Кабінет міністрів 30 січня передав до Верховної Ради нову версію законопроєкту №10449 про мобілізацію. Народний депутат Ярослав Железняк описав один із найбільш ймовірних сценаріїв ухвалення законопроєкту.
Про це він написав у своєму Telegram-каналі.
Так, Железняк зазначив, що наступний етап після внесення до Верховної Ради – це включення законопроєкту до порядку денного сесії Верховної Ради.
"Це не проблема і напевно відбудеться автоматично, так як нова сесія відкривається. Далі важливий етап – скорочення строків подання альтернативних законопроєктів від 14-ти днів до 7-ми. Це потребує окреме голосування (226+ - голосів нардепів - ред.)", - пояснив нардеп.
За його словами, окреме голосування в Раді може відбутися не раніше 6 лютого і якщо буде підтримане таке скорочення – то законопроєкт має шанс бути розглянутим на найближчому пленарному тижні в лютому, умовно 6 – 9 лютого.
Далі має відбутися засідання Комітету з оборони, яке прийме рішення підтримати або урядову версію законопроєкту, або якусь з альтернативних.
"Комітет поважний, тому раніше голосування за скорочення термінів (а це 6 лютого і далі) таке засідання не відбудеться", - уточнив він.
Потім законопроєкт винесуть на голосування у перше читання. Скоріш за все – не раніше 7 лютого.
Якщо законопроєкт депутати підтримають 226 голосами в першому читанні, то буде потрібно ще одне голосування за скорочення терміну правок. Для цього потрібно теж 226 голосів і якщо така процедура пройде: у депутатів буде 7 днів на подавання правок. Якщо не пройде – 14 днів на подавання правок.
Далі Комітет знову має розглянути всі правки. З урахування навантаження і графік Верховної Ради – раніше ніж кінець лютого законопроєкт не буде винесений на голосування до другого читання.
Коли законопроєкт винесуть на друге читання – буде залежати від Комітету, але очевидно, що не раніше 22-го лютого. Якщо буде багато правок, то процедура розгляду може затягнутися на декілька днів.
"Нагадаю, що під час розгляду правок в такі закони, текст може змінюватися (як було з законом про реєстр). Але після їх розгляду в залі має відбутися фінальне голосування 226+ за друге читання. Потім дуже ймовірно, що хтось з депутатів внесе блокувальну постанову і потрібно буде ще одне голосування щоб дати можливість Спікеру (Руслану Стефанчуку - ред.) підписати закон і відправити президенту. Потім президент має підписати закон", - пояснив він.
Проте, на думку Ярослава Железняка, вже очевидно, що раніше березня закон не вступить в силу. Плюс ще є перехідний період – місяць.
Читають зараз: "Ухилянти і людолови - зло": Мадяр про силову мобілізацію і тих, хто бігає від призову.
