У польсько-українських відносинах назріває криза. Здавалося б, що не поділили? Поляки підставили українцям плече у найскладніший час і гостинно прийняли мільйони українських біженців, але що далі, то частіше у виступах польських політиків лунають згадки про "внутрішні інтереси Польщі" у контексті розмов про Україну і... українське зерно.
Важливо пам'ятати, що 15 жовтня у Польщі пройдуть парламентські вибори, і що ближче до дати, то гострішими стають дискусії саме навколо зерна. Чому? Справа в тім, що у Польщі близько 2 мільйонів фермерів, і саме вони є електоральним "кістяком" для правлячої партії "Право і справедливість" на чолі з Ярославом Качинським.
Для України критичного характеру ситуації надає те, що демарш поляків збігся у часі з виходом Росії з "зернової угоди" і загостренням ситуації у Чорноморському регіоні, пише glavred.info.
З чого все почалося
Ще навесні Польща, Угорщина, Болгарія та Словаччина заборонили імпорт на свою територію зерна з України. У Єврокомісії тоді назвали такий крок неприйнятним і, зрештою, наприкінці квітня вдалося досягти компромісу.
Єврокомісія з 2 травня заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку й соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Разом з тим, важливий момент: зерно дозволено перевозити через їхню територію транзитом.
Разом з тим, учасники польського зернового ринку почали масово скаржитися, що частина зерна все-таки "осідає" на ринку країни, знижуючи ціни на зерно у збиток місцевим фермерам. А далі, враховуючи передвиборчу кампанію, включилася "політика".
"Популістський" ультиматум з боку Польщі
Сьогодні прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький в ультимативній формі заявив, що польський уряд в односторонньому порядку ухвалить рішення про блокаду українського зерна із 15 вересня, якщо Єврокомісія не продовжить заборону на ввезення до п’яти країн ЄС пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України.
"Польща не дозволить, щоб нас залило українським зерном. Незалежно від того, яким буде рішення брюссельських чиновників, ми не відкриємо наших кордонів", - написав глава уряду РП Матеуш Моравецький в соцмережі X.
Голова польського уряду, анонсуючи блокаду агропродукції з України, з'явився у ролику, близькому за стилем до політичної агітації - відверто популістському. В ньому Матеуш Моравецький обіцяє аграріям лобіювати їхні інтереси на противагу поставкам українського продовольства.
Як відреагувала Україна
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив про те, що Україна зробить відповідні кроки у разі блокування Польщею експорту українського зерна.
За його словами, Київ буде змушений звернутися в арбітраж Світової організації торгівлі (СОТ) з приводу компенсації збитку за порушення норм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
"Україна, незважаючи на війну і блокування Росією наших портів, дотримується своїх зобов'язань як за угодою про асоціацію з ЄС, так і по праву СОТ. Ми не мали наміру і не маємо наміру шкодити польським фермерам. Ми дуже дорожимо підтримкою від польського народу та польських родин!", - підкреслив прем'єр-міністр.
Таким чином, українська сторона вирішила не замовчувати конфлікт, а оскаржувати рішення поляків у міжнародних інстанціях. Тож ситуація ризикує затягнутися і перейти з політичної в інституційну фазу.
"Для поляка своя сорочка ближча до тіла"
Експерти констатують, що рішення Польщі щодо українського зерна продиктовані насамперед внутрішньополітичними мотивами правлячої партії. Зокрема, політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов у коментарі Главреду зауважив, що польські політики пояснюють рішення захистом "національних інтересів".
"І, треба визнати, для цього були деякі передумови, бо іноді наші не найдоброчесніші бізнесмени, заявляючи транзит зерна через територію Польщі, викидали це зерно на польський ринок, що призводило до небажаних наслідків для польських фермерів. У результаті у Польщі сформувалася така позиція, що українське зерно знищує польських аграріїв. Відповідно, ця тема стала однією з найбільш поширених у ході виборчої кампанії. І, звичайно, польські політики стали на захист своїх інтересів. На жаль, дружба - дружбою, але своя сорочка ближча до тіла", - зазначив він.
Схожої думки притримується експерт Тарас Загородній. Він вважає, що економічний націоналізм поляків цілком очікуваний, а винна у ньому серед іншого і сама Україна та її компанії.
"У тому, що Польща заблокувала українське зерно, винні українські компанії. Тому що домовленість була про транзит зерна через територію Польщі, при цьому вантаж не можна було скидати у Польщі. Але наші компанії, на жаль, стали поводитись так само, як в Україні, тобто грати за безмежними правилами – почали скидати зерно на території Польщі, чим поставили під загрозу платоспроможність польських фермерів (а їх багато – 2 мільйони). Фермери, які є базовим електоратом партії "Право та справедливість", одразу почали обурюватись. Польський уряд розуміє, що це веде до банкрутства фермерів та безробіття в країні, тому одразу заборонив експорт українського зерна. Тепер поляки не довіряють обіцянкам України про те, що буде лише транзит зерна через територію Польщі", - заявив Загородній у коментарі Главреду.
Вплив зернового конфлікту на війну
Чи може цей зерновий конфлікт вплинути на військову допомогу Україні з боку Польщі? Експерти переконані, що ні.
"Втім, цей конфлікт через зерно не вплине на допомогу та підтримку з боку Польщі Україні у війні з Росією. Це жодним чином не ув'язується, але осад у відносинах, безумовно, залишиться", - заявив Золотарьов.
Схожу думку висловив і Загородній.
"Ми маємо розуміти, що від стабільності Польщі та її економічного добробуту залежить Україна, бо поляки нам багато допомагають. І зростання антиукраїнських настроїв у Польщі нам взагалі не потрібне. Зазначу, що ця історія ніяк не вплине на взаємодію України та Польщі у контексті війни з Росією. Польща просто не сприймає наше зерно", - наголосив він.
