкий спектр завдань, що постійно зростає. Відтак безпілотні системи, поряд із іншими новітніми видами озброєнь, є чи не єдиним інструментом виходу з воєнних дій позиційної форми, які є у часі не вигідними для України з цілої низки причин.

Водночас, за словами Залужного, є ще низка факторів, які безумовно впливають на рішення щодо пошуку нових форм застосування сил оборони. Ось деякі з них:

• нестабільна політична ситуація навколо України, що призводить до скорочення військової підтримки;
• висока ймовірність провокування Росією ще низки конфліктів за прикладом Ізраїлю та Ємену і відволікання основних партнерів від підтримки України;
• виснаженість у наших партнерів запасів ракет та боєприпасів до артилерії та ППО через високу інтенсивність бойових дій в Україні та неможливість їх швидкого виготовлення на фоні світового дефіциту пороху;
• недостатня ефективність санкційної політики, у результаті чого відбувається розгортання потужностей оборонно-промислового комплексу в Росії та державах, які є її партнерами, що дозволяє принаймні успішно вести позиційну війну на виснаження;
• суттєва перевага у мобілізаційному людському ресурсі у противника та неспроможність державних інституцій в Україні покращити стан комплектування Сил оборони без застосування непопулярних заходів;
• недосконалість нормативно-правової бази, що регулює оборонно-промисловий комплекс у нашій державі, та часткова монополізація цієї галузі призводять до труднощів у виробництві вітчизняних боєприпасів, як наслідок - поглиблення залежності України від постачання союзниками;
• невизначеність подальшого характеру збройної боротьби такого масштабу та, як наслідок, складності для наших союзників у визначенні пріоритетів підтримки.

Як наголошує у статті головком, відповідно до умов війни сьогодення, чи не основним варіантом здобуття переваги є опанування всім арсеналом порівняно дешевих, новітніх та вкрай ефективних засобів, які швидко розвиваються. Саме спроба скористатися здобутками прогресу у сфері розвитку новітніх технологій дозволить виграти науково-, технічно-, технологічно-тактичний бій та призведе не лише до безумовної перемоги, а й до економії і збереження ресурсів як Україною, так і нашими партнерами.

"Необхідність суттєво збільшити спроможності безпілотних систем та інших новітніх технологічних систем, позитивно впливати на перебіг бойових дій, спонукає як наслідок до пошуку нових форм і способів застосування, які, в свою чергу, безумовно вплинуть і на структуру як Збройних сил, так й інших складових сил оборони України", - пояснює він.

За словами головкома, підвищити вплив безпілотників та інших новітніх систем на ефективність бойових дій можливо завдяки:

• постійному підвищенню ситуаційної обізнаності командирів та можливості її підтримання в умовах реального часу в зоні проведення операції і вдень, і вночі, за будь-яких погодних умов;
• цілодобовому обслуговуванню вогню та ударів в режимі реального часу;
• забезпеченню розвідувальною інформацією в інтересах ураження в режимі реального часу;
• завдаванню точних та високоточних ударів по противнику та його об’єктах як на передньому краї, так і в глибині.

А тому, як наголошує Залужний, необхідно створити новий дизайн операцій на основі наявних технологічних спроможностей, який буде ґрунтуватися не лише на просторово-часових показниках воєнних (бойових) дій, а й переважно на створенні вирішальних умов та досягненні відповідних ефектів, які сприятимуть реалізації мети операції.

Такими вирішальними умовами, на думку головкома, є:

• досягнення абсолютної переваги в повітрі, особливо на висотах, які забезпечують ефективне ураження, розвідку, спостереження та логістику;
• позбавлення противника можливостей вести наступальні або оборонні дії;
• підвищення мобільності своїх військ та повне обмеження мобільності військ противника;
• безпечний вихід на визначені рубежі, взяття під контроль важливих районів місцевості;
• позбавлення противника можливостей відновлювати втрачене положення та нарощувати зусилля.

