Із далекобійними німецькими ракетами Taurus розгортається та ж сама епопея, що й свого часу з передаванням Україні танків Leopard. Проте вже Велика Британія та Франція надали нам свої Storm Shadow і SCALP. Хоча проблема не лише в Німеччині.
Напевно, довше за Німеччину ми «б’ємося» лише з американцями за їхні далекобійні ракети ATACMS. І зараз, коли в Україні розгорається дискусія, що дехто розважається в барах, клубах і на вуличних перегонах, а не допомагає фронту, як про це сказав президент Зеленський; і з’являються абсолютно своєчасні блоги впливових волонтерів, що нам не вистачає дронів і роботизованих систем для розмінування — саме час вкотре нагадати про це нашим західним партнерам, пише tsn.ua.
Так, відповідальності з нас самих це не знімає. Ще на позавчора ми мали створити власне виробництво ударних дронів і далекобійних ракет. Проте на 18-му місяці війни Україна цього не має. І такі самі проблеми мають західні країни. Ба більше, готуючи нас до контрнаступу, союзники й партнери прекрасно знали, що Сили оборони України потребуватимуть спеціальних систем для розмінування, причому у великих кількостях. Проблема лише в тому, що таких кількостей у країнах Заходу немає, як і всіх інших видів озброєнь, які не купиш у звичайному магазині. І про це теж треба чесно говорити.
Повертаючись до німецьких далекобійних ракет Taurus, про які Tagesspiegel ще в червні писала, що їхнє передавання значно полегшить ЗСУ ведення наступальних дій, зазначимо, що наразі на озброєнні Бундесверу їх близько 600, а 150 готові до використання вже зараз. Хоча як повідомляли німецькі ЗМІ, понад 300 ракет уже пройшли капітальний ремонт. Проте, як бачимо, політичне рішення досі не ухвалене. Що заважає уряду Шольца зробити цей крок і як це пов’язано з «вето» Адміністрації Байдена на передавання нам американських ракет ATACMS, читайте в матеріалі ТСН.ua.
«Дамо, але не бийте по Росії»
Передавати чи не передавати Україні ракети Taurus? У Німеччині це питання дискутується від кінця травня, коли Київ офіційно звернувся до Берліна з цим запитом. Німецькі військові експерти переконували, що якщо Берлін навідріз відмовляється брати участь у «коаліції винищувачів» для України, то точно має надати свої далекобійні ракети, щоб допомогти ЗСУ в наступі. Також ЗМІ повідомляли про спільну розробку Німеччиною та Норвегією ударної ракети, яку можуть нести F-16, мовляв, Берлін їх може закупити та передати Україні, як це вже зробив із 30-ма танками Leopard-1, викупивши їх у Бельгії.
В Україні дискусія щодо отримання німецьких далекобійних ракет Taurus розгорілася 7 серпня після допису в Facebook Єгора Чернєва, заступника голови комітету ВР із нацбезпеки, про те, що ключові парламентські фракції досягли консенсусу щодо цього. Дійсно, ще наприкінці липня німецькі депутати від коаліційної Вільної демократичної партії та опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) закликали уряд «негайно» надати Україні далекобійні ракети Taurus. Проте суперечки у СДПН — партії канцлера Олафа Шольца — тривають і досі.
Німецькі медіа пишуть, що причиною вагань є побоювання, що цими ракетами Україна буде бити, власне, по території самої РФ. Тому наразі уряд у перемовинах із виробником Taurus Systems GmbH (спільне підприємство німецької дочірньої компанії європейської групи озброєнь MBDA та швецької Saab Dynamics — ред.), щоб переробити ракети Taurus — перепрограмувати їх таким чином, щоб вони не били по території РФ. Чи можна це технічно зробити? Spiegel повідомляв, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус попросив виробника MBDA інтегрувати у крилаті ракети обмеження для програмування цілей. Тривають розмови й щодо обмеження дальності ураження.
Публічно Борис Пісторіус посилався на особливу дальність ракет Taurus (завдяки сучасному реактивному двигуну — ред.), а також на США, які досі не ухвалили рішення щодо балістичних ракет ATACMS. Тому, за його словами, наразі немає нагальної потреби передавати Taurus Україні. Цікаво, а чи не є нагальною потребою те, що контрнаступ України дещо відстає від запланованого графіку? Чи те, що на осінь Путін, вочевидь, готує велику хвилю мобілізації, можливо, навіть більшу, ніж минулої осені?
Очільниця комітету Бундестагу з питань оборони Марі-Агнес Штрак-Ціммерман категорично проти обмеження дальності ураження ракетами Taurus: «Україні потрібні німецькі крилаті ракети Taurus, щоб мати можливість атакувати суто військові позиції на території Росії, звідки постійно здійснюються атаки на Україну». Посол України в Німеччині Олексій Макеєв взагалі прирівняв обмеження діапазону ураження із забороною «футболістам національної збірної виходити на половину поля суперника або виконувати пенальті».
Проте не зовсім зрозуміло, навіщо це робити, адже режим контролю за ракетними технологіями (неформальна політична домовленість між 35-ма країнами, включно, до речі, з Росією, проте не юридично зобов’язувальна — ред.) і так забороняє передавати ракетні технології з дальністю ураження понад 300 км. Хоча навіть німецькі ЗМІ пишуть, що йдеться про передавання ракет Taurus із дальністю ураження саме на 500 км. Та й, наприклад, генерал Бундесверу, чинний депутат Бундестагу від опозиційної ХДС Родеріх Кізеветтер також говорив про дальність саме на 500 км. Хоча в ХДС є й ті, хто категорично проти передавання Україні ракет Taurus. Наприклад, прем’єр німецької землі Саксонія Міхаель Кречмер. Проте варто підкреслити, що в Саксонії традиційно дуже сильні проросійські погляди.
Хочуть обмежити дальність ураження
Німецький таблоїд Bild, наводячи аргументи українських посадовців щодо необхідності передавання нам цих німецьких ракет, пише про 350 км. Але дальність — не головна причина чергових довгих роздумів канцлера Олафа Шольца. Найбільше критики лунає в його рідній партії СДПН.
«Думаю, що критики й сумнівів щодо таких постачань занадто мало в публічних дебатах. Ось чому важливо дати людям право голосу, а не просто позбутися цих занепокоєнь», — заявив депутат Бундестагу від СДПН, член профільного комітету з оборони Йоганнес Арльт. За його словами, ракети з радіусом дії 500 км теоретично можуть атакувати цілі на території Росії, що може бути законним за міжнародним правом. Водночас депутат вважає неприйнятним той факт, що саме німецька зброя може уражати цілі безпосередньо на території РФ.
Як правильно пише Spiegel, це не зовсім чесно щодо Києва, що з кожним новим зразком зброї, який має бути поставлений Україні, спалахує дискусія про можливу ескалацію війни. Інші німецькі ЗМІ публічно дають поради канцлеру Шольцу та його партії СДПН: не бійтеся ударів по території РФ, бо ракета Taurus — це ідеальна зброя саме для знищення Керченського мосту та й усього Криму. Інші німецькі експерти прямо вказують Заходу, зокрема США та Німеччині, що це він свого часу доклався до того, щоб Україна передала Росії стратегічні бомбардувальники, міжконтинентальні балістичні та крилаті ракети, тому зараз саме час виправити цю помилку.
Поки що жодним чином не висловилася міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. Та й інформація, що надходить із Німеччини, дуже суперечлива. За кілька днів після допису Єгора Чернєва німецьке видання t-online написало, що рішення щодо постачання Україні ракет Taurus Шольц ухвалить зовсім скоро. Причому ЗМІ припустило, що згода Берліна автоматично розблокує «вето» Адміністрації Байдена на постачання Україні ракет ATACMS. Того самого дня Bild написала, що не дивлячись на тиск з усіх боків, наразі підготовка до передавання Україні цих ракет не ведеться.
«Немає жодного нового стану справ у цьому питанні. Ми, як і раніше, зосереджені на постачанні зброї для протиповітряної оборони, важкої артилерії, а також танків», — заявив у той самий день Олаф Шольц. Двома днями пізніше канцлер відкинув звинувачення в нерішучості, мовляв, більшість німців вважають правильним, що не на кожну вимогу про постачання одразу надається відповідь «так». Тому Шольц попросив не квапити його з цим питанням, а також підтвердив, що обмеження дальності ураження ракет Taurus дійсно розглядається. Хоча під час першого від 24 лютого 2022 року візиту до Києва міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер (лідер коаліційної Вільної демократичної партії — ред.) публічно підтримав надання далекобійних ракет, бо Україна, за його словами, має перемогти Росію в цій війні.
Проте експерти сумніваються, що навіть надання Україні перепрограмованих і обмежених за дальністю ураження німецьких ракет Taurus розблокує нам дорогу до отримання американських ATACMS. Радше, більше віриться в те, що це Вашингтон також зараз тисне на уряд Шольца, щоб той надав Києву свої далекобійні ракети. Адже напередодні президентських виборів у США в листопаді 2024 року (проте кампанія стартує вже цієї осені з праймеріз у партіях) Адміністрація Байдена не ризикуватиме, знову ж таки, через ризики ефемерної ескалації з боку Росії. Чи, як на Вільнюському саміті НАТО казав радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван, — ми не можемо дати Україні політичне запрошення вступу до НАТО вже зараз, бо це ризик Третьої світової.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →