Вибухи, що пролунали на військовому аеродромі в Новофедорівці Сакського району в окупованому Криму, в першу чергу, засвідчили, що ті об’єкти, які Росія використовувала проти України (наприклад, аеродроми), не є гарантовано захищеними російським ППО і можуть бути вражені українськими новітніми засобами з відповідною дальністю. Тобто Україна може вражати об’єкти, з яких відбуваються або пуски ракет, або розпочинає свої бойові польоти авіація ворога.
Про це Росія отримала дуже чіткий сигнал у Криму.
Навіть якщо вибухи на військовому об’єкті в Новофедорівці були спричинені не ракетним ударом з нашого боку (цього ж не підтвердили ЗСУ), а це була розумно проведена спеціальна операція по підриву об’єкта та бойового спорядження, це свідчить про початок активної фази боротьби навіть у тилу ворога.
Після тих вибухів, які лунали на складах боєприпасів у Росії та окупованих територіях, на деяких полігонах, події у Новофедорівці – особливо знакові.
Дана ситуація дала зрозуміти, наскільки насправді російська військова машина незахищена, і для неї існують загрози на будь-якій території. Тож, незалежно від методу, яким спричинили ці вибухи, це – знецінення конкретного військового об’єкту шляхом розгрому бойових засобів, а також наше попередження Росії. Ми дали зрозуміти, що більше не будемо прощати ударів по наших територіях і завдаватимемо ударів у відповідь по тих об’єктах, з яких б’ють по нас: пускові об’єкти на території Росії, пускові об’єкти на окупованій території, пускові об’єкти на території Білорусі, якщо звідти будуть запуски, наприклад, Іскандерів або польоти авіації. Тепер вони знають: усі комплекси та аеродроми, які будуть використовуватися проти нашої держави, отримають у відповідь потужні удари.
Ці перші вибухи в Криму означають інший стратегічний формат військового протистояння в подальшому. Це змінює не тільки парадигму захисту України, але й можливих стратегічних дій, особливо на сході країни, де ми можемо розпочинати наступальну операцію, знищуючи інфраструктуру ворога, наприклад, мости, шляхи сполучення, склади боєприпасів, штаби. Саме за таких обставин може розпочатися перелом у війні.
Тож вибухи в Новофедорівці можуть стати певним символом перелому. До цього ми вже готові і мобілізаційно, і професійно, плюс активно надходить новітня техніка та озброєння – все це створює передумови для успішних наступальних операцій українських військ.
Тобто ми переходимо до нового якісного етапу війни, маючи новітні зразки техніки та озброєння. Йдеться не тільки про HIMARS-и, але й про інші ракетні озброєння з Британії, Німеччини та нашого ВПК, які б’ють більше ніж на 220 км. Тепер ми можемо не тільки захищатися, а й на упередження завдавати ударів по стратегічних об’єктах противника.
Крім того, ця подія має велике морально-психологічне значення.
По-перше, наші союзники бачать, що ми переходимо до активної фази і маємо певні успіхи. В результаті наші партнери будуть більш активно підтримувати Україну.
Це створить масштабні потужності для протидії противнику і нанесенню ударів по таких об’єктах в інших регіонах.
По-друге, це піднімає дух самих українців, а головне – військовослужбовців ЗСУ, які давно чекають таких операцій. Військо, яке наступатиме, буде підбадьорене розумінням того, що великі загрози, які проти них могли б бути застосовані в процесі бойових дій, будуть нейтралізовані. Зрозуміло, це стимулюватиме активні та ефективні наші дії ЗСУ під час наступу та щодо знищення противника.
Можемо сподіватися, що вибухи в Новофедорівці стануть початком серії аналогічних вибухів на аеродромах, складах, полігонах, пускових майданчиках балістичних ракет, а також сприятимуть наступальній операції ЗСУ. Все це створить передумови для нашої перемоги найближчим часом.
Якщо ж це події у Новофедорівці виявляться епізодичним явищем, це буде відчутним для Росії, але не матиме вирішального значення для перемоги.
Даний епізод є демонстрацією того, що у нас поступово з’являються ракети великої дальності. Причому не тільки іноземні, але й наші. Нехай останні не у великій кількості, але одиниці такого озброєння є, і вони співставні із HIMARS-ами та іншими пусковими системами. Йдеться і про наші "Нептуни", і про "Вільха", і про інші, що б’ють на відстань більше 220 км.
Звісно, перші вибухи в Криму Росія не залишить без відповіді, вона реагуватиме.
По-перше, РФ відведе свої стратегічні об’єкти на більшу відстань від лінії зіткнення з Україною. Не тільки флот – це вона вже здебільшого зробила, але й склади боєприпасів, аеродроми тощо.
По-друге, Росія намагатиметься помститися Україні – вона буде намагатися завдавати ударів не тільки по військових, але й по цивільних об’єктах. До того ж, наші військові об’єкти у нас здебільшого зашифровані і дуже захищені, а от цивільні об’єкти у великих містах можуть стати мішенню. Наприклад, у Києві або Одесі, або Харкові, або Миколаєві. Такою буде помста. Росіяни завжди так діяли, коли Україна вражала щось значуще, наприклад, крейсер "Москва" або великі склади.
Тому найближчим часом варто остерігатися ракетних ударів і не нехтувати сигналами повітряної тривоги, щоб не було жертв серед українського населення, бо небезпека в цьому сенсі буде дуже велика.
Втім, забігаючи наперед, варто зазначити, що наступною мішенню у Криму навряд чи стане Кримський міст. Поки що наші сили не готові до такого потужного удару. Адже Кримський міст, по-перше, дуже добре захищений різноплановими засобами ППО РФ. По-друге, знадобляться дуже сильні удари, тому що тактичні ракети не зможуть його так просто розбомбити – потрібні надзвичайно потужні боєзаряди. По-третє, просто удар по мосту може не мати особливого ефекту – такий захід повинно здійснювати в комплексі, зокрема, якщо буде проводитися наступальна операція, наприклад, із Херсону на Кримський півострів, у цей момент можливе нанесення ударів різними засобами по Кримському мосту. Це завадить комунікацій Криму з територією РФ та переміщенню на півострів військової техніки. До того ж, це спричинить паніку, тому що росіяни будуть оточені з нашої сторони з Херсонської області, а також буде перекритий міст – така паніка спонукатиме або до здачі, або до втечі, аби тільки врятуватися. В такому разі удар по Кримському мосту матиме дуже потужний стратегічний ефект, і воєнний, і психологічний.
Росія сподівалася, що ми не посміємо завдавати ударів по територіях, які вона вважає своїми, наприклад, по Криму. Вона не дуже добре володіє інформацією щодо наших можливостей в плані високоточної та далекобійної зброї (ракетної та артилерійської). Тому в даній ситуації для росіян це було неочікувано.
Більше того, у Росії немає достатньої оперативної інформації. Тому вона часто б’є по об’єктах цивільної інфраструктури, де раніше знаходилися військові заводи. Це свідчить про те, що у РФ навіть розвідка не проводиться, а об’єкти визначаються по старих картах.
Тому вибухи на воєнному аеродромі в Новофедорівці були неочікуваними для Росії, і я думаю, що на РФ ще чекає багато несподіванок. Адже ми добре маневруємо, приховуємо інформацію та дезінформуємо противника.
