Українська держава вже три роки обіцяє грошову винагороду людям, які повідомляють правоохоронним органам інформацію про корупцію в державних установах і на підприємствах. Проте досі нагороду ще не отримав жоден "викривач", як визначає таких людей профільний закон, або "інформатор", як прийнято їх називати згідно з міжнародною практикою.
Кількість справ, що розглядаються в судах, серед учасників яких є викривачі, також залишається нікчемно низькою. Ця ситуація може почати змінюватися з вересня, на який анонсовано запуск анонімного порталу для викривачів корупції, пише ubr.ua.
Інформатор чи донощик? Хто такі викривачі та яка нагорода їм передбачена
Зміни, які доповнили Закон України "Про протидію корупції" нормами про викривачів – людей, які передають владі відомості про корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, набули чинності з 1 січня 2020 року. Хоча сам термін діяв у законодавстві й раніше, а перші зрушення у бік надання викривачам великих прав і гарантій захисту з'явилися ще 2014 року, але тільки з 2020-го громадяни, які повідомляють про корупцію, отримали нову мотивацію робити це – грошову винагороду.
Вона гарантується законом у разі, якщо сума предмета корупційного злочину або понесені державою втрати становлять чи перевищують 5 тисяч прожиткових мінімумів для працездатних громадян (2684 грн) – тобто 13,42 млн грн. Розмір винагороди не може перевищувати 3 тисячі мінімальних зарплат (6,7 тис. грн), або 20,1 млн грн. Але загалом нагорода визначається як 10% від предмета злочину чи збитку державі.
Який із двох цих показників береться до розрахунку, залежить від виду злочину, а конкретну суму винагороди встановлює суд, пояснює UBR.ua адвокат VB PARTNERS Ігор Парфіло.
Варто зазначити, що хоча інститут викривачів використовується в багатьох країнах, але набагато рідше застосовується матеріальне заохочення інформаторів (англійською мовою для них є слово whistleblower – тобто "той, що дме у свисток").
Таке стимулювання виведення на світ корупційних зловживань має очевидну моральну ваду – інформатори можуть виходити не з усвідомленості й нетерпіння до хабарів, а лише з бажання отримати гроші. Вся процедура може сприйматися як підкуп – лише з боку держави.
Зокрема, на цей нюанс вказували у чеському представництві міжнародного руху Transparency International на дискусії, 2017 року організованої українським офісом організації (TI Ukraine). Як зазначив координатор проектів TI Чехія Ондржей Царкл, фінансова нагорода перетворює інформатора (whistleblower) на донощика (stool pigeon – термін походить від мисливської практики прив'язування до стільця голуба для залучення інших птахів).
"Якщо внаслідок викриття корупції сам викривач чи причетна до нього компанія зазнає збитків – лише тоді він має право вимагати у держави компенсацію за ці втрати та неналежний захист", – сказав Царкл.
Як вважають дослідники, найважливішим засобом боротьби з корупцією є поширення у суспільстві думки про неприйнятність хабарів, щоб такі дії сприймалися як ненормальна соціальна практика. У самій Чехії майже 70% населення позитивно ставляться до викривачів корупції, наводилися дані соцопитування під час дискусії.
Українці, хоч і здебільшого вважають корупцію другою за значущістю проблемою країни після війни, але для вирішення власних потреб часто вважають за можливе вдатися до подарунків, неофіційних послуг чи хабарів. Про те, що такі дії не можуть бути виправданими у будь-якому разі, заявили 53% респондентів, йдеться в опитуванні КМІС від 2023 року (втім, у попередні роки таку відповідь давали лише 42% опитаних).
Найяскравішим прикладом грошового стимулювання викривачів є Сполучені Штати Америки, де інформатор може розраховувати на 15-25% суми вилучених коштів або штрафів, залежно від детальності переданої інформації.
Як писали в українському представництві міжнародного руху Transparency International (TI Ukraine) у 2015 році, з 1986-го уряд США отримав $35 млрд від штрафів і вилучених коштів завдяки механізму інформаторства. 2013-го американські інформатори отримали винагород на $14 млн. Також грошовий стимул застосовується в Японії та Південній Кореї, випливає із статті TI Ukraine.
Так чи інак, але в Україні інститут інформаторів за три роки після впровадження грошового стимулу так і не набув поширення. Ще жодна особа не отримала винагороду за повідомлення про корупцію, зазначив Ігор Парфіло. Він припустив, що це може бути пов'язане із тривалістю розгляду корупційних справ у Вищому антикорупційному суді (ВАКС).
"Тим не менш, згідно з відкритими даними реєстру судових рішень у провадженні суддів ВАКСА перебуває до 10 справ, де учасниками кримінальних проваджень є викривачі", – додав адвокат VB PARTNERS. У вересні минулого року суддя ВАКС Віра Михайленко заявляла про наявність близько 200 судових рішень, де увага приділялася викривачеві.
Причиною таких невисоких результатів може бути відсутність гарантій безпеки та конфіденційності викривачів, зауважує Парфіло.
Чи допоможе викривачам анонімний портал
За законом, щоб отримати правовий статус викривача, громадянин, який повідомляє про корупцію, повинен фактично підтвердити правоохоронцям передані дані. Це не означає, пояснює Ігор Парфіло, що викривальник зобов'язаний довести злочин. Але обставини та факти, на які він посилається, повинні відповідати дійсності.
Також дані, що передаються, мають бути отримані інформатором у зв'язку з його діяльністю – не тільки трудовою, професійною, господарською, а ще й суспільною та науковою, вказується в законі.
До 2014 року вимоги до викривача були значно суворішими. Так, щоб отримати відповідний статус і передбачений ним державний захист, інформатор не повинен був мати корисливих чи особистих мотивів, наприклад, таких, як конфлікти з начальником. Зараз же тягар доведення недостовірності інформації перекладається на роботодавця – наприклад, у випадках, коли він хоче покарати підлеглого за наклеп, пояснювали спеціалісти TI Ukraine.
У будь-якому разі закон закріплює, що інформаторам або членам його сім'ї не тільки не загрожує звільнення у зв'язку з повідомленням про можливий корупційний випадок, до них також не можна застосовувати інші негативні способи впливу. Під ними закон розуміє й ті заходи, які є формально правомочними, але практично не застосовуються стосовно інших співробітників.
"Наприклад, у Києві часто пробки, тому людина могла спізнюватися на роботу. Усі на це заплющували очі, бо розуміли – запізнення на 5 хвилин можливе, адже це Київ. Але коли ця людина стала викривачем і заявила про щось правоохоронцям, то отримала догану за запізнення", – наводив приклад юридичний радник TI Ukraine Олександр Калитенко.
Та попри всі зазначені в законі гарантії, інформатори не хочуть у принципі потрапляти під пов'язані з інформацією ризики, пояснює Парфіло, вказуючи серед таких не лише обмеження трудової діяльності, а й розголошення необмеженому колу осіб інформації про статус особи як викривача, його конфіденційних даних.
В окремих випадках може йтися про загрозу життю та здоров'ю інформатора через помсту викритого корупціонера. У разі реалізації таких ризиків на прохання викривача йому можуть допомогти змінити документи, місце проживання або навіть зовнішність. Але на ці крайні заходи захоче піти обмежена кількість потенційних інформаторів.
Для приховування даних про свою особу вони і зараз можуть використовувати анонімні канали повідомлень (гарячі лінії, онлайн-пошту), але зі створенням єдиного порталу для викривачів механізм анонімного інформування про корупцію має стати більш простим і доступним. НАЗК мало створити Єдиний портал ще в лютому цього року, однак терміни були порушені. Голова агентства Олександр Новіков розраховує запустити його на початку вересня.
За словами адвоката VB PARTNERS, за допомогою нового порталу повідомляти про корупцію можна буде без зазначення відомостей, які можуть допомогти розкрити особу викривача. Надалі він отримає унікальний ідентифікатор повідомлення, завдяки якому зможе будь-якої миті перевірити перебіг і результати його розгляду.
Проте, якщо інформатор отримає право на винагороду за свою допомогу, його персональні дані все одно буде потрібно розкрити в суді "із застосуванням заходів безпеки", додає Ігор Парфіло.
Як запевняє влада, під час розробки порталу вони орієнтувалися на найкращі світові практики і, серед іншого, багато уваги приділили захищеності персональних даних користувачів.
"У разі успішної технічної реалізації портал може суттєво підвищити ефективність інституту викривачів, рівень довіри населення до антикорупційних органів і загалом надати нового імпульсу у боротьбі з корупцією в Україні", – вважає Парфіло.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