"На перший погляд, це абсолютно консервативні і класичні умови, досягнення яких слугує вже давно діючим формам і способам. Але це лише на перший погляд, так як саме засоби їх досягнення вже змінилися, і старі засоби, на жаль, усе більше залишаються мрією для ЗСУ, змінюються насамперед і способи їх досягнення", - констатує у своїй статті головком.

Як йдеться у статті Залужного, операції з використанням безпілотників за способом виконання можуть бути наступними:

• операція зі зниження економічного потенціалу противника;
• операція з повної ізоляції та виснаження;
• роботизована пошуково-ударна операція;
• роботизована операція з контролю кризового району;
• психологічна операція ударними засобами;
• оборонна технологічна безконтактна операція.

Цей список, за словами головкома, буде невпинно зростати з розвитком самих засобів, і звісно, буде спонукати до змін в доктринальних документах і формуванні абсолютно нової філософії підготовки і ведення бойових дій. Поява нових самостійних операцій або їх поєднання приводить до необхідності створення нової організаційної структури. Усе це можливо буде при гнучкому і швидкому реагуванні державних інституцій на зміни.

Крім того, головком зазначив, що окрім підвищення ефективності бойових дій, безпілотні та інші новітні технологічні системи здатні вирішити низку ключових проблем в організації і веденні бойових дій:

• підвищити ступінь безконтактності ведення бойових дій і, як наслідок, знизити рівень втрат через можливість дистанційного керування цими засобами;
• знизити ступінь участі традиційних засобів ураження у виконанні бойових завдань;
• забезпечити ведення бойових дій з обмеженим залученням важкої бойової техніки;
• незважаючи на відсутність корабельного складу, завдавати ураження як надводним, так і підводним силам противника та його береговій інфраструктурі практично на всю глибину театру воєнних дій на морі з високою ефективністю та мінімальним ризиком для особового складу;
• завдавати противнику масованих раптових ударів по об’єктах критичної інфраструктури, важливих комунікаціях без застосування дорогих в експлуатації та виробництві ракет та пілотованої авіації.

"Звісно, що на полі бою противник шукатиме шляхи захисту й намагатиметься взяти ініціативу в свої руки. Тому з розвитком спроможностей ударних систем, у тому числі й безпілотних, вкрай необхідне удосконалення систем захисту і протидії", - додав головком.

Тому, за словами Залужного, для опанування нових форм і способів Силам оборони потрібно створити абсолютно нову державну систему технологічного переозброєння, до якої належатимуть підсистеми:

• розробки та наукового супроводу;
• виробництва та обслуговування;
• підготовки персоналу та узагальнення бойового досвіду;
• застосування військ (сил)
• гнучкого фінансування;
• логістики.

"Вже нині з упевненістю можна сказати, що система має бути цілісною та водночас гнучкою як до суб’єктів, які можуть залучатися, так і щодо фінансування та зміни виробництва. Безперечно, усе це потребуватиме часу, але саме час є визначальним", - наголосив він, додавши, що створення такої системи може тривати до 5 місяців.

Пріоритети на 2024 рік

За словами Залужного, у 2024 році потрібно зосередити українські зусилля на:

• створенні системи забезпечення Сил оборони високотехнологічними засобами;
• впровадженні нової філософії підготовки та ведення воєнних дій з урахуванням обмежень;
• як наслідок, у найкоротші терміни опанувати нові спроможності до ведення бойових дій.

Як наголосив головком, в сучасних умовах ЗСУ разом із іншими складовими сил оборони, володіють спроможностями, які дозволяють не тільки знищувати ворога, а й забезпечують існування самої державності.

"Тому вкрай необхідно скористатися можливостями, наданими новими умовами війни, для максимального накопичення новітнього бойового потенціалу, який дозволить меншими ресурсами завдавати супротивнику максимальної шкоди, зупинити агресію і убезпечити від неї Україну в майбутньому", - резюмував він.

Попередня стаття Залужного

Нагадаємо, минулого року видання The Economist опублікувало статтю Залужного, в якій він заявив, що війна з Росією зайшла у глухий кут, та пояснив, чому контрнаступ ЗСУ не був таким, яким його очікували на Заході.