У Брюсселі сьогодні розпочнеться історичний саміт Європейської ради. Лідери країн ЄС зберуться, щоб вирішити, чи розпочинати з Україною переговори про вступ. Як Україна йшла до цього дня, якими були перепони та чи буде позитивне рішення на саміті, — в матеріалі РБК-Україна.
Теперішній саміт у Брюсселі стане історичним за будь-якого розкладу. Або Україна почує 27 довгожданих «Так» щодо початку переговорів про вступ в ЄС, або ж саміт обернеться історичною «зрадою» з блокуванням української євроінтеграції.
Другий сценарій все ще не можна виключати, оскільки Угорщина принаймні публічно досі не змінила своєї негативної позиції стосовно українського питання. А за кілька днів до саміту неочікуваний маневр зробила Австрія, виступивши проти початку вступних переговорів з Україною. Австрійський канцлер Карл Нехаммер пояснив свою позицію тим, що «не повинно бути жодних преференцій щодо України порівняно з Боснією та Герцеговиною», яка зараз також претендує на вступ в ЄС.
Окрім переговорів, європейські лідери розглянуть і питання надання Україні 50 млрд євро в рамках чотирирічної програми допомоги. Але і щодо нього в ЄС поки що немає консенсусу, також через Угорщину.
Від «Євромайдану» до сьогодні
Україна пройшла довгий і тернистий шлях до цього саміту. Цей шлях розпочався ще в 1993 році, коли Верховна рада своєю постановою закріпила намір України розбудовувати співробітництво з ЄС. З 2007 по 2013 рік Київ та Брюссель вели переговори щодо Угоди про асоціацію України з ЄС.
Підписання угоди, як відомо, у листопаді 2014 року зірвав тодішній президент Віктор Янукович. Відмова Януковича спровокувала протести під назвою «Євромайдан», які переросли у Революцію Гідності, та закінчилася для нього самого втечею в російський Ростов.
У березні-червні 2014 року Угода про асоціацію була підписана вже новою українською владою. Через три роки угода набула чинності у повному обсязі. Паралельно українці отримали довгоочікуваний «безвіз» з ЄС. Хоча формально візова лібералізація не прив’язана до інтеграції країни в Євросоюз як такої, безумовно, для багатьох українців саме «безвіз» став одним із найбільш відчутних бонусів на загальному шляху України в Європу.
Однак невдовзі євроінтеграційні процеси України фактично пригальмували, в ЄС навіть не хотіли говорити про членство України. Наприклад, у 2021 році тоді ще президент Естонії (одного з найбільших друзів України в Євросоюзі) Керсті Кальюлайд говорила, що Україні ще треба років зо 20, щоб стати членом ЄС. Але повномасштабне вторгнення РФ внесло свої корективи.
На п’ятий день війни, 28 лютого 2022 року, коли колони російських військ намагалися пробитися до Києва, президент Володимир Зеленський разом з очільниками уряду та парламенту підписали заявку України на вступ до ЄС, вимагаючи максимально швидкого її розгляду за «особливою процедурою», з огляду на екстремальні обставини, в яких опинилася країна.
Вже у червні 2022 року Україна стала кандидатом на вступ до ЄС, що офіційно запустило процес набуття повноправного членства. Разом зі статусом кандидата Україна отримала від Єврокомісії сім рекомендацій, які потрібно було виконати для переходу до переговорів про членство.
Українській владі потрібно було завершити реформу судової гілки влади та Конституційного суду, призначити нових очільників НАБУ та САП, боротися з відмиванням грошей, втілити в життя закони про ЗМІ, національні меншини, а також боротися з впливом олігархів. Останній пункт пізніше був знятий з порядку денного з ініціативи самого ЄС. Натомість Україна має ухвалити закон про лобіювання.
Після оцінки виконання «домашки» Єврокомісія на початку листопада цього року рекомендувала лідерам країн ЄС схвалити початок вступних переговорів з Україною. Проте Києву до саміту ЄС потрібно було завершити ще декілька реформ, зокрема, посилити незалежність САП та схвалити законодавство про нацменшини. З поставленими завданнями українська сторона також впоралася. Тож тепер рішення за лідерами ЄС.
