Володимир Зеленський заявив, що Генеральний штаб ЗСУ для успішного ведення бойових дій у ході повномасштабної війни з росією запропонував мобілізувати до Сил оборони України ще 450-500 тисяч осіб. І коштуватиме це 500 мільярдів гривень. За який час можна провести такий набір і звідки взяти на додаткову мобілізацію кошти – з'ясовував "Апостроф".
Технічні можливості
Одразу необхідно наголосити, що 450-500 тисяч – це фактично половина сьогоднішньої чисельності сил оборони України. І щоб мобілізувати таку кількість людей, потрібен певний час. Питання – який?
Нині в Україні близько двохсот Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) – обласних, міських та районних.
"У день через військкомат проходить близько ста осіб. При цьому повністю оформляються як мобілізовані – 25-30 осіб. Інші – це занести якусь довідку або донести аналізи, щось уточнити і таке інше. Хтось із них потрапить у ці 25-30 мобілізованих наступного дня тощо", – розповідають "Апострофу" в одному з районних ТЦК.
Якщо взяти в середньому цифру 30 (в обласних ТЦК безпосередньо набір не проводиться, у міських цифра може бути трохи більшою), отримуємо 6 тисяч мобілізованих на день. 30 тисяч – за робочий тиждень. Відповідно, 120 тисяч у місяць. Тобто, в принципі, 450-500 тисяч осіб можна призвати за чотири місяці. Це за нинішніх темпів мобілізації, яка стосується поточного призову.
Але якщо буде необхідно до поточного набору мобілізувати 450-500 тисяч осіб додатково, то пропускну спроможність військкоматів доведеться збільшити в кілька разів.
"Якщо захочемо і напружимося - необхідну кількість мобілізованих можемо набрати за зиму, до весни. Тобто за два місяці зими", - говорить "Апострофу" військовий аналітик, колишній командир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий.
Тут слід нагадати, що російська "часткова мобілізація" в 2022 році тривала трохи більше місяця - з 21 вересня по 28 жовтня. Так, офіційно про її закінчення оголошено не було, але заявленої мети було досягнуто – 300 тисяч осіб набрали. Тож призвати в Україні за кілька місяців півмільйона людей – чому ні.
Де взяти резерв
Запитання – де взяти для додаткового призову людські ресурси? Нині їх і для поточної мобілізації не вистачає.
Як варіант додатковим ресурсом може стати зниження граничного призовного віку з 27 до 25 років. (Відповідний закон було ухвалено Верховною радою ще у травні, але Володимир Зеленський його досі не підписав). Але чи зможе цей мобілізаційний резерв бодай частково закрити нові армійські вакансії, на жаль, незрозуміло.
"Якщо чесно, ми зовсім не уявляємо, скільки у нас зараз громадян віком від 25 до 27 років. Тим паче, по розбивці чоловіки-жінки. Це непідйомна тема. Навіть даних щодо ширшого спектру немає, наприклад, від 18 до 30 років. Коли в Україні востаннє був перепис населення? Все, що ми зараз можемо – це відслідковувати народжуваність, переміщення, міграцію", - каже директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова "Апострофу".
Гіпотетично така інформація могла б бути у військкоматів, але з цим теж проблеми. Не дарма ж перші повістки до ТЦК вручаються військовозобов'язаним для уточнення особистих даних.
Втім, як вважає Євген Дикий, додатковий мобілізаційний ресурс у вигляді 25-27-річних проблему не вирішить.
"Зараз в армії майже немає чоловіків у віці 27-30 років. І вважати, що 25-річні будуть більш дисципліновано призиватися в армію, підстав, на жаль, немає", - каже колишній комроти "Айдара".
Але все-таки ресурс для додаткової мобілізації 450-500 тисяч є. І дуже, треба сказати, непоганий.
"Сьогодні в Україні працює більше правоохоронців, ніж на лінії фронту воює військових. Усі вони професійно підходять, пройшли медичну комісію, вміють користуватися зброєю. Нам зараз не потрібно стільки силовиків. Люди поїхали, а силовики залишилися. І в нас уже не така злочинність, як до війни: зараз усі чудово розуміють, що дуже жорстким буде підхід. До половини українських силовиків можна призвати до армії в режимі ротацій (лише у Національній поліції 120 тисяч поліцейських). Якщо додати тих, хто звільнився, але не досяг 60-річного віку, можна набрати до 500 тисяч людей", – каже військовий експерт Роман Світан.
Звідки брати гроші
Можливості для різкого посилення мобілізації є, людські резерви також, в принципі, є. Залишається лише одна проблема – а де взяти на це гроші? Це питання, до речі, під час підсумкової річної прес-конференції хвилювало і Володимира Зеленського.
"Мобілізація може коштувати близько 500 мільярдів гривень. Коли ми говоримо про ту чи іншу мобілізацію, ми повинні знати, що один воїн – це шість осіб у цивільному житті, які сплачують податки. І тому візьміть 500 тисяч осіб, помножте на шість і зрозумійте як уряду, мені, всім нам знайти плюс три мільйони платників податків із січня місяця", – сказав президент.
Озвучена цифра 500 мільярдів гривень – це витрати не на власне процес мобілізації. Все набагато ширше.
"Швидше за все, озвучена сума взята з розрахунку на рік. І це не лише заробітна плата. Якщо ми беремо нову людину, від місяця до трьох на неї потрібно витрачати гроші, щоб підготувати належним чином. Також їй необхідне обмундирування, озброєння, харчування", - каже "Апострофу" керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський.
Треба зазначити, що експерта дещо здивувала постановка питання про те, що для фінансування мобілізації на рівні 450-500 тисяч осіб необхідно додатково знайти три мільйони платників податків.
"Правильніше говорити про те, що нам необхідні додаткові податкові надходження. Можна просто попрацювати з тими "схемами", які зараз існують: щодо акцизу на тютюн, бензину. Питання митниці – там взагалі десятки мільярдів гривень. Тобто ви спокійно наберете щонайменше 200 мільярдів, якщо закриєте ці схеми. Більш раціональне використання бюджетних коштів також дозволить знайти значні суми для фінансування потреб армії", – каже Ілля Несходовський.
Як бачимо. і гроші знайдуться. І тепер справа за малим. Треба терміново ухвалити новий закон про мобілізацію, який би легітимізував побажання Генерального штабу.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →