Парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт про спрощення умов ведення бізнесу на час воєнного стану, пише korrespondent.net. Що передбачають нововведення та як позначаться на економіці країни?
Дерегуляція бізнесу
У Міністерстві економіки України проінформували, що законопроєкт на період воєнного (надзвичайного) стану запроваджує такі зміни: декларативний принцип на всі види господарської діяльності (крім критичних галузей), для започаткування яких у мирний час потрібно отримувати ліцензії та дозволи; перелік критичних галузей встановлюється урядом; дія раніше виданих строкових ліцензій, дозволів та декларацій продовжується автоматично; подання звітів (повідомлень, інших документів), а також періодичні, чергові платежі за ліцензіями, іншими результатами надання публічних послуг - відтерміновуються.
“Ухвалення цього законопроєкту дозволить створити максимально зручні умови для ведення бізнесу. Підприємці зможуть швидко відновити роботу, що була призупинена через бойові дії, або ж розпочати нову власну справу там, де вони вважатимуть за доцільне”, - зазначають у міністерстві.
На думку Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру ідея спрощення ведення бізнесу гарна і не лише на період введення воєнного стану.
“Це гарна та вірна ідея. Фактично наша влада зробила те, що бізнес просив дуже давно ще з часів президентства Леоніда Кучми. Головна мета нового закону – спростити життя підприємцям”, - каже експерт.
За його словами, є чіткий перелік ліцензій та сертифікатів, які потрібно отримувати підприємцям для ведення спеціальних видів діяльності. Це, наприклад, торгівля алкоголем - раніше для ведення такої торгівлі потрібні були спеціальні ліцензії для тих, хто хоче займатися саме цим, а зараз на час воєнного стану вони не будуть потрібні. Але найголовніше, що всі інші види бізнесу, навіть нові, якщо їх немає в переліку ліцензованих, можуть працювати без ліцензій. Чиновникам не потрібно буде вигадувати нові дозволи та змушувати бізнесменів їх отримувати. А ще - дозволили автоматично продовжувати старі ліцензії та дозволи, щоб не було корупції під час їх переоформлення.
“Це те, чого справді дуже хоче бізнес, бо часто ліцензування в нашій країні – це просто корупція, яка нічого хорошого не несе економіці країни”, - резюмує експерт.
Загалом, дерегуляція передбачає скасування надмірних регуляторних обмежень та неефективних процедур контролю, скасування надлишкового ліцензування, застарілих систем сертифікації, моніторингу, здійснення експертиз та інших обмежень для бізнесу.
Скасовуючи регуляторні обмеження та неефективні процедури Мінекономіки спільно з іншими центральними органами виконавчої влади не тільки зменшує адміністративний тиск на бізнес та бореться з корупцією, але й дає бізнесу можливість сконцентруватися на своїй основній діяльності.
В Уряді називають створення сприятливих умов для ведення бізнесу однією із пріоритетних реформ.
Крім того, за повідомленням Мінекономіки України прийняття нового закону забезпечує виконання одного із зобов’язань Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором щодо Інструменту надання підтримки Україні на 2023 р. (макрофінансова допомога +) на суму до 18 млрд євро, підписаного в січні поточного року.
У сфері дерегуляції бізнесу це не перші кроки влади. Так, у Мінекономіки нагадали, що на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Уряд перевів більшість послуг для бізнесу на декларативний принцип, за винятком послуг у галузях ядерної безпеки, безпеки держави, навколишнього середовища, життя і здоров'я людини.
НБУ планує штрафувати бізнес
Водночас у банківській сфері регуляція навпаки посилиться.
НБУ вирішив посилити контроль за фінансовим моніторингом. Збільшується відповідальність гравців ринку за порушення. Зараз це робиться через підвищення штрафів і повернення виїзних перевірок. НБУ суттєво збільшені розміри штрафів банків за порушення. З ринку вже виводяться перші порушники нових правил гри.
У коментарі Mind фінансовий аналітик Анатолій Дробязко сказав, що нові вимоги фінансового моніторингу можуть бути проблемними для невеликих банків, бо їм складніше контролювати питання фінмону, що вимагає збільшення штату відповідних співробітників тощо.
“Можу допустити, що ці вимоги призведуть у підсумку до скорочення кількості малих гравців на ринку”, – сказав він.
Своєю чергою, на думку фінансової експертки Олени Домуз, посилення контролю та запровадження жорстких регуляцій ніколи не приводили до розвитку ринку та взагалі економіки. У важких умовах, які склалися в українській економіці, потрібно, навпаки, давати можливість бізнесу, зокрема банкам, розвиватися та зростати.
Бізнес погіршив очікування
Підприємці безумовно будуть задоволені нововведенням щодо дерегуляції умов ведення бізнесу, попри це наразі вони стримано оцінили результати своєї діяльності у найближчій перспективі після трьох місяців позитивних очікувань.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який НБУ розраховує щомісяця. У липні 2023 р. ІОДА знизився нижче нейтрального рівня (50 пунктів) до 48.8 порівняно з 50.8 у червні.
Перегляд ціноутворення для підприємств на ринку електроенергії, повернення на довоєнне оподаткування цін на пальне, зупинення “зернового коридору”, посилення обстрілів інфраструктурних об’єктів, а також значний дефіцит кваліфікованих кадрів несприятливо вплинули на очікування респондентів.
Підприємства промисловості після чотирьох місяців оптимістичних оцінок очікують погіршення своїх економічних результатів. Респонденти прогнозують менші обсяги нових експортних замовлень, а також погіршили оцінки щодо обсягів невиконаних замовлень та запасів сировини та матеріалів. Водночас очікується незначне зростання обсягів виготовленої продукції.
Підприємства будівництва третій місяць поспіль зберегли позитивні оцінки результатів своєї діяльності завдяки пожвавленню діяльності в будівництві доріг, мостів, тунелів і трубопроводів, а також сезонному фактору. В цій галузі продовжують очікувати зростання обсягів будівництва, нових замовлень, а також закупівлі сировини та матеріалів.
Підприємства торгівлі п'ятий місяць поспіль позитивно оцінили результати своєї діяльності завдяки насиченню ринку товарами та сповільненню темпів інфляції. Респонденти й надалі очікують на зростання обсягів закупівлі товарів для продажу, стрімкіше зростання вартості товарів, закуплених для продажу на тлі здорожчання цін постачальників.
Підприємства сфери послуг зберегли найстриманіші оцінки своїх економічних перспектив серед інших секторів економіки, зважаючи на блокування “зернового коридору”, зростання цін на пальне та зниження попиту через слабку платоспроможність населення. Вони прогнозують скорочення обсягів нових замовлень на послуги, натомість очікують на незначне зростання обсягів послуг у процесі виконання.