Чого чекати від саміту в Брюсселі
Попри нещодавню заяву австрійського канцлера, головним противником початку переговорів з Україною є Угорщина. Причини, чому ЄС не варто ухвалювати таке рішення, в Будапешті щоразу називають нові. То в угорському уряді бояться, що Україна «привнесе війну в ЄС», то занепокоєні правами своєї нацменшини на Закарпатті, то звинувачують Україну у невідповідності вимогам для членства, або ж взагалі приводять як аргумент українську корупцію.
Після ухвалення Радою закону про нацменшини використовувати це питання для блокування переговорів Будапешту буде складно, оскільки документ відповідає європейським стандартам. Ба більше, представники угорської спільноти на Закарпатті, права яких так наполегливо відстоює угорська влада, закликали Орбана ухвалити позитивне рішення щодо України на євросаміті. Той надіслав їм відповідь з обіцянкою «захищати права угорської громади».
Напередодні саміту в Брюсселі лідери країн ЄС намагалися переконати угорського прем'єра змінити свою позицію. Президент Франції Емануель Макрон зустрічався з Орбаном в Парижі, лідери Іспанії та Німеччини розмовляли з ним телефоном, а президент Європейської ради Шарль Мішель взагалі перервав свій візит до Китаю заради угорського прем'єра. Однак після кожних переговорів Орбан публічно наполягав на своєму — Угорщина проти початку переговорів.
Говорили з Будапештом і представники України. Віце-прем’єр з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина, керівник Офісу президента Андрій Єрмак та глава МЗС Дмитро Кулеба розмовляли з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто. А Зеленський коротко поспілкувався з Орбаном на інавгурації нового аргентинського президента Хав'єра Мілея, попросивши його назвати хоча б одну причину, чому Україна не може бути в ЄС.
«Україна не бачить об’єктивних причин для блокування рішення про відкриття переговорів щодо членства. Водночас є розуміння, що на порядку денному засідання Євроради є широкий перелік питань, і позиція Угорщини визначається не лише Україною. На сьогодні є можливості для діалогу та знайдення рішення для відкриття перемовин», — сказала в коментарі РБК-Україна Стефанішина.
Хоч публічно Будапешт демонструє, що його позиція не похитнулася, неофіційно Київ отримує позитивні сигнали від угорської сторони. Як розповів днями в ефірі телемарафону міністр Кулеба, нещодавно Україна отримала перший непублічний та неофіційний сигнал з Угорщини про «вікно можливостей» на саміті ЄС.
Якщо Угорщина все ж таки заблокує старт переговорів з Україною, то це, як днями заявляла журналістам Стефанішина, стане провалом всього Євросоюзу, результати якого вплинуть на довіру до процесу його розширення. Рішення про початок переговорів, окрім України, чекає ще й Молдова, але навряд чи Кишинів отримає «зелене світло» раніше, ніж Київ.
«На цьому етапі можу стверджувати, що кожна держава-член ЄС розуміє: жодного рішення щодо початку перемовин про вступ з іншими країнами-кандидатами не може бути ухвалено без відповідного рішення щодо України», — говорила Стефанішина в коментарі РБК-Україна в жовтні.
Нещодавні заяви австрійської сторони також могли викликати занепокоєння в українців, але, як днями в ефірі телемарафону пояснила віце-прем'єрка, така позиція Відня була очікуваною. За її словами, Австрія багато років була потужним адвокатом розширення ЄС на Західні Балкани, тому й лобіює сьогодні питання Боснії та Герцеговини. Але і євроінтеграцію України у Відні готові підтримати.
«На зустрічі з міністрами європейських справ австрійська колега підтвердила, що вони будуть підтримувати рішення про початок переговорів, але вимагають і ширшого рішення для всіх країн розширення. Це поміркована позиція, яка відповідає інтересам Австрії. Але наголошую, що Україна і не користувалася, і надалі не буде користуватися якимись особистими знижками в цьому процесі», — зазначала вона.
Однак, як вже було згадано раніше, переговори про вступ — не єдине важливе питання для України, яке будуть обговорювати на європейському саміті. Не менш важливим буде пошук консенсусу щодо 50 млрд євро для України. Як пояснила Стефанішина в коментарі РБК-Україна, погодження цих 50 млрд є питанням економічної стабільності та виживання України. І щодо цього, за словами віце-прем’єрки, серед держав-членів ЄС є повне розуміння.
«Водночас відповідна допомога є частиною загальної бюджетної рамки ЄС, і є певні дискусії щодо бюджетних питань. Але серед партнерів є чітке розуміння про те, що підтримка України має продовжуватись», — сказала вона РБК-Україна.
Крім того, як говорила Стефанішина раніше журналістам в Брюсселі, це питання матиме безпосередній вплив на рішення про допомогу Україні вже від Сполучених Штатів. І наразі, за її словами, немає жодних гарантій, що у разі провалу на саміті, ці кошти будуть надані Україні в тому чи іншому вигляді. Тобто українці можуть залишитися без важливої підтримки для подальшого стримування агресії РФ.
Угорщина фактично взяла ці два питання в заручники, щоб досягнути власних цілей. Зокрема, Будапешт хоче домогтися розблокування коштів ЄС, які були заморожені через внутрішню політику Орбана, про що прямо говорять в угорському уряді.
Так, днями політичний директор угорського прем'єр-міністра Балаж Орбан в коментарі агентству Bloomberg заявив, що Будапешт готовий схвалити виділення 50 млрд євро Україні, якщо ЄС розморозить 30 млрд євро для Угорщини. Водночас в Угорщині пропонують ЄС відмовитися від чотирирічного пакета підтримки України та ухвалити фінансування лише на наступний рік.
«Фінансування Угорщини та фінансування України — це дві окремі проблеми. Але якщо ЄС наполягає на тому, що фінансування України має надходити зі зміненого бюджету ЄС, тоді ці дві проблеми стають пов’язаними», — говорив Балаж Орбан.
І в цьому питанні Єврокомісія таки пішла на зустріч Угорщині. Вчора ЄК вирішила розморозити 10 млрд євро, тобто третину від загальної суми. Ще понад 20 млрд євро поки залишаться заблокованими. Але не зрозуміло, чи вдовольнить така поступка угорський апетит.
Звісно ж ЄС може обійти угорське блокування (для цього є спеціальний механізм) та ухвалити потрібні рішення без Будапешта, але це суттєво підірве єдність всередині блоку. Тому навряд чи лідери країн-членів ЄС підуть на такий крок, скоріше, вони будуть намагатися все ж таки знайти компроміс з Орбаном.
Старший аналітик Центру «Нова Європа» Лео Літра в розмові з РБК-Україна оцінив шанси на відкриття переговорів про членство на саміті у Брюсселі як 50 на 50. За його словами, Орбан жорстко торгується з ЄС, тому свою лінію буде гнути до останнього.
«Я вважаю, що шанс ще є. Але, якщо цього не станеться, то це не катастрофа. Якщо цього не станеться, це буде дуже поганим сигналом, але це не катастрофа. Катастрофою буде, якщо не приймуть програму на 50 млрд євро, бо це реально дуже важливо зараз. Нам ці гроші потрібні на вчора», — пояснив аналітик.
На думку Літри, схвалення на саміті програми фінансування України без рішення про відкриття переговорів може бути своєрідним планом «Б». За такого сценарію, питання вступних переговорів могли б перенести на наступний березень. «Такий компроміс, я вважаю, буде гідним для України», — сказав Літра.
У самому ж ЄС оптимістично налаштовані щодо рішення про 50 млрд євро для України. Єврокомісар з питань бюджету Йоганнес Ган вчора припустив, що це питання буде схвалене на саміті, оскільки виділення допомоги Україні з переглянутого бюджету ЄС може принести бонуси й Угорщині.
«Це пакет, він не тільки для України, в ньому є щось для міграції, захисту кордонів, підтримки таких країн, як Туреччина, які сьогодні є добрими друзями Угорщини „, — пояснив Ган.
Тож саміт ЄС розпочинається без жодної конкретики для України і його результат складно передбачити. Лідери країн ЄС вирішать долю України вже безпосередньо на полях зустрічі у Брюсселі, але Київ, як говорив Кулеба, на всіх рівнях розігрує найкреативніші рішення й найкарколомніші комбінації, щоб забезпечити ухвалення необхідних рішень.
Україна не має плану ‚Б‘ на випадок провалу саміту в Брюсселі, сказав вчора журналістам Зеленський. Єдиний український план — бути в ЄС, і якщо на саміті не буде позитивного рішення, то це означатиме, що Путін наклав вето на це рішення, підсумував президент.
